Чи чекати на посилення мобілізації та чи призиватимуть більше молоді – Сергій Рахманін

Мобілізаційні заходи в Україні тривають від початку повномасштабного вторгнення з боку рф 24 лютого 2022 року. Проте на початку жовтня цьогоріч колишній британський міністр оборони Бен Воллес звернувся до нашої влади з пропозицією змінити підхід до цього процесу. Зокрема, він вважає, що у війську має бути більше молодих бійців.

Нещодавно в Раді озвучили умову для посилення мобілізації та розповіли, коли на війну можуть піти всі чоловіки. Чи варто очікувати на це найближчим часом, чи відправлятимуть на фронт молодих, як вплине на поповнення скасування відтермінування призову для студентів та інше в інтерв’ю для «Української правди» розповів нардеп та член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Сергій Рахманін. Редакція MC.today переказує деталі.

Про посилення мобілізації

Розв’язана росією війна проти України вже має ознаки війни на виснаження, яка потребує постійного поповнення ресурсів. Один із найважливіших – це люди. Зокрема, мобілізаційні плани збільшилися перед підготовкою контрнаступу.

«Зараз, наскільки я розумію, є додаткова потреба в ресурсах через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади», – сказав Рахманін.

Тобто є ймовірність того, що мобілізаційні заходи посилюватимуть. Водночас потребу в кількості людей визначає Генштаб, а в ТЦК є певні складнощі з тим, щоб вирахувати реальну кількість призовників.

Наразі чіткого уявлення про можливий мобілізаційний ресурс немає. Наприклад, електронний реєстр військовозобов’язаних громадян «Оберіг» складали переважно вручну, проте часто паперових документів недостатньо.

«У нас були випадки, коли людина, яка значилась десь у Дрогобичі, за цей час встигла попрацювати в Чернівцях, Києві, виїхала в Польщу, повернулася, воює і вже навіть могла загинути, а їй приходять повістки за місцем проживання з вимогою з’явитися в ТЦК», – розповів парламентар.

Обговорили також заборону відтермінування призову для військовозобов’язаних, які зараз здобувають додаткову вищу освіту. Навіть якщо її узаконять, це не вплине суттєво на мобілізаційний ресурс, на думку Рахманіна.

Водночас не можна забувати про те, що в нашому війську зараз немає можливостей для повноцінної ротації службовців. Бригади зазвичай виводяться з лінії фронту на 2-3 тижні для перепочинку, поповнення особового складу, озброєння тощо. Після цього вони повертаються до ліній бойового зіткнення.

Читайте також: Мобілізація студентів та обмежено придатних: що про це кажуть юристи

Про зниження призовного віку

Раніше людей, які не служили в ЗСУ та не досягли 27-річного віку, не мобілізовували. Зараз постало питання про зниження вікового цензу принаймні до 25 років.

«Цього вимагають певні характеристики бою. Наприклад, штурмові дії, коли особовий склад викидається за 8-10 кілометрів від лінії бойового зіткнення і далі йде та тягне на собі десятки кілограмів: зброю, боєкомплекти, харчування, бронежилети. Вони долають пішки цю відстань і практично без паузи починають штурмові дії. Якщо людині, умовно, 55 чи 57, це достатньо важке випробування», – пояснив Рахманін.

Крім того, змінюються стратегії та тактики війни, усе більше процесів відбуваються вже в цифровій площині. Зокрема, військові користуються спеціальним програмним забезпеченням, дедалі більше застосовують безпілотники та інші технологічні новинки. Тому потрібно, щоби вони мали ці навички або могли швидко опанувати. Молоді люди можуть краще впоратися з таким завданням.

Втім, за словами Рахманіна, є й інший бік медалі. Наприклад, на забезпечення одного військовослужбовця десятеро людей мають працювати в тилу, а кваліфікованих кадрів не вистачає. Ще одна проблема – ймовірне зменшення демографічного ресурсу через призов молодших громадян.

У травні Рада знизила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників із 27 до 25 років, проте президент досі не підписав цей закон. 

Раніше ми також розповідали, чи надсилатимуть електронні повістки через «Дію».