Чи обов’язково відповідати у службових чатах в неробочий час – що передбачає новий кодекс

У проєкті нового Цивільного кодексу з’явилась нова для українців норма, яка передбачає право на інформаційний спокій. Йдеться, зокрема, про те, чи повинні працівники відповідати на повідомлення в робочих чатах у неробочий час та чи передбачається відповідальність за мовчання. Тож що змінить оновлений Трудовий кодекс? Детально про це розповіла адвокат із трудового та військового права юридичної компанії Proctor Тетяна Бухольська.

Що означає право на інформаційний спокій

В ефірі Times of Ukraine Бухольська пояснила, що норма про інформаційний спокій абсолютно нова для українського законодавства. Іншими словами, йдеться про право ігнорувати службові чати та інші засоби комунікації, тобто про юридичне відновлення меж робочого часу, які в умовах сьогодення фактично стерлися.

«Ми живемо в реальності, де робочий день формально закінчився, але повідомлення в месенджерах продовжують надходити і від працівника де-факто очікують реакцію. І проблема в тому, що роботодавці активно цим користуються. На мою думку, ця норма дає можливість фіксації того, що працівник має право не брати участь у службових комунікаціях у неробочий час, у вихідні, святкові дні, під час відпустки, поза часом, визначеним договором. Ключове тут – має право», – пояснила експертка.

Читайте також: Держава планує дозволити моніторинг співробітників: кого це торкнеться і як працюватиме

Вона додала, що мовчання працівника поза робочим часом перестає бути ризиком і стає законною поведінкою. Це принципово важливо, тому що на практиці це найчастіше розцінюється як нелояльність або недисциплінованість. Ще один знаковий момент – у проєкті нового кодексу передбачено також заборону будь-яких негативних наслідків за реалізацію права на інформаційний спокій. Тобто працівника не зможуть притягнути дисциплінарної відповідальності, зменшити премію, погіршити умови праці.

«Вперше на рівні цивільного законодавства бачимо спробу захисту не лише від прямого наказу, а й від прихованого тиску», – зауважила Бухольська.

Як бути, якщо специфіка роботи вимагає оперативної комунікації

Вона відзначила, що залучення працівників до роботи в позаробочий час можливе. Наприклад, якщо є загроза національній безпеці, громадському порядку, охороні здоров’ю, у випадках надзвичайних ситуацій тощо. Перелік також визначається проєктом кодексу.

Компаніям-роботодавцям, для яких важливий постійний оперативний зв’язок між працівниками, ймовірно, варто буде переглянути свої трудові договори. У такі угоди можна включати пункти про оперативну доступність або спеціальний режим роботи працівника.

У такий спосіб новий Цивільний кодекс відділяє ініціативу від обов’язку. Працівник може відповісти у вихідний, але це його вибір, а не норма й не обов’язок. А роботодавець може писати, але при цьому не вимагати негайної чи швидкої відповіді.

«Але звертаю вашу увагу на те, що це лише проєкт. Чи буде взагалі прийнята ця норма в такій редакції, чи будуть якісь правки, чи її приберуть – винятково питання часу», – наголосила Бухольська.

Експертка відзначила, що у випадку з гнучким робочим графіком неробочий час як такий поки що не має чіткого визначення. У новому Трудовому кодексі поки фіксується право на укладення договору, що передбачає можливість дистанційної роботи, або ж спеціального учнівського договору, що закріплює можливість працювати у вільний від навчання час.

• Нагадаємо, в Україні триває робота над впровадженням оновленого Трудового кодексу. У проєкті документа передбачені, зокрема, нові норми щодо розширення можливостей для легальної гнучкої зайнятості та посилення захисту гідності працівників.