Чим небезпечне економічне бронювання від мобілізації – нардеп назвав наслідки

В Україні триває обговорення економічного бронювання від мобілізації. На ньому наполягають представники бізнесу та деякі нардепи, проте у владі не всі позитивно ставляться до такого механізму. У парламенті висловились, що запровадження «платного» бронювання може мати негативні наслідки й лише викличе соціальну напругу.

Федір Веніславський висловився щодо економічного бронювання від мобілізації. Фото: Depositphotos, Веніславський Федір (2019) by President.gov.ua via Wikimedia Commons [CC BY 4.0]

Нардеп і член оборонного комітету парламенту Федір Веніславський зазначив, що має сумніви щодо конституційності економічного бронювання від мобілізації. Оскільки будь-яка модель фактично розмежовує людей за матеріальною ознакою.

«Ті, хто отримують великі заробітні плати, і за них сплачуються великі податки, можуть бути заброньовані. Ті, хто отримує малі зарплати й платить малі податки, не можуть бути заброньовані. Тому ми вводимо такий собі елемент соціальної напруги, коли будуть говорити, що воює робітничо-селянська армія, а хто має високий рівень заробітної плати – не воює», – сказав нардеп в інтервʼю Liga.net.

Але механізм має свою перевагу. За словами нардепа, економічне бронювання могло б знизити рівень корупції в питаннях мобілізації.

«Ми усвідомлюємо рівень корупції, який крутиться навколо тих, хто шукає можливість не бути мобілізованим. Вони готові платити великі гроші», – відмітив Веніславський.

Він навів приклад, що зараз корупційними схемами користуються навіть ті, хто не підлягає мобілізації (тобто чоловіки віком до 25 років). Так, вони «на папері» оформлюють інвалідність, опікунство чи непридатність до служби.

«Економічна модель бронювання, коли коштом цих громадян, їхньої зарплати і податків, ми можемо фінансувати сектор безпеки, гіпотетично має право на існування. Я наразі не вважаю, що це на часі, але дискусії ідуть», – підсумував Веніславський.

Що відомо про економічне бронювання

Концепції економічного бронювання обговорюються вже кілька місяців, однак досі жодна з них так і не була затверджена. Наразі в Раді є три законопроєкти, які пропонують різні моделі, в яких рішення про бронювання має приймати сам бізнес.

1. Роботодавець щомісячно має сплачувати трохи більш як 20 тис. військового збору за одного заброньованого співробітника.
2. Для бронювання працівник повинен мати мінімальну зарплату в 36 тис. грн (і, відповідно, більше). 
3. Змішана модель передбачає і мінімальну зарплату для найманого працівника, і 20 тис. збору для ФОП.

Як повідомляв співавтор законопроєктів Дмитро Наталуха, поки влада й бізнес не дійшли до ідеального варіанту бронювання.

Нагадаємо, раніше CEO Львівського ІТ-кластера звертав увагу, що число заброньованих в ІТ не дає зберегти галузь, валютні надходження та, відповідно, сплату податків.