Читання здатне сповільнювати старіння мозку: доведено науковцями

Звичка читати книжки для задоволення може бути корисною не лише для настрою та відпочинку. Дослідження пов’язують регулярне читання з кращою пам’яттю, увагою та іншими когнітивними функціями, а також із нижчим ризиком вікового погіршення роботи мозку й деменції.

Читання здатне сповільнювати старіння мозку. Фото: Deposit­pho­tos

До такого висновку дійшли дослідники, які узагальнили наявні наукові дані про вплив читання на мозок, психічне здоров’я та самопочуття людей різного віку. Про це пише Psy­Post.

Автори роботи наголошують: читання може підтримувати когнітивний резерв — здатність мозку зберігати працездатність попри вікові зміни або пошкодження. Водночас більшість досліджень поки що показують зв’язок між читацькими звичками та здоров’ям мозку, а не доводять, що саме читання безпосередньо запобігає деменції.

Чому читання корисне для мозку

Коли людина читає, вона одночасно залучає кілька когнітивних процесів: розпізнає слова, запам’ятовує інформацію, стежить за сюжетом, зосереджує увагу та уявляє описані події. Робота з текстом також вимагає розуміння мотивів і почуттів персонажів, що може тренувати здатність бачити ситуацію з іншої перспективи.

Дослідники пов’язують ці процеси з розвитком когнітивного резерву — своєрідного запасу можливостей мозку, який допомагає йому краще справлятися з віковими змінами.

Узагальнення досліджень охоплює різні формати читання: паперові й електронні книжки, журнали, комікси та графічні романи. Головна умова — людина читає за власним бажанням, а не лише тому, що цього вимагають навчання чи робота.

Читачі краще виконували тести на пам’ять і увагу

Один із напрямів досліджень стосувався дітей та підлітків. Аналіз даних американського довготривалого проєкту Ado­les­cent Brain Cog­ni­tive Devel­op­ment, у якому спостерігали за 10 243 дітьми, показав відмінності між тими, хто почав читати для задоволення в ранньому віці, та тими, хто майже не мав такого досвіду.

Учасники, які читали змалку, краще виконували завдання на робочу пам’ять, увагу та вербальне навчання. У них також фіксували менше симптомів депресії, стресу й поведінкових проблем. Крім того, вони проводили менше часу перед екранами та довше спали.

Дослідження мозку показали, що в ранніх читачів були більшими об’єм тканин і площа поверхні в кількох ділянках, пов’язаних із мовленням, увагою та регуляцією емоцій. Ці зв’язки зберігалися після статистичного врахування низки факторів, зокрема віку, освіти батьків і доходу родини.

Водночас це не означає, що читання саме по собі спричинило всі виявлені відмінності: на розвиток мозку впливає багато чинників.

Регулярне читання пов’язали з нижчим ризиком деменції

Особливо цікаві результати стосуються людей старшого віку. У дослідженні за участю 801 людини віком від 65 років, за якими спостерігали в середньому 4,5 року, кожен додатковий бал за показником когнітивно стимулювальної діяльності був пов’язаний із на 33% нижчим ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.

До таких занять зараховували читання книжок, журналів і газет, а також інші інтелектуальні активності.

Інше дослідження охопило 469 людей віком від 75 років. Протягом 5,1 року спостережень читання було пов’язане з на 35% нижчим ризиком розвитку деменції загалом.

Ще одне п’ятирічне дослідження за участю 5437 людей віком від 55 років показало, що часта інтелектуальна активність, зокрема читання та гра в шахи, пов’язана з меншою ймовірністю розвитку когнітивних порушень.

Ці результати не доводять, що читання гарантує захист від деменції. Однак вони вказують на те, що регулярна розумова активність може бути одним із чинників, пов’язаних зі збереженням когнітивного здоров’я в старшому віці.

Книжки можуть допомагати впоратися зі стресом і самотністю

Користь читання не обмежується пам’яттю та увагою. У дослідженнях також виявили зв’язок між читацькими звичками, емоційним добробутом і соціальним зв’язком з іншими людьми.

В одному з опитувань 2015 року, у якому взяли участь 4164 дорослих, 64% людей, які читали щонайменше 30 хвилин на тиждень, повідомили, що краще розуміють почуття інших. Серед тих, хто не читав, так відповіли 48%.

Крім того, 38% читачів назвали книжки бажаним способом зменшити стрес. А в опитуванні благодійної організації The Read­er за 2022 рік 74% із приблизно 2000 учасників зазначили, що читання позитивно впливає на їхнє психічне здоров’я. Ще 41% відчували завдяки книжкам сильніший зв’язок з іншими людьми.

Окремо дослідники розглянули спільне читання в книжкових клубах. Систематичний огляд 11 досліджень 2025 року показав, що групові читацькі заняття серед людей старшого віку були пов’язані зі зменшенням симптомів депресії та соціальної ізоляції. Водночас методи цих досліджень суттєво відрізнялися.

Читайте також: Мозок виставляє рахунок: хронічна бідність спричиняє передчасне когнітивне старіння, виявили науковці

Чи достатньо читати, щоб захистити мозок від старіння

Автори узагальнення застерігають від надто категоричних висновків. Їхня робота є редакційним оглядом наукових даних, а не систематичним оглядом усіх доступних досліджень. Більшість робіт, які вони розглядали, були спостережними: науковці фіксували читацькі звички людей і порівнювали їх зі станом здоров’я, але не розподіляли учасників випадковим чином на групи читачів і тих, хто не читає.

Тому залишається відкритим питання, чи саме читання покращує когнітивне здоров’я, чи люди з кращим здоров’ям частіше зберігають звичку читати.

Дослідниця Анджеліна Сутін із Медичного коледжу Університету штату Флорида, яка не брала участі в роботі, також звернула увагу на переважно спостережний характер доказів. За її словами, узагальнення добре демонструє широкий спектр зв’язків між читанням, психічним і соціальним здоров’ям та когнітивними функціями, але наступним кроком мають стати експерименти, які допоможуть перевірити причинно-наслідковий зв’язок.

Отже, читання не є гарантованим способом уникнути деменції чи зупинити старіння мозку. Проте наявні дані пов’язують цю доступну звичку з кращими когнітивними показниками, нижчим ризиком порушень пам’яті та позитивними змінами в емоційному й соціальному самопочутті — у різні періоди життя.

Читайте також: Штучний інтелект допоміг знайти основу для ліків проти старіння