«Читаємо з Дафою», «Запеклий клуб» та інші: які книжкові клуби заснували та радять букблогери

Люди відвідують книжкові клуби не тільки тому, що люблять книги, літературу чи загалом читати. Йдеться ще і про спілкування – нові знайомства та цікаві дискусії. Сьогодні існує чимало книжкових клубів – їх проводять видавництва, книгарні, письменники, критики, а ще – букблогери. Саме про останні ми попросили розповісти засновників відомих українських книжкових Telegram-каналів.

Лілія Галка

• Telegram-канал: «Книжкові історії»
• Сторінка в соцмережі: Instagram

Лілія Галка розповіла про спільноту читачів, яку заснувала сама. Це «Клуб книжкових історій» – його засідання відбуваються онлайн, проте це не шкодить їхній домашній та затишній атмосфері. Здебільшого в цьому клубі читають книги, написані жінками, проте, як і з будь-якого правила, бувають винятки.

Лілія розповіла, що учасники спілкуються переважно в чаті – це доволі комфортно для «інтровертної тусовки», як схарактеризувала її засновниця. Цікаво, що під час засідань можна мовчати, якщо комусь так хочеться, та і взагалі не вмикати камеру.

Зазвичай Лілія намагається отримувати від видавництв промокоди на книги, які учасники читають у межах клубу, а на кожне засідання готує мінілекцію на пов’язану з книгою тему.

«Наприклад, пояснюю історичний контекст, або розповідаю про реальні прототипи чи про якесь явище. Коли читали “Жовтолику” Ребекки Куанг, то я підготувала інформацію про “культурне привласнення”», – розповіла блогерка.

У жовтні в «Клубі книжкових історій» читають «Орландо» Вірджинії Вулф та «Пачінко» Мін Джін Лі, а стежити за анонсами можна на каналі.

Алла Комарова

• Telegram-канал: «Читай, krw, книжки»

Алла Комарова розповіла про власний книжковий клуб – «Читаємо з Дафою». Його засідання відбуваються як онлайн, так і офлайн у Києві.

«Книгу на клуб я обираю сама тоталітарним рішенням, але безумовно прислуховуюся до побажань та запиту кістяку клубу – групи панянок, що відвідують його регулярно від самого заснування влітку 2023 року», – розповіла Алла.

Також Комарова радить відвідати клуб книгарні Readeat, у якому вона модерує зустрічі. Засідання клубу відбуваються раз на місяць п’ятницями, а яку книгу читати – учасники вирішують наприкінці кожної зустрічі.

Анонси подій в обох клубах регулярно виходять на каналі Алли «Читай, krw, книжки». Там можна отримати запрошення в клубний чат, у якому відбуваються попередні та дотичні обговорення. Це стосується обох клубів.

«Мої клуби завжди проходять дуже весело і фактично ніколи ми не вкладаємося в традиційні півтори-дві години. Рекорд на сьогодні – це 4,5 години по «Храмах веселощів» Кейт Аткінсон. Кістяк клубу – дуже начитані пані, тому часто буває так, що в обговоренні виринає чимало інших книг, фільмів та серіалів. А регулярне відвідування клуба кількома психологами роблять зустрічі ще й частковою психотерапією», – розповіла Алла.

У планах на жовтень – прочитати «Необхідні речі» Стівена Кінга (це клуб Readeat), а в «Читаємо з Дафою» – «Долі та фурії» Лорен Грофф.

Також Комарова порадила «Запеклий клуб» Саші Павлової, авторки каналу «Запекла книгожерка» та книги «Вбивчі письменники», що готується до друку у видавництві «Уроборос».

«Там завжди обговорюють тільки темну літературу – трилери, горори тощо. Тож якщо ви по цій темі, то знайдете собі комфортних співрозмовників. До речі, до Саші також ходять психологи, тож розбір мотивації різних маніяків перетворюється на допомогу в тому, як розпізнати тривожні дзвіночки в оточуючих. Саша в жовтні читає “Будинок на краю світу” Діна Кунца», – розповіла Алла.

Читайте також: Від челенджа до власного ком’юніті: букблогери розповіли, як запускали свої Telegram-канали

Вадим Дідик

• Telegram-канал: thedudewhoreads
• Посилання на соцмережі спікера: Instagram

Вадим Дідик працює проєктним менеджером у програмі промоції читання «Текстура», тому насамперед згадав про книжковий клуб, який безпосередньо координує.

«Ми читаємо книжки у двох форматах – сезонів та міжсезоння. Сезони – це читання та обговорення книжок, пов’язаних однією темою, та контекстні лекції від кураторів сезонів, які доповнюють досвіди прочитання цих текстів. А в міжсезоння спільнота обирає будь-яку книжку місяця, читає та обговорює», – розповів Дідик.

Також він відзначив книжковий клуб від The Ukrainians, у якому він поєднує ролі амбасадора та учасника. Щодо клубу «Текстури», то у вересні тут читали «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, у жовтні читають «Ніщо» Кармен Лафорет. Назва теми сезону – «Повернення голосів жінок», кураторка сезону – Оксана Павленко, засновниця divoche media. А книголюби з клубу The Ukrainians читали «Емму» Джейн Остін.

Валентина Комар

• Telegram-канал: in book we trust

Валентина Комар – також засновниця власного книжкового клубу. Щоб знайти його, потрібно підписатися на Telegram-канал book we trust – тут авторка публікує оголошення про реєстрацію, і всі охочі можуть долучитися до спільноти.

«Фішка в тому, що я планую клуби тільки по тих книжках, які вже прочитала і які справили на мене враження. Тобто кота в мішку в мене немає. Коли, наприклад, пів зустрічі обговорюються прогалини в сюжеті чи погана редактура. Я все ж хочу, щоб обговорювались сенси», – пояснила Валентина.

У жовтні тут читають текст української авторки Ганни Щавінської «Гадюка в полі».

Анна Видиш

• Telegram-канал: «Книжкова дегустаторка»
• Посилання на соцмережі спікерки: Instagram

Анна Видиш розповіла, що попри любов до книг вона – не фанатка книжкових клубів і жодного разу не ходила на зібрання, які організовують інші любителі читання. Проте заснувала власний. Він називається «Спільні читання Нарнії» – це безплатна, але закрита спільнота книголюбів.

«Там усього десяток активних людей десять. У нас повна демократія у виборі книг, дати та часу обговорення і ми всі рівномірно залучені в процес. Ми маємо певні жанри, які не беремо до обговорення – це нонфік, психологія, історія – і намагаємося чергувати книги за складністю сприйняття та підбирати під певні місячники», – пояснила Анна.

Наприклад, другий рік поспіль у червні тут обирали книгу з ЛГБТ-тематикою, а після липневої тяжкої історії «Полонянки мису Тенес» Венери Курі-Гати взялися читати «Випадкових наречених» Крістін Олівер та «Сім чоловіків Евелін Г’юґо» Тейлор Дженкінс Рід, аби відпочити.

Саша Павлова

• Telegram-канал: «Запекла книгожерка»
• Посилання на соцмережі спікерки: Instagram

Саша Павлова веде два власних клуби. Перший – «Запеклий книжковий клуб» – має власну групу в Telegram. Це офлайнові зустрічі, які відбуваються щомісяця (приблизно у 20-х числах). Локація щоразу різна.

«Участь у ньому безплатна, але панує “тиранія” – книги обираю я, без голосування. Переважно це темна література – тобто, те, що я читаю: трилери, драми, горори тощо. Клуб із дуже вільною атмосферою, коктейлями й без цензури. У вересні пропустили коло, бо було забагато книжкових фестивалів і інших онлайн-подій», – розповіла Павлова.

У жовтні тут читають «Будинок на краю світу» Діна Кунца, несподівану новинку-горор від Vivat.

Другий клуб – онлайн для колег. Він не дуже регулярний, учасники поки збираються приблизно раз на сезон. Чітких критеріїв щодо вибору книг там немає. Саша поки що провела в його межах тільки одне обговорення, друге відбудеться незабаром.

Також Павлова відвідує клуб «Читаємо з Дафою» і клуб книгарні Readeat (переважно тоді, коли їй цікава обрана книга). Кілька разів вона також брала участь у клубі Vivat – теж тоді, коли і так збиралась читати книгу, яку обрали для обговорення.

«Взагалі в Telegram є цілий канал про книжкові клуби – там можна обрати будь-який на свій смак» – зазначила Саша.

Катерина Ільчук

• Telegram-канал: «Книжкове буття»

Катерина Ільчук зазначила, що хоча книжкові клуби давно популярні у світі, в Україні це – порівняно новий тренд. Своєрідний бум попиту на них припав, за її спостереженнями, на початок повномасштабного вторгнення.

«Багато людей опинилися в незнайомих містах і потребували підтримки ком’юніті, нових знайомств, але не знали, де їх шукати. Книжкові клуби стали розрадою, регулярною важливою подією, чимось, що тримає», – пояснила Катерина.

Сама вона модерує книжковий клуб видавництва Vivat у Києві, якийсь час також вела закритий онлайн-клуб для працівників однієї компанії, але зрозуміла, що такий формат клубу – це не зовсім те, що їй подобається.

На Vivat book club читають абсолютно різні книжки: романтичні комедії, лауреатів премій, українську класику.

«Спочатку була одна група, але я зрозуміла, що реєстрацій надто багато. Тож згодом стало дві (а іноді і три) групи: у суботу зі сталим складом учасниць, у неділю – найчастіше ті, хто в нас уперше. Реєстрацію оголошую на своєму каналі й каналі видавництва одразу на клуби в 4 містах: Київ, Харків, Івано-Франківськ і Вінниця», – розповіла Ільчук.

Наприкінці жовтня тут читають «Довіру» Ернана Діаса. Це роман про владу, багатство, моральні дилеми, що отримав у 2023 році Пулітцерівську премію

«Якщо у вашому місті немає книжкового клубу – не засмучуйтеся, а створюйте свій. Пам’ятайте, що якщо двоє або троє подруг обговорюють книжки, то ви вже можете вважати себе клубом. Тепер обирайте якусь одну, яку будете читати наступного місяця – і от у вас теж є клуб!» – заохотила Катерина.

• Нагадаємо, раніше букблогери розповіли, як розкрутити нових книжковий Telegram-канал.