Українські букблогери розповіли про свої (і не тільки) книжкові клуби: які вони та що в них читають. Фото: 1 – Лілія Галка, 2 – Depositphotos, 3 – Анна Видиш
Люди відвідують книжкові клуби не тільки тому, що люблять книги, літературу чи загалом читати. Йдеться ще і про спілкування – нові знайомства та цікаві дискусії. Сьогодні існує чимало книжкових клубів – їх проводять видавництва, книгарні, письменники, критики, а ще – букблогери. Саме про останні ми попросили розповісти засновників відомих українських книжкових Telegram-каналів.
Лілія Галка розповіла про свій «Клуб книжкових історій» – інтровертну тусовку з комфортною атмосферою. Колаж: MC.today
Лілія Галка розповіла про спільноту читачів, яку заснувала сама. Це «Клуб книжкових історій» – його засідання відбуваються онлайн, проте це не шкодить їхній домашній та затишній атмосфері. Здебільшого в цьому клубі читають книги, написані жінками, проте, як і з будь-якого правила, бувають винятки.
Лілія розповіла, що учасники спілкуються переважно в чаті – це доволі комфортно для «інтровертної тусовки», як схарактеризувала її засновниця. Цікаво, що під час засідань можна мовчати, якщо комусь так хочеться, та і взагалі не вмикати камеру.
Зазвичай Лілія намагається отримувати від видавництв промокоди на книги, які учасники читають у межах клубу, а на кожне засідання готує мінілекцію на пов’язану з книгою тему.
«Наприклад, пояснюю історичний контекст, або розповідаю про реальні прототипи чи про якесь явище. Коли читали “Жовтолику” Ребекки Куанг, то я підготувала інформацію про “культурне привласнення”», – розповіла блогерка.
У жовтні в «Клубі книжкових історій» читають «Орландо» Вірджинії Вулф та «Пачінко» Мін Джін Лі, а стежити за анонсами можна на каналі.
Алла Комарова розповіла про власний книжковий клуб «Читаємо з Дафою» і порадила ще два. Колаж: MC.today
Алла Комарова розповіла про власний книжковий клуб – «Читаємо з Дафою». Його засідання відбуваються як онлайн, так і офлайн у Києві.
«Книгу на клуб я обираю сама тоталітарним рішенням, але безумовно прислуховуюся до побажань та запиту кістяку клубу – групи панянок, що відвідують його регулярно від самого заснування влітку 2023 року», – розповіла Алла.
Також Комарова радить відвідати клуб книгарні Readeat, у якому вона модерує зустрічі. Засідання клубу відбуваються раз на місяць п’ятницями, а яку книгу читати – учасники вирішують наприкінці кожної зустрічі.
Анонси подій в обох клубах регулярно виходять на каналі Алли «Читай, krw, книжки». Там можна отримати запрошення в клубний чат, у якому відбуваються попередні та дотичні обговорення. Це стосується обох клубів.
«Мої клуби завжди проходять дуже весело і фактично ніколи ми не вкладаємося в традиційні півтори-дві години. Рекорд на сьогодні – це 4,5 години по «Храмах веселощів» Кейт Аткінсон. Кістяк клубу – дуже начитані пані, тому часто буває так, що в обговоренні виринає чимало інших книг, фільмів та серіалів. А регулярне відвідування клуба кількома психологами роблять зустрічі ще й частковою психотерапією», – розповіла Алла.
У планах на жовтень – прочитати «Необхідні речі» Стівена Кінга (це клуб Readeat), а в «Читаємо з Дафою» – «Долі та фурії» Лорен Грофф.
Також Комарова порадила «Запеклий клуб» Саші Павлової, авторки каналу «Запекла книгожерка» та книги «Вбивчі письменники», що готується до друку у видавництві «Уроборос».
«Там завжди обговорюють тільки темну літературу – трилери, горори тощо. Тож якщо ви по цій темі, то знайдете собі комфортних співрозмовників. До речі, до Саші також ходять психологи, тож розбір мотивації різних маніяків перетворюється на допомогу в тому, як розпізнати тривожні дзвіночки в оточуючих. Саша в жовтні читає “Будинок на краю світу” Діна Кунца», – розповіла Алла.
Читайте також: Від челенджа до власного ком’юніті: букблогери розповіли, як запускали свої Telegram-канали
Вадим Дідик поділився, що в клубі, який він модерує, звикли до двох форматів читання – сезонів та міжсезоння. Колаж: MC.today
Вадим Дідик працює проєктним менеджером у програмі промоції читання «Текстура», тому насамперед згадав про книжковий клуб, який безпосередньо координує.
«Ми читаємо книжки у двох форматах – сезонів та міжсезоння. Сезони – це читання та обговорення книжок, пов’язаних однією темою, та контекстні лекції від кураторів сезонів, які доповнюють досвіди прочитання цих текстів. А в міжсезоння спільнота обирає будь-яку книжку місяця, читає та обговорює», – розповів Дідик.
Також він відзначив книжковий клуб від The Ukrainians, у якому він поєднує ролі амбасадора та учасника. Щодо клубу «Текстури», то у вересні тут читали «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, у жовтні читають «Ніщо» Кармен Лафорет. Назва теми сезону – «Повернення голосів жінок», кураторка сезону – Оксана Павленко, засновниця divoche media. А книголюби з клубу The Ukrainians читали «Емму» Джейн Остін.
Валентина Комар розповіла, чому в межах свого клубу воліє обговорювати сенси та як досягає цієї мети. Колаж: MC.today
Валентина Комар – також засновниця власного книжкового клубу. Щоб знайти його, потрібно підписатися на Telegram-канал book we trust – тут авторка публікує оголошення про реєстрацію, і всі охочі можуть долучитися до спільноти.
«Фішка в тому, що я планую клуби тільки по тих книжках, які вже прочитала і які справили на мене враження. Тобто кота в мішку в мене немає. Коли, наприклад, пів зустрічі обговорюються прогалини в сюжеті чи погана редактура. Я все ж хочу, щоб обговорювались сенси», – пояснила Валентина.
У жовтні тут читають текст української авторки Ганни Щавінської «Гадюка в полі».
Анна Видиш заснувала невелику закриту спільноту книголюбів «Спільні читання Нарнії». Колаж: MC.today
Анна Видиш розповіла, що попри любов до книг вона – не фанатка книжкових клубів і жодного разу не ходила на зібрання, які організовують інші любителі читання. Проте заснувала власний. Він називається «Спільні читання Нарнії» – це безплатна, але закрита спільнота книголюбів.
«Там усього десяток активних людей десять. У нас повна демократія у виборі книг, дати та часу обговорення і ми всі рівномірно залучені в процес. Ми маємо певні жанри, які не беремо до обговорення – це нонфік, психологія, історія – і намагаємося чергувати книги за складністю сприйняття та підбирати під певні місячники», – пояснила Анна.
Наприклад, другий рік поспіль у червні тут обирали книгу з ЛГБТ-тематикою, а після липневої тяжкої історії «Полонянки мису Тенес» Венери Курі-Гати взялися читати «Випадкових наречених» Крістін Олівер та «Сім чоловіків Евелін Г’юґо» Тейлор Дженкінс Рід, аби відпочити.
Саша Павлова також веде одразу два клуби, до речі, в одному з них панує така собі «тиранія». Колаж: MC.today
Саша Павлова веде два власних клуби. Перший – «Запеклий книжковий клуб» – має власну групу в Telegram. Це офлайнові зустрічі, які відбуваються щомісяця (приблизно у 20-х числах). Локація щоразу різна.
«Участь у ньому безплатна, але панує “тиранія” – книги обираю я, без голосування. Переважно це темна література – тобто, те, що я читаю: трилери, драми, горори тощо. Клуб із дуже вільною атмосферою, коктейлями й без цензури. У вересні пропустили коло, бо було забагато книжкових фестивалів і інших онлайн-подій», – розповіла Павлова.
У жовтні тут читають «Будинок на краю світу» Діна Кунца, несподівану новинку-горор від Vivat.
Другий клуб – онлайн для колег. Він не дуже регулярний, учасники поки збираються приблизно раз на сезон. Чітких критеріїв щодо вибору книг там немає. Саша поки що провела в його межах тільки одне обговорення, друге відбудеться незабаром.
Також Павлова відвідує клуб «Читаємо з Дафою» і клуб книгарні Readeat (переважно тоді, коли їй цікава обрана книга). Кілька разів вона також брала участь у клубі Vivat – теж тоді, коли і так збиралась читати книгу, яку обрали для обговорення.
«Взагалі в Telegram є цілий канал про книжкові клуби – там можна обрати будь-який на свій смак» – зазначила Саша.
Катерина Ільчук розповіла, як клуби стали розрадою для багатьох людей і що створити власний книжковий клуб простіше, ніж здається. Колаж: MC.today
Катерина Ільчук зазначила, що хоча книжкові клуби давно популярні у світі, в Україні це – порівняно новий тренд. Своєрідний бум попиту на них припав, за її спостереженнями, на початок повномасштабного вторгнення.
«Багато людей опинилися в незнайомих містах і потребували підтримки ком’юніті, нових знайомств, але не знали, де їх шукати. Книжкові клуби стали розрадою, регулярною важливою подією, чимось, що тримає», – пояснила Катерина.
Сама вона модерує книжковий клуб видавництва Vivat у Києві, якийсь час також вела закритий онлайн-клуб для працівників однієї компанії, але зрозуміла, що такий формат клубу – це не зовсім те, що їй подобається.
На Vivat book club читають абсолютно різні книжки: романтичні комедії, лауреатів премій, українську класику.
«Спочатку була одна група, але я зрозуміла, що реєстрацій надто багато. Тож згодом стало дві (а іноді і три) групи: у суботу зі сталим складом учасниць, у неділю – найчастіше ті, хто в нас уперше. Реєстрацію оголошую на своєму каналі й каналі видавництва одразу на клуби в 4 містах: Київ, Харків, Івано-Франківськ і Вінниця», – розповіла Ільчук.
Наприкінці жовтня тут читають «Довіру» Ернана Діаса. Це роман про владу, багатство, моральні дилеми, що отримав у 2023 році Пулітцерівську премію
«Якщо у вашому місті немає книжкового клубу – не засмучуйтеся, а створюйте свій. Пам’ятайте, що якщо двоє або троє подруг обговорюють книжки, то ви вже можете вважати себе клубом. Тепер обирайте якусь одну, яку будете читати наступного місяця – і от у вас теж є клуб!» – заохотила Катерина.
Навіть власне хобі та дружбу можна перетворити на підробіток. Таким чином улюблене заняття та люди,…
19 липня на арені «Вемблі» в Лондоні відбудеться поєдинок за звання абсолютного чемпіона світу у…
Власники нерухомості отримують листи від Державної податкової служби щодо податку на сплати податку. Адвокат Богдан…
ПУМБ не пройшов повз популярну фінансову новину літа – історію з боргом Віталія Козловського, який…
Коли на ринку ІТ-кадри на вагу золота, зібрати сильну команду – це вже половина успіху.…
Ви просто вийшли прогулятися, взяли в закладі каву із собою, потім ще кілька дрібничок, а…
