Чого ви могли не знати про ОВДП і що варто враховувати при інвестиціях – Карпіловський

У світі, у якому кошти щодня втрачають свою вартість, а ризики й нюанси ховаються навіть у надійних банках чи в стабільному золоті, державні облігації набувають дедалі більшої популярності, зокрема і в Україні. Так говорить фултайм-інвестор та співзасновник спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський. Але цей інструмент не такий простий, як може здаватись. Карпіловський пояснив, як працюють купони та що таке «погашення» номіналу, чому ціни брокерів відрізняються, як не переплатити зайвого та чому державі простіше виплатити доходи за ОВДП, ніж не виплатити.

Інструмент державних облігацій привертає нашу увагу своєю простотою, зазначив Карпіловський у нещодавньому відео на YouTube-каналі «УкрІнвестКлуб». Усі облігації – це той чи інший формат боргового зобов’язання. Простими словами, ми позичаємо гроші державі, вона ними користується, повертає нам разом із відсотками. В Україні це ОВДП, або облігації внутрішньої державної позики, які не варто плутати з ОЗДП – облігаціями зовнішньої державної позики, у роботі з якими діють зовсім інші правила.

Карпіловський відзначив, що ОВДП – це не тільки зручна альтернатива депозиту, а й перший крок у світ цінних паперів для багатьох звичайних українців. Більшість із нас уявляє, як працює цей інструмент. Купуючи облігацію, ми даємо гроші в борг державі, а вона у визначений день та у визначеному обсязі повертає нам ці кошти з відсотками. Та чи все так просто насправді, чи отримаємо ми на виході з інвестиції обіцяну дохідність та, нарешті, яка різниця між купонними та дисконтними ОВДП?

Читайте також: Інвестиції з гарантією держави: де купити ОВДП і що для цього потрібно

Як працюють купони та дисконти

Купонні облігації, за словами Карпіловського, популярніші серед населення. Наприклад, ви купуєте облігацію номіналом 1 тис. грн та терміном 5 років, тобто за 5 років держава поверне вам цю 1 тис. грн – так зване тіло облігації. Купон – це регулярна виплата певного доходу від вашої інвестиції. Тобто за заздалегідь визначеним графіком ви частинами отримуватимете так звані регулярні відсотки (раз на рік, пів року, три місяці тощо – тобто купуючи конкретну облігацію, ви погоджуєтеся на конкретні умови купона).

«І тепер тут з’являється велике поле для плутанини. У вас наче є конкретна облігація. У неї є конкретна дата експірації – тобто погашення, коли вам повернуть кошти. У неї є конкретні умови. Ви заздалегідь знаєте, у яку дату скільки гривень отримаєте. Тобто наче все має бути стабільно. Але тут з’являється “магія”», – зазначив Карпіловський.

Насамперед він акцентував, що за облігацію ви сплачуєте не номінальні 1000 грн, а зазвичай трішки більше – з урахуванням комісії брокера. А в низці випадків – навпаки менше, коли, наприклад, попередній власник за якихось причин продає цей актив дешевше від його номінальної вартості. І хоча це відхилення може бути незначним, експерт радить перед тим, як витратити кошти розібратися, за що саме ви платите.

Уявімо, що влітку ви купуєте облігацію, випущену 1 січня з терміном погашення 31 грудня. За пів року ви отримаєте номінал разом із накопиченим за цей період купонним доходом. Його виплатять незалежно від того, придбали ви цю облігацію вчора чи шість місяців тому, як і від того, що з нею відбулося раніше, зазначив експерт.

«Ця накопичена купонна дохідність також має бути врахована в ціні паперу. Тобто іноді заплатити 1 100 грн за облігацію номіналом 1 000 грн може бути абсолютно раціональним рішенням. Можливо, там уже накопичено 93 грн купонного доходу», – пояснив він.

Але коли купонного доходу немає, тоді ви просто переплачуєте. Тобто купівля ОВДП також потребує занурення в те, що саме ви купуєте й наскільки ціна справедлива.

Карпіловський відзначив, що брокери, банки й так далі, показуючи вам дохідність, часто враховують регулярні купонні виплати і використовують їх для підвищення декларованої ставки дохідності. Наприклад, ви купуєте облігацію номіналом 1 тис. Грн, раз на квартал отримуєте 4% купонного доходу й за рік отримаєте 160 грн. Але її дохідність насправді не становитиме 16% річних, тому що не весь ваш капітал працює саме рік, бо частину коштів ви вже отримували регулярними виплатами.

Для дисконтних облігацій не характерні купонні виплати, а дохідність ви отримуєте як дисконт до номінальної вартості. Умовно, платите 600 грн за ОВДП на 1 тис. грн, яка вам і виплачується по закінченню терміну. Саме цей дисконт сформує ваш прибуток за весь час.

«Для вас розрахунки максимально прозорі. За 600 грн купили – за 1 000 грн продали. Можете порахувати, у який день скільки ви віртуально заробили, і все стає максимально зручно, прозоро і прогнозовано», – пояснив Карпіловський.

Читайте також: Номінальна vs реальна дохідність: як інвестори найчастіше помиляються в розрахунках – Карпіловський

Гривневі чи валютні ОВДП – де більша дохідність

Сьогодні можна купити не тільки гривневі ОВДП, а й валютні – доларові або єврові – однак ставка за останніми буде значно нижчою, до 4%. Це залежатиме від курсу валют на момент повернення коштів.

«Ви можете взяти гривневий папір і він буде значно дохіднішим. Але якщо гривня буде знижуватися до долара, то із ваших 18% в гривні в доларі може вийти 13%, чи 8%, або й мінус 5% залежно від того, наскільки сильно гривня девальвує», – зауважив інвестор.

Разом із тим упродовж останніх кількох років ОВДП завдяки високій дохідності в гривні і відносно невеликій девальвації гривні до долара були зручним та якісним інструментом. За прогнозами, цьогоріч середній курс долара становитиме 45,7 грн, і якщо повторюватиметься сценарій попередніх років, то девальвацію становить близько 8%.

«В такому разі гривневі ОВДП мають цікавіший вигляд за валютні. Але якщо курс усе ж таки провалиться сильніше, це дуже легко з’їсть вашу гривневу дохідність», – пояснив Карпіловський.

Як розрахувати реальну дохідність ОВДП

Багато інвесторів думають тільки про дохідний складник, намагаються думати про інфляційні й девальваційні процеси, але часто забувають про сам номінал, йдеться у відео. Натомість головним питанням має бути купівельна спроможність цієї умовної 1 тис. грн на момент повернення вам тіла.

Нам автоматично здається, що якщо ми 1 000 грн заплатили й нам 1 000 грн повернуть, то номінально ми нічого не заробили й нічого не втратили на самому тілі. Але в реальних грошах і в реальній купівельній спроможності ми втратили щонайменше на інфляції. Якщо за ці три роки середня інфляція була 10%, то 1 000 грн перетворюються на 750 грн. А якщо купили цю облігацію за 1 050 грн, то в кінці періоду повернуть лише номінал, а 50 грн – це фактичні транзакційні видатки, тобто втрати. Інша ситуація: облігація коштувала 950 грн. Тоді 50 грн у тілі на час повернення – додаткова дохідність, але вона навряд чи покриє інфляційні витрати.

«Тому рахувати треба завжди комплексно з усіма видатками і з усім, що ви отримуєте за цю вашу плату. І саме це робить ОВДП інструментом все-таки складнішим, ніж банківські депозити», – наголосив Карпіловський.

Ще один приклад: ви купуєте облігацію номіналом 1 000 грн на три роки під 15% річних, тобто тричі отримаєте по 150 грн і повернете тіло вашої інвестиції. Але за інфляції на рівні 10% купівельна спроможність ваших купонів щорічно падатиме. Першого – до 136 грн, другого – до 124 грн, а третього – до 113 грн. Тобто реальний дохід замість 450 грн становитиме 373 грн.

«Хоч номінально ми заробляли по 15% щороку, у реальності після знецінення ми розуміємо, що заробили насправді всього чотири. І треба сказати, що 4% понад інфляцію – це дуже хороший показник. Далеко не всі інструменти інвестиційні можуть вам забезпечити таку дохідність», – зауважив Карпіловський.

Він додав, що оцінювати дохідність інвестицій можна не тільки за інфляцією, бо в такому випадку ми переважно обираємо між вкладенням грошей в ОВДП і тим, щоб залишити їх під матрацом. Порівнювати між собою можна різні інструменти – облігації, банківські депозити, нерухомість і так далі.

Читайте також: Як горизонт планування та життєві цілі впливають на вибір інвестиційних активів – Карпіловський

Чому державі простіше виплатити кошти за ОВДП, ніж не виплатити

У роботі з цінними паперами не варто забувати про ризики, адже вони існують завжди. Хоча у випадку з ОВДП вони й невисокі насамперед тому, що облігації забезпечуються державою.

«Єдиний системний ризик – це якщо держава не заплатить вам гроші. А якщо вона перестане платити гроші, то це фактично дефолт. І цей ризик значно менший, ніж банкрутство окремого банку чи окремої фінансової структури», – пояснив Карпіловський.

До того ж оскільки зобов’язання по ОВДП здебільшого гривневі, то державі простіше увімкнути друкарський верстат і все ж виплатити купони й погасити номінали. Це матиме багато негативних наслідків, але це точно простіше зробити державі, ніж оголошувати дефолт.

«Якщо дефолти технічні й реальні за зовнішнім зобов’язанням – ОЗДП, євробондами, варантами – ставалися багато разів, то дефолти за внутрішніми боргами у внутрішній валюті навіть у світовій практиці велика-велика рідкість. Тому я би тут, як інвестор, концентрувався не на ризику дефолту, а на ризику валютного та інфляційного складників», – підсумував Карпіловський.

• Нагадаємо, раніше Дмитро Карпіловський розповів, що визначає цінність золота і на що варто зважати інвесторам.