Чому іноземці не можуть їсти український холодець

Відомо, що кожен народ має свої традиційні справи. Наприклад, більшість, хто приїжджає до Фінляндії, покуштував традиційну фінську страву Калакукко у вигляді пирога із риби та сала, запеченого у щільному житньому тісті, навряд чи захоче спробувати її знову. Так само іноземці часто не сприймають український холодець через культурні особливості сприйняття їжі, специфічну текстуру та використання субпродуктів. За словами ресторатора Миколи Олексіва, ця страва завжди викликає цікаву реакцію. «Для багатьох італійців це досить незвична страва, адже вони не звикли до такого способу приготування та подачі м’яса», — зазначає він.

К основним причинам несприйняття холодцю іноземцями відносять:

1. асоціація з десертом. Для більшості західних людей желе чи студень — це виключно солодка страва (фруктове або ягідне желе). Поєднання застиглої м’ясної маси та бульйону у форматі десерту викликає когнітивний дисонанс.

2. незвична текстура та стан. Бульйон у західній кулінарній традиції сприймається виключно як гаряча рідка страва. Концепція «холодного м’ясного супу» у вигляді тремтячої маси здається нелогічною.

3. інгредієнти та сировина. Шок викликає сам процес приготування і використання специфічних частин туші — свинячих ратичок, вух, хвостів чи шкіри. У багатьох сучасних західних культурах такі субпродукти рідко використовують у повсякденній кулінарії, вважаючи їх непривабливими.

4. культурні аналоги. Хоча в деяких країнах Європи існують схожі страви (наприклад, польська galare­ta чи французький aspic), їхня рецептура, подача або текстура можуть суттєво відрізнятися від домашнього українського холодцю з часником та хріном.

Хоча, як зазначає Микола Олексів, українська кухня в основному позитивно дивує італійців своїм різноманіттям. «Безперечно, серед фаворитів — борщ, вареники та деруни. Це ті страви, які гості найчастіше хочуть спробувати, коли вперше знайомляться з нашою кухнею», — зазначає він. Саме тому він переконаний, що українська кухня має величезний потенціал, який ще далеко не повністю розкритий перед європейською аудиторією.

Наприклад, у закладах українського ресторатора, сьогодні приблизно 40% гостей становлять італійці. «Для мене це дуже хороший показник, адже він свідчить про те, що українська кухня цікава не лише нашим співвітчизникам. Решта відвідувачів — це українці, які проживають в Італії, а також туристи з різних країн світу. Особливо приємно, що серед італійців з’являється дедалі більше постійних гостей. Вони приходять не просто з цікавості, а тому, що їм подобається наша кухня, атмосфера та обслуговування», — резюмує Микола Олексів.