Чому ми перешкоджаємо власним фінансовим цілям і що з цим робити – експертка про самосаботаж

Багатьом знайома ситуація, коли не вдається заощадити кошти через постійні зриви. Замість накопичень – чергові витрати, часто імпульсивні. Це може бути не просто лінь чи відсутність дисципліни, а фінансовий самосаботаж. Що це таке, які бувають тригери та що з цим робити – пояснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Як заощаджувати без зривів і самосаботажу. Фото: Depositphotos

Фінансовий самосаботаж – усвідомлена чи неусвідомлена поведінка, яка перешкоджає досягненню фінансових цілей, пояснила Алевтина Міранкова, консультантка з економічних питань ФГВФО, під час онлайн-уроку на YouTube-каналі «ФінКульт». Самосаботаж проявляється у прокрастинації, пошуку виправдань, відмові від важливих фінансових кроків (наприклад, ведення бюджету) чи спотвореному сприйняті власних успіхів чи невдач.

Чому ми саботуємо власні фінансові плани

Експертка назвала такі причини:

• Близьке майбутнє відчувається важливішим, ніж далеке. Моментальне задоволення переважає користь майбутньої винагороди колись потім. Умовно, ми обираємо невелику й дешевшу покупку зараз, а не велику (з більшими заощадженнями) потім. Цей ефект називається презентизм – когнітивне упередження, яке змушує людей надавати перевагу невеликій нагороді негайно над більшою, але відкладеною на майбутнє нагородою.

«Цей феномен якраз демонструє нетерплячість і прагнення до миттєвого задоволення, що може призводити до нелогічних рішень, коли людина змінює свої уподобання залежно від того, наскільки близьким є момент отримання винагороди», – додає експертка.

• Втома від ухвалення рішень. Наприкінці дня знижується самоконтроль, тому ввечері (чи навіть вночі) нам легше здійснювати імпульсивні покупки.
• Емоційне регулювання через витрати. Покупки стають способом почуватися краще. Ми можемо купувати речі, щоб відволікатися від неприємних почуттів і отримувати задоволення від придбання чогось нового. Таке задоволення швидкоплинне, тож наступного дня ми можемо купити щось дорожче. Однак задоволення йде не від купленої речі, а під час покупки чи перегляду. Як варіант, можна спробувати пройтися магазинами, подивитись на речі, але не купувати, зберігши гроші.
• Все або нічого. Тобто після одного зриву ми думаємо, що це кінець, замість знову продовжувати з мінімального. Краще не здаватися й далі робити кроки, які можемо.
• Грошові сценарії – невидимі правила, за якими ми робимо вибір зараз. Йдеться не просто про звички, а про глибокі сценарії та твердження, закладені ще з дитинства. До прикладу, думки про те, що витрачати потрібно все й одразу, або ж про те, що ніколи не вийде накопичити капітал, тому краще й не починати.

Читайте також: Маленькі кроки до великих заощаджень. Чи є сенс регулярно відкладати невеликі суми

Тригери, що заважають заощаджувати

Експертка назвала такі тригери, які стають на шляху до фінансової цілі:

• Емоційний стрес: «після важкого дня/ночі куплю собі щось гарненьке», самотність, нудьга чи втома від ухвалення рішень. 
• Середовище: розпродажі, реклама, пуш-повідомлення з маркетплейсів, знижки з таймером (слова про те, що лишився один товар тощо, що змушує купувати швидше). Також – легкий доступ до картки, коли ми можемо швидко робити покупки, але фізично не відчуваємо витрат.
• Соціальні: коли хочеться зробити покупку, бо це вже купив хтось із друзів, ефект FOMO(страх пропустити щось цікаве в соцмережах.
• Рутина дня: наприклад, вечір – після 20:00 проводимо час у соціальних мережах; зарплатні дні, вихідні, дорога додому повз певні магазини.

Як заощаджувати без зривів – правила

• «Заплати спочатку собі». Відкладайте на заощадження певний відсоток чи суму відразу в день отримання доходу.
• Мікрокроки важливіші за великі стрибки. Можна почати відкладати від 1% до 5% на заощадження і поступово підвищувати розмір щомісяця.
• План відновлення після зриву. Потрібно знати, що робити на наступний день і в разі зриву (і, головне, – без звинувачень себе). Можна заздалегідь продумати завдання: якщо ви зірвалися і зробили зайві покупки – відкласти 100 грн у заощадження і зробити запис, який тригер спрацював. Так наступного разу будете знати, де варто бути обережнішим.
• «Тертя» (імпульс-стоп): додаткові перешкоди, які ускладнюють імпульсивні витрати чи небажані дії. Як це працює: ви хочете щось спонтанно купити онлайн, якщо картка вже привʼязана, то покупка відбувається за кілька секунд. Але якщо ні – дані треба вводити вручну, що буде перешкодою для покупки. Це додає певний час, щоб подумати, чи справді це потрібно.

Експертка зазначає, що точки тертя можна використовувати як фінансовий щит. До прикладу, для онлайн-шопінгу варто поставити пароль на кшталт «язаощаджуюна_мрію» (так кожен вхід у застосунок нагадуватиме про мету). Або ж перенести застосунок магазину в папку «Після 24 годин» (якщо ви хочете зробити дорогу покупку, варто взяти час, щоб подумати) чи «Спокуса».

Також вона радить вимкнути сповіщення з магазинів, банків і інших застосунків, замінити іконку улюбленого магазину на менш привабливу та поставити таймер на відкриття застосунку (5 секунд для подумати, адже головне тут – сповільнитись).

Читайте також: Як краще керувати власними грошима: Остапів дав 3 поради

Якщо ви спонтанно витрачаєте кошти на їжу чи каву в закладі, Алевтина Міранкова радить за можливості лишати картку вдома і брати лише готівку на необхідне або користуватися карткою з обмеженою сумою. Також можна зробити «меню заощаджень», приготувати улюблені альтернативи вдома.

Що ж до витрат на подарунки й дрібнички, експертка радить:

• Створити список «Після 7 днів» і додати туди те, що хочеться купити, але не зараз.
• Замість покупки – зробити фото бажаної речі і підписати «Моя мрія дозріває» або ж свій варіант. Головне, щоб це нагадувало про ціль.
• Зробити правило для мотивації: 1 маленький подарунок після 7 днів заощаджень.

3 способи мінімізувати самосаботаж

Перший спосіб – «якщо – то» плани. Експертка навела приклад, що якщо ви відчуваєте стрес і хочете щось купити, то варто поставити таймер на 10 хвилин і зробити 20 присідань. Або ж інший варіант, який вам підійде.

«Головне для вас – перемкнути увагу, тобто щоб не йшов одразу імпульс зробити якусь покупку. Після цього перевіряєте, чи зник імпульс до покупки, чи, можливо, ви справді впевнені, що це вам потрібно. В такому разі можна купити», – пояснила вона.

Другий – встановити обіцянки собі:

• Обмежити ліміти на покупки у тих категоріях, де ви найчастіше зриваєтеся. Також можна встановити обмеження на покупки вночі, наприклад, з 20:00 до 08:00.
• Залишити на картці малу операційну суму, а решту перевести на окремий рахунок без миттєвого доступу. «Тобто встановити собі обмеження, щоб не можна було швидко витратити ці кошти», – додала експертка.

Третій – нагорода без витрат та ідентичність. Назвіть свій рахунок «Мій фонд фінансової свободи» і щотижня поповнюйте його, відмічайте прогрес і святкуйте безплатно. Консультантка ФГВФО пояснила, що це може бути прогулянка, улюблений фільм чи музика.

«Якщо так подумати, можна знайти собі альтернативу на цей час, як ви можете підняти настрій, але безплатний або з мінімальними витратами», – додала вона.

Також повторюйте собі: «Я – людина, яка заощаджує щодня для своєї фінансової незалежності». Адже, як каже експертка, ваші дії випливають із вашої ідентичності, ким ви себе вважаєте.

• Нагадаємо, раніше психологиня та фінансова експертка пояснювали, як уберегти кошти від емоційних покупок восени.