Чому Revolut іде з України та що це означає для ринку – думка економіста

Економіст та громадський діяч Віктор Галасюк прокоментував закриття рахунків Revolut для резидентів України, та поділився думками, що це означає для ринку та підприємців.

«Історія присутності Revolut в Україні стала класичним прикладом зіткнення глобальної стратегії експансії та ефективної масштабованої бізнес-моделі з жорсткими локальними правилами гри та з наявними реаліями», – каже Галасюк у своєму відео.

Як Revolut запускався для резидентів України

Після тестування, в лютому 2025 року, Revolut почав відкривати рахунки жителям України. Для цього він вирішив працювати за схемою, перевіреною в ЄС: за литовською банківською ліцензією Revolute Bank UAB, виданою ЄЦБ. 

Уже в березні НБУ виступив із заявою про те, що Revolut не подавав документів на отримання української ліцензії та не проходив процедуру визнання іноземної ліцензії.

Далі – призупинення реєстрації нових користувачів в Україні та кількамісячні переговори для владнання діяльності. Врешті в грудні Revolut оголосив про закриття рахунків для резидентів України, а Нацбанк заявив, що будь-яка компанія має пройти процедуру авторизації відповідно до вимог українського законодавства. Також НБУ додав, що відкритий до регуляторного діалогу і надав необхідні розʼяснення.

Чому європейська ліцензія не працює в Україні

Галасюк пояснив, що в Євросоюзі діє принцип єдиного паспорта, коли ліцензія однієї країни ЄС дозволяє працювати і в інших. В Україні ж є свої вимоги, за якими іноземний банк має два легальні шляхи:

• створити дочірній банк, отримати українську банківську ліцензію (вимагає реєстрації окремої юрособи, формування статутного капіталу, проходження повної перевірки ділової репутації тощо);
• відкрити філію іноземного банку (також потрібна акредитація НБУ і дотримання нормативів).

«Revolut не обрав жодного з цих шляхів на старті, покладаючись на свій статус глобального гравця. Для Нацбанку це було неприйнятним порушенням суверенітету фінансової системи», – коментує Галасюк.

В чому ризик для споживача? Як зазначав НБУ, клієнти Revolut перебувають за межами правового поля. Тобто в разі банкрутства український вкладник не отримав би гарантованого відшкодування.

«Але питання. Можливо, ці клієнти з радістю би погодились працювати взагалі без подібних гарантій, а, можливо, вони могли би підписати якусь угоду з державою, що не претендують на жодні відшкодування, приймають 100% ризику на себе. Можливо, це могло би бути рішенням, але такого рішення немає», – каже Галасюк.

Що треба знати клієнтам? Revolut радить зняти кошти до дати закриття – 22 лютого 2026 року. Після цієї дати вже не можна буде поповнювати баланс, здійснювати карткові платежі, знімати готівку чи переказувати кошти на інші рахунки. Невикористані кошти конвертують у євро й перекажуть на зовнішній банківський рахунок користувача. Також варто завантажити всі виписки за весь період користування, щоб потім підтвердити походження коштів.

Що це означає для ринку, Revolut та підприємців

«Вихід Revolut з України – це такий показовий кейс про межі так званого регуляторного арбітражу. Це стратегія використання однієї ліцензії для глобального покриття, яка розбилась об українське законодавство, дії українського регулятора і можна сказати фінансовий ізоляціонізм. Тобто дуже жорсткі та принципові вимоги. Ну а що, закон дозволяє? А чому не вимагати?» – каже Галасюк.

На його думку, це сигнал для ринку, що НБУ готовий жертвувати інноваціями й конкуренцією заради стабільності системи та захисту споживача.

Для самого Revolut, як каже економіст, це репутаційна поразка і втрата одного з найбільших ринків Східної Європи через небажання грати за локальними правилами. 

«Для українських підприємців – це ще один сигнал, що держава буде нас затискати, доганяти, ізолювати так, щоби їй було зручно займатись контролем, бюрократією і всім, чим вона любить займатись. Тому що це точно не про збільшення підприємницької активності», – вважає Галасюк.

Він пояснює, що через неможливість вільно підключатися до закордонних систем очевидно, чому компанії не роблять центр доходів в Україні, зокрема ІТ.

Галасюк додає, що це проблема не лише під час повномасштабного вторгнення, вона продиктована іншими факторами.

«Коли ці розумні люди з ІТ заробляють гроші в інших юрисдикціях, в Україну вони пересилають тільки мінімальні гроші для покриття зарплат своїх працівників. І так держава втрачає мільярди, якщо не десятки мільярдів доларів на тому, що намагається втримати пісок у долоні, міцно стискаючи його. В сучасному світі це працює дещо по-іншому. І, як зазначено у фінальному комюніке, двері для повернення не зачинені назавжди, але це стане можливим лише за умови зміни українського законодавства або повної капітуляції багатомільярдного фінтехгіганта перед вимогами НБУ, локальними вимогами НБУ окремо взятої країни, чого найближчим часом не очікується», – підсумував він.

• Нагадаємо, раніше Нацбанк також заборонив Р2Р-перекази через Trustee Plus.