Демотиватор чи дисципліна: у LinkedIn обговорюють використання тайм-трекерів на роботі

Для роботи важливий добре організований робочий процес, тож компанії постійно намагаються впроваджувати різні інновації для його налагодження. Деякі роботодавці впроваджують тайм-трекери – програми, за допомогою яких можна контролювати час виконання співробітниками певних завдань. Для багатьох обов’язковою умовою влаштування на роботу є саме відсутність тайм-трекеру, однак деякі навпаки бачать у цьому переваги. Під час роботи з однією вакансією, де є трекер, рекрутерка Олена Ребезюк отримала різні відгуки. Тож вона вирішила поділитись ними з іншими користувачами соцмережі LinkedIn.

Так, для багатьох використання тайм-трекінгу означає недовіру або зайвий тиск на працівника.

«”Суцільне, зло що демотивує”, “календарний тетрис” (це коли час вважається єдиним інструментом планування, забуваючи про контроль скоупу концепції, цілей тощо та пріоритетів) – такі різноманітні фідбеки були», – поділилась Олена.

Втім, вона підкреслила, що деякі фрилансери доволі лояльно ставляться до такого типу організації роботи: «Скільки годин зарепортив – стільки грошиків отримав».

Також є думка, що тайм-трекер може не нашкодити команді, якщо використовувати його правильно.

«Якщо, наприклад, пам’ятати, що 8 годин по тайм-трекеру – то вже овертайм, а естімейти – це не кровні присягання, а оцінка складності задачі», – уточнила рекрутерка.

Вона також поділилась власним спостереженням. Якщо у східній частині Європи тайм-трекінг сприймається як дикунство, то у західній та в США –  як звичайний робочий інструмент. Серед переваг рекрутерка назвала автоматичну звітність, а також відсутність питань щодо часу виконання при погодинній оплаті.

Згідно з результатами опитування на сторінці Олени, для 66% (зі 157 голосів) такий спосіб контролю роботи створює відчуття недовіри, і лише 6% опитаних тайм-трекінг дисциплінує.

У коментарях до допису люди активно діляться власними думками та досвідом щодо цього. Якщо ви хочете доєднатись, то можете перейти на сторінку допису за посиланням у першому абзаці.

«Я – за декларативний підхід. Коли працював на фрилансі, то писав час до хвилин. Зрештою, мене просили округлювати, а згодом (коли вийшли на прод) це стало просто оцінкою складності задачі. Не більше», – написав Data and BI analyst Микола Пономарчук.

«Дивлячись що мається на увазі під загальним поняттям тайм-трекеру. Та зважаючи на умови співпраці: погодинна чи ставка. Якщо погодинна та трекер типу Clockify, Tempo (in Jira), то цілком прийнятне рішення. Якщо “тайм-трекер” – це реальний зонд зі скриншотами робочого столу, логером активності курсора, миші, трекпаду, клавіатури, то це вже поза межами», – поділився думками Python SWE Антон В.