Експерти пояснили, чи можуть ухилянтам блокувати банківські картки

Українці обговорюють випадки блокування банківських карток, які нібито застосовують до ухилянтів, що за повістками не з’являться до територіальних центрів комплектування. 

Зокрема, таку інформацію поширив Telegram-канал «Труха Днепр», що має більш як 270 тис. підписників (який згодом перепросив), та адвокат Володимир Крекотень у своєму Instagram.

Ми вирішили поцікавитися думкою експертів з цього приводу. 

Банки не блокують картки за неявку в ТЦК

Ми звернулися з проханням прокоментувати цю ситуацію до директора департаменту роздрібного бізнесу «ГЛОБУС БАНКУ» Дмитра Замотаєва.

«Щоб уникнути поширення фейкової інформації, гадаю, що кожен банк повинен приділяти більше уваги фінансовій грамотності широких верств населення, які потенційно можуть стати клієнтами банку. Адже протидія фейкам – це одна із ефективних тактик під час воєнного стану. Ворог “хитатиме” Україну всіма можливими засобами, шукаючи вразливі місця.

Банки точно не можуть блокувати картки клієнтів за неявку в ТЦК. Апріорі це неможливо. Це порушує і низку законів, і угоди з клієнтами. 

Якщо ж говорити про випадки в яких банк може заблокувати картку, то вони зазвичай пов’язані з шахрайством або підозрою на шахрайські дії. Блокування карток може також відбуватися за наявності юридичних підстав, на виконання вимог суду або виконавчої служби (наприклад, за несплату штрафів чи аліментів тощо)», – пояснив експерт.

На розповсюдження інформації щодо блокування банками рахунків за неявку до ТЦК відреагував і співзасновник необанку monobank Олег Гороховський.

«Це фейк та ІПСО. Адміністраторам каналів, які так використовують наш застосунок та бренд, буде заблоковано можливість використовувати банки», – повідомив підприємець у своєму Telegram-каналі.

Як відбувається блокування карток

Адвокат Ярослав Пономаренко пояснив MC.today, що банки отримують запити на блокування не від ТЦК та не надають їхнім співробітникам інформацію про арешти рахунків.

«Виконавча служба може заблокувати рахунки за наявності судового рішення, яке виносять внаслідок адміністративного правопорушення або, наприклад, порушення правил дорожнього руху. Якщо воно набуло законної сили, це вже підстава для відкриття виконавчого провадження. В рамках цього можуть арештувати активи боржника, зокрема банківські рахунки. Але тільки для стягнення суми штрафу. Виконавче провадження закривається після сплати. Інформування про це працівників ТЦК законом не передбачається. Тобто примусове стягнення суми штрафу й певні дії з боку ТЦК із розшуку військовозобов’язаних, які не з’являються за повістками, – це не пов’язані речі», – розповів він.

Постанову про накладення арешту виносить державний чи приватний виконавець. Це відбувається після відкриття виконавчого провадження та повністю узгоджується з вимогами закону щодо примусового стягнення або примусового виконання рішень суду. Потім постанова направляється до банків, у яких можуть бути відкриті рахунки боржника. Тобто банківська установа блокує рахунки та зупиняє видаткові операції по рахунку за вказівкою державного чи приватного виконавця. Після сплати штрафу провадження закривається, виконавець виносить відповідну постанову та передає її в банк для зняття арешту з рахунку, пояснив Пономаренко.

Раніше ми також розповідали, що банки перевіряють «аномальні» операції по клієнтських картках.