Фактично з’явився 30%-й «податок» на доходи: три IT-підприємці про вплив валютних рішень Нацбанку на IT-сферу України

Нацбанк 20 травня дозволив продавати валюту через каси банків і конвертувати кошти з гривневих карток за кордоном за ринковим курсом. При цьому офіційний курс НБУ залишається незмінним.

Редакція MC.today спитала в IT-підприємців як, на їхню думку, таке рішення вплине на українське IT та його співробітників.

Вадим Роговський, співзасновник 3DLook

Я вважаю рішення Нацбанку, скажімо так, недостатньо продуманими. Особисто мені було б цікаво дізнатись, що за ними стоїть і якою була мотивація людей, які його ухвалювали.

Я, як і багато інших підприємців, зараз бачу один явний наслідок таких рішень: люди, які виїхали з України, почнуть – і вони вже це роблять – відкривати рахунки в локальних банках інших країн. 

Мотивація проста – щоб не втрачати кошти на конвертації, коли вони розраховуються українськими картками.

Саме всередині 3DLook ми цю тему ще не обговорювали, але я багато спілкуюсь з іншими підприємцями і знаю, що їхні співробітники масово реєструють свої рахунки в інших країнах. 

Це прямо вплине на українське IT – люди просто ще більше закріпляться за кордоном у тих країнах, куди вони виїхали. А отже, шансів на їх повернення все менше. Це головний наслідок таких рішень для IT-сфери і головна небезпека, на мою думку.

Андрій Оксенюк, CFO в Ciklum

Це рішення не може не тривожити:

• По-перше, це створює чимало викликів для бізнесів, які орієнтовані на експорт, зокрема для цифрових компаній. Зважаючи на серйозну різницю між курсом купівлі та продажу валюти, виходить, що ІТ-бізнес та ІТ-фахівці де-факто сплачують додатковий «податок» на доходи приблизно у 30%. Це суттєво зменшує компенсацію українським фахівцям за їхню працю.
• Не варто виключати, що цей крок НБУ може призвести до стрімкого падіння валютних надходжень в Україну вже найближчим часом – натомість ці кошти залишатимуться за кордоном. Тому разом з Асоціацією IT Ukraine, до якої входить Ciklum, ми сподіваємося на конструктивний діалог з регулятором та урядом і пошук ефективного рішення.
• Українська ІТ-індустрія може втратити вітчизняних фахівців, які нині перебувають не в країні. Зараз багато ІТ-фахівців, які переїхали, продовжують сплачувати податки в Україні та підтримувати економічний фронт. Чи збережеться в них мотивація за нинішнього підходу – невідомо. А у випадку відкриття кордонів можна буде прогнозувати й додатковий відтік спеціалістів з України.

Не варто забувати і про те, що повʼязаний з валютою дохід ІТ-фахівців дозволяє їм серйозно вкладатися в підтримку Збройних сил, передавати кошти волонтерським і благодійним організаціям. Промовистий приклад: наша внутрішня благодійна платформа From Patriots to Patriots цьогоріч зібрала вже понад $100 тис., які пішли на допомогу ЗСУ та фондові «Повернись живим». Переконаний, що приватні внески колег не менш значні, а отже, валютне регулювання не повинне відрізати такі можливості.

Вбачаю і негативний вплив на економіку та суспільство в цілому. ІТ-індустрія України обʼєднує приблизно 300 тис. людей, кожен з них сприяє появі чотирьох-п’яти робочих місць в інших галузях. Зменшення купівельної спроможності представників ІТ-сфери та зрозуміле скорочення ними витрат навряд чи сприятиме економічному здоровʼю України. Тому ми сподіваємося, що ці правила переглянуть, щоб не дисбалансувати всі експортні галузі.

Владислав Савченко, президент EASE, founder Powercode

Ситуація така, що експортери/імпортери починають страждати, бо заводити валюту по 29,25 грн, а потім купувати по 36 грн, м’яко кажучи, не дуже вигідно. Зараз держава друкує гривню, у найближчому майбутньому ми можемо побачити інфляцію 20–30% і курс 100 грн за долар.

Крім того, щоб підписувати нові контракти, необхідно проводити зустрічі з клієнтами. А як? Підприємці і топменеджмент виїхати з України нормально не можуть.

Що працює? Працює ІТ. Так, $2 млрд за перший квартал ми закрили, але треба враховувати, що в лютому це було $800 млн, а вже в березні – $500 млн, тобто тренд все одно йде вниз.

Ми теж втрачаємо замовлення, у тому числі й через обмеження виїзду. А коли ситуація трохи покращиться, є великий ризик втратити 100–150 тис. людей, які захочуть виїхати за кордон і будуть будувати ІТ-ринок там. Що залишиться від нашого?

Зараз у нас застосовують тільки адміністративні методи роботи з економікою, а не загальноприйняті рішення стимулювання бізнесу. Таке враження, ніби він весь відійшов на третій-четвертий план. Цього допустити не можна, інакше ми перетворимось на щось подібне до Північної Кореї, на країну армії.

Звичайно, я абсолютно не знецінюю роботу наших військових. І бізнес, і війна, і всі ми – частина однієї історії. Є економічний фронт, а є військовий. І якщо підприємці не працюватимуть, тоді хто допомагатиме із закупівлею броників, тепловізорів, амуніції, продовольства?