Гроші під подушкою – втрата, а не безпека. Як перейти від менталітету заощаджень до менталітету інвестицій

Якщо вам страшно вкладати гроші – ви не одні. Багато українців впродовж життя звикали накопичувати кошти і намагатися зберегти їх. Так формувався менталітет заощаджень. Але світ змінився – сьогодні гроші, які просто лежать, втрачають свою цінність. А щоб цього не трапилось – варто зробити так, щоб вони працювали, тобто перейти до менталітету інвестицій. Чому ми воліємо заощаджувати замість вкладати, а також як і навіщо змінювати цей тип мислення – розповіла експертка та спікерка з питань корпоративних і персональних фінансів Єлєна Шепель.

Так уже історично склалося, що фінансові звички українців формувалися під впливом нестабільності, невизначеності і величезної кількості криз. Ми переживали кілька банківських дефолтів, економічні потрясіння, падіння валют і зміни курсу. Внаслідок цього люди сформували менталітет заощаджень і звикли до нього – це вже як базове налаштування. 

В сучасному світі гроші, які просто лежать, швидко знецінюються і втрачають свою купівельну спроможність. А можливості для зростання і примноження капіталу доступні, як ніколи, завдяки доступу до інформації, різних інвестиційних інструментів. Тому дедалі більше людей готові спробувати інвестувати.

Але для цього треба розвинути в собі мислення інвестора і перейти до менталітету інвестицій.

Для початку розберемося, у чому різниця

Що таке менталітет заощаджень? Загалом це фокус на збереженні. Це ідея, яка передбачає, що людина має основну мету – зберегти гроші від втрати.

Це може проявлятися по-різному, якщо в людини є гроші. Вона може, наприклад, просто купувати готівкову валюту – долари, євро – і нічого з ними не робити. Мати великі суми, які просто лежать, нікуди не вкладені.

Ці гроші відкладаються десь або під матрац, або на так званий чорний день. Людина з менталітетом заощаджень не довіряє банкам, фінансовим інструментам і тому, що вже давно стало нормою, – інвестиціям у фондові ринки, криптовалютам, які вже посідають місце навіть у структурі резервних фондів низки країн. А тут насправді є із чим працювати. За криптовалютами точно майбутнє – ринок починають регулювати, у США вже можна криптовалютою офіційно розраховуватися ледь не за комуналку. Одним словом, це вже стає реальністю, але люди з менталітетом заощаджень у це не вірять і цього бояться.

Загалом люди з таким менталітетом бояться ризиків навіть із мінімальними сумами – навіть з дуже низькоризиковими інвестиційними інструментами. Їм страшно втратити те, що вони мають, і тому вони не довіряють навіть дуже консервативним інструментам.

Це природна захисна реакція, яка часто базується на досвіді.

Коли людина, наприклад, пережила гіперінфляцію в 1990-х, понесла якісь суттєві втрати в економічну кризу у 2008-му, у 2014-му. Хтось пережив турбулентність уже воєнного часу, релокацію, втрату всього майна – як-от на нині окупованих територіях, коли люди мусили залишити все, що вибудовували протягом усього свого життя. Тому важко сказати, що ці люди мислять якось дуже нелогічно, неправильно. 

При цьому важливо розуміти, що зараз просто відкладати гроші – недостатньо для того, щоб захистити своє фінансове майбутнє. І варто поступово переходити до менталітету інвестицій. А що це таке?

Це мислення, яке ґрунтується на ідеї примноження капіталу.

Тобто завдання – вже не просто зберегти кошти, а збільшити їхній обсяг в довгостроковій перспективі. Це не про миттєве збагачення, це про гру в довгу. І люди з таким підходом не бояться змушувати гроші працювати. Вони шукають способи для вкладень з урахуванням ризиків і глибини планування.

Читайте також: Прощати не можна сварити: як навчити дитину розпоряджатися грошима

Люди з менталітетом інвестицій:

• Свідомо починають використовувати різні фінансові інструменти від найпростіших депозитів, інвестицій у військові й державні облігації до інвестицій у цінні папери на фондових ринках, у нерухомість, у власний бізнес або бізнес-проєкти на кшталт стартапів. 
• Обов’язково застосовують диверсифікацію – розподіляють кошти між різними активами для того, щоб знизити ризики.
• Розуміють, що помірний ризик – це частина фінансового зростання, готові до нього і вірять у перспективу, мислячи стратегічно й діючи стратегічно. Інвестиції за замовчуванням передбачають ризик, і що більша очікувана прибутковість – то вищий його рівень. Що менші ризики, до яких ми готові, то менші заробітки на тому чи тому інвестиційному інструменті. Тут є пряма залежність. 
• Не мають ілюзій про те, що можна швидко збагатитися.
• Постійно навчаються – опановують нові інструменти, стежать за подіями в світі, вони читають економічні, фінансові, політичні новини для того, щоб розуміти, що відбувається з капіталами.
• Зазвичай мають фінансовий план – вони чітко розуміють до якого капіталу хочуть дійти, скільки потрібно інвестувати, протягом якого періоду часу при прогнозованій прибутковості – і так поступово рухаються.

Чому важливо переходити до менталітету інвестицій

Згідно з неофіційним дослідженням, 54% українців взагалі не мають заощаджень, а ще 19% мають накопичення, які покриють тільки один місяць витрат. Ось чому навчитися накопичувати й заощаджувати гроші – це вкрай важливо.

Однак цього вже недостатньо, щоб гроші приносили додатковий дохід. Світ змінюється швидко й ті люди, які залишаються лише в моделі накопичень, фактично стають біднішими, тому що інфляція з’їдає частину купівельної спроможності.

Інвестиції насправді допомагають захистити гроші від інфляції, отримати пасивний дохід, створити капітал, який у довгий термін буде працювати на людину, а також підвищити фінансову стійкість навіть у кризові часи.

Люди з мисленням інвестора розуміють, що в кризові часи вартість їхніх активів може просісти.

Фондові ринки, наприклад, падають під час кожної світової кризи, але із часом вони відновлюються. І тут важливо не панікувати і не розпродувати всі свої активи. Тому що відновлення ринку – це закономірний процес.

Ось звідки пішла фраза про те, що бідні біднішають у кризу, а багаті – багатшають. Уся ідея в тому, що люди з мисленням бідних в намаганнях зберегти хоч щось розпродують свої активи. А багаті їх на просадці купують за низькими цінами і потім просто чекають, поки ринок природно відновиться. Вже за рік-два вони можуть суттєво примножити свій капітал. 

Читайте також: Освіта як інвестиція. Чому ми обрали приватну школу для дитини і які бачимо переваги

Як перейти від менталітету заощаджень до менталітету інвестицій

По-перше, потрібно постійно вивчати фінансову грамотність – є консультації в експертів, курси, книжки, різні подкасти, YouTube-канали. Усе це допомагає людям розібратися в базових інструментах – депозитах, облігаціях, акціях, фондах, нерухомості, бізнесі тощо.

По-друге, створити фінансову подушку безпеки, тому що інвестиції – це не про останні кошти, а про вільні, які людина готова вкладати собі на капітал.

Спочатку є сенс забезпечити собі резервний фонд на 3-6 місяців витрат у стабільній валюті на рахунку або на депозиті з можливістю в будь-який момент ці кошти дістати.

Третє – починати варто з малого. Коли людина переходить від менталітету заощаджень до менталітету інвестицій, не варто вкладати відразу велику суму.

Можна почати з $500-1000 та обрати консервативні інструменти – індексні фонди або ОВДП – і просто поспостерігати за своїми реакціями, внутрішнім станом і за результатами. А потім поступово збільшувати суми.

Четверте – диверсифікація інструментів. Якщо людина інвестує в цінні папери, то можна підібрати цілий портфель, коли йдеться про криптовалюти – є низка монет.

П’ятий пункт – мислити довгостроково. Інвестиції – це стратегія на роки, а іноді й десятиліття.

Шосте – бути готовими до коливань і тримати свої емоції в межах норми. Це не означає повністю стати роботом і нічого не відчувати. Хвилюватися про свої активи – це нормально, але без перегинів.

Ринки завжди мають фази росту і фази падіння – це природний процес. Тому дуже важливо сформувати план. І якщо ринок пішов вниз – не панікувати, а дотримуватися плану і фінансової дисципліни.

Коли хочеться все продати в момент просадки, то, можливо, є сенс поговорити з експертами в цій ніші чи індустрії і вберегти себе від того, щоб розпродати все за мізерні кошти.

• Також пропонуємо вам прочитати, як розрахувати подушку безпеки, від чого залежить її розмір і яких помилок ми часто припускаємось у її формуванні – про це розповіла експертка та спікерка з питань корпоративних і персональних фінансів Єлєна Шепель.