«Хочу змінити стандарт діагностики двигунів в США»: як український інженер запускає бізнес в штатах

журналіст / аналітик з маркетингу та бізнес-стратегій
Розкажіть про статтю:

Роман Мокринський – український інженер-механік з понад 25-тьма роками досвіду – готує до запуску власний автосервіс у США. Він уже має готовий бізнес-план, активно шукає приміщення, формує команду та вже має чіткі цілі на найближчі роки. 

[social_blue social="telegram"]

У колонці для MC.today Роман Мокринський розповідає, що побачив на американському ринку за два з половиною роки і чому вирішив зробити навчання працівників ключовою частиною бізнесу.

Що я побачив у перший рік

Я живу у Портленді. І перше, що мене здивувало у цьому місті, це не обладнання, яке тут відмінне. Здивувало мене те, як його використовують. 

Я спостерігав за роботою кількох місцевих сервісів і бачив одну й ту саму картину: технік підключає прилад, отримує дані, а далі слідує напрацьованій інструкції. Прилад показав одне – заміни цю деталь. Показав інше – заміни ту. Ніхто не питає, чому пристрій показує саме це та що ще могло спричинити такий результат. Я бачив випадок, коли на одному автомобілі замінили три різні компоненти, перш ніж хтось задумався перевірити електричний контакт між ними.

В Україні я стикався з протилежною проблемою: у механіків було мало обладнання, але вони вміли думати руками і головою одночасно. Тут же, в штатах, обладнання є, а навичка аналізу ще не виробилася. Навчальні програми місцевих коледжів зосереджені на процедурах: як зняти, поставити та підключити прилад. Аналітичний компонент розвинутий слабше. Так я зрозумів, що ця прогалина – мій шанс внести зміни в індустрію.

Чому навчання стало частиною бізнесу

Спочатку я планував просто відкрити сервіс. Але швидко зрозумів, що якщо хочу наймати людей, мені доведеться їх навчати самому. Тут майже неможливо знайти готового спеціаліста, який вміє одночасно читати дані з кількох систем і будувати причинно-наслідкові зв’язки між ними.

І навчання мало стати не побічним продуктом, а повноцінним напрямком на рівні з основними задачами. Я розробив трирівневу модель. Проводив уроки прямо на робочому місці: кожен автомобіль, який заїжджає в сервіс, ставав навчальним кейсом. Так я на практиці пояснюю стажеру, чому дивлюся на певні параметри, чому саме в такій послідовності, і чому один висновок правильний, а інший хибний. За моїм досвідом, через 3-6 місяців людина починає мислити системно.

Також я регулярно проводжу семінари для інших спеціалістів, механіків із сусідніх сервісів, працівників транспортних компаній. Це зазвичай практичні воркшопи, де ми у режимі реального часу вирішуємо справжні кейси. Окрім того, стараюся знімати відеоконтент. Документую складні випадки у форматі відеорозборів: симптом, дані, логіка, результат. 

Те, що я готовий навчати майже всіх, має свої наслідки. Мені кажуть: «Навіщо ти розкриваєш свою методику, ти навчиш конкурентів». На це я зазвичай відповідаю, що якщо загальний рівень у регіоні підвищиться, виграють усі. А у мене буде репутація людини, яка цьому посприяла.

Чому я навчаю не лише ремонтувати, а й передбачати

Зараз я досліджую перехід від календарного сервісу — «кожні 10 000 кілометрів» — до обслуговування на основі реальних даних, планую масштабувати це і поділитися своїми спостереженнями і напрацюваннями з іншими спеціалістами. Сучасні автомобілі генерують величезний потік інформації через OBD-II і телематику. Проблема в тому, що ніхто цю інформацію не аналізує. Голі значення параметрів рідко кажуть щось самі по собі. Деградація проявляється поступово: змінюється динаміка, зростає варіабельність, накопичуються дрібні відхилення, які поодинці нічого не доводять, але в сукупності формують чіткий сигнал. Я хочу навчити своїх людей бачити ці сигнали до того, як щось відмовить.

Також я працюю над аналізом того, як зміни в конструкції двигунів впливають на поведінку моторних олив. Сучасні турбовані двигуни з безпосереднім впорскуванням палива працюють під значно вищим тепловим навантаженням, олива в них деградує швидше. 

У гібридів інша проблема: двигун часто не прогрівається повністю, в оливі накопичується волога і бензин, захисна плівка слабшає. Це все те, що напряму впливає на рішення механіка: коли змінювати оливу, яку в’язкість обирати, на які ознаки деградації звертати увагу. Більшість техніків працюють за таблицею виробника і не враховують реальні умови експлуатації.

Патент і масштабування

Наразі я також працюю над патентуванням свого діагностичного алгоритму у США. Це формалізований процес з таблицями відхилень, логічними матрицями рішень і наочним відображенням результатів у графіках. В Україні я про патент ніколи не думав, а тут інша ситуація: інтелектуальна власність має реальну вартість.

Що далі та яка у мене мета 

Я планую запустити свій бізнес у сфері діагностики та відновлення двигунів внутрішнього згоряння. Маю вже готовий бізнес-план та активно шукаю приміщення та формую команду. 

На перший рік роботи компанії ставлю консервативні цілі: 35 клієнтів на місяць, кілька контрактів на обслуговування комерційних автопарків, 3-5 навчених техніків.


До кінця третього року хочу мати команду з 10-15 людей, повноцінну навчальну програму і співпрацювати з місцевими технічними коледжами. Я також бачу потенціал у гібридних системах. Базові принципи моєї роботи – системний аналіз, пошук першопричини, порівняння параметрів – працюють незалежно від типу силової установки. Змінюються дані, але логіка залишається тією самою. 

Головне, що я зрозумів за ці роки в Америці: тут є обладнання, попит та гроші. Але немає людей, які вміють усім цим правильно користуватися. Поки цей розрив існує, у мене є глобальна місія змінити стандарт діагностики – і я маю все необхідне, щоб це зробити.

Новина

Спецпроєкти
Всі статті