Інфляція вже 26% за рік, чи загрожує Україні дефолт? Розібралися, що це таке та які наслідки може мати для країни

За підсумками 2022 року споживча інфляція в Україні зросла до 26,6%. Причиною такого різкого зростання цін стали бойові дії та їх наслідки – скорочення надходжень до держбюджету та збільшення видатків на оборону. 

На тлі проблем із наповненням бюджету заговорили про дефолт. З’явилися побоювання, що Україна не зможе погасити чергові платежі за «старими» боргами.

Редакція MC.today розібралася, що таке дефолт, що він означає для країни та які наслідки має, вивчила його види та історичні приклади.

Що таке дефолт

Простими словами, дефолт – це ситуація, коли боржник не може розплатитися за своїми боргами. Термін походить від англійського default, що в перекладі означає «невиконання зобов’язань».

Приклади дефолту, з якими ви могли зустрічатися у повсякденному житті, – коли людина не має грошей на щомісячні платежі по іпотеці. Або коли компанія не може виплатити відсотки за своїми облігаціями. 

Але найсерйозніші наслідки мають дефолти, які оголошують держави. Державний дефолт – це відмова країни від виплат за зовнішніми чи внутрішніми боргами. Зазвичай він пов’язаний з економічним спадом, політичною кризою чи форс-мажорними обставинами на зразок війни чи стихійних лих. 

Існує помилкова думка, що оголошення дефолту дозволяє автоматично списати усі борги. Однак є правові механізми, щоб змусити повернути, принаймні, частину боргів, навіть якщо уряд країни відмовляється платити. Це можуть бути міжнародні суди, арешт закордонної власності, резервів у іноземних банках та цінних паперів. 

У свідомості громадян України дефолт міцно асоціюється із подіями 1998 року. На відміну від сусідньої росії, Кабмін України тоді не пішов на оголошення дефолту. Але без втрат не обійшлося: курс гривні до долара впав майже вдвічі, зовнішній борг зріс до 40% ВВП, а падіння економіки у різних галузях становило від 10 до 28%. 

Види дефолту

Щодо державного дефолту важливо відрізняти два поняття: суверенний дефолт та технічний дефолт. 

• Технічний дефолт – це ситуація, коли боржник не здатний виконати якесь конкретне зобов’язання зараз, але може зробити це у майбутньому. Наприклад, 1998 року в Україні не було грошей на погашення чергового траншу щодо погашення облігацій зовнішньої державної позики (ОВДП). В результаті проблему вдалося врегулювати: власники ОВДП погодилися почекати і отримали гроші пізніше, але із відсотками за затримку.
• Суверенний дефолт – це банкрутство держави, коли вона більше не може платити за зовнішніми та внутрішніми борговими зобов’язаннями. Однак тут є суттєві відмінності із банкрутством компанії. Збанкрутілу компанію можна ліквідувати. Держава, навпаки, продовжуватиме існувати у будь-якому разі, але протягом 5–7 років буде позбавлена ​​можливості позичати гроші на зовнішніх ринках.

Передумови дефолту

Дефолт не може виникнути раптово. Зазвичай йому передує ціла низка негативних для економіки подій та помилкових рішень керівництва країни.

• Зростання бюджетного дефіциту. Дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над доходами. Спровокувати його можуть надзвичайні обставини, неефективність податкової системи чи фінансування масштабних державних проектів, які не дають віддачі.
• Надмірна емісія грошей. Друкарський верстат дозволяє швидко знайти кошти для наповнення бюджету, але це не той метод, який дозволяє економіці довго залишатися стабільною. Прикладом може бути дефолт 1998 року у Росії, коли додаткової емісією центрального банку намагалися заповнити нестачу грошей для погашення облігацій федеральної позики.
• Зростання конкуренції, негативні зміни на міжнародному ринку товарів та послуг. Так, економіка України сильно залежить від цін на сировину, що експортується: залізну руду, метал, зернові та олійні культури. Тому зниження цін на ці товари може спричинити різке падіння доходів бюджету. Коли планові та фактичні доходи дуже різняться – це привід непокоїтися.
• Помилки у прогнозах. Іноді помилково оптимістичні прогнози змушують державу брати у кредит суму, яку неможливо швидко погасити.
• Велика кількість імпортних товарів. Прикладом може бути криза в Греції 2007 року, коли кредитні кошти МВФ одразу йшли за кордон і не зменшували зовнішній борг.

Що означає дефолт для країни

Світовий банк і МВФ охоче дають кредити країнам, що розвиваються. Але за умови неефективного управління гроші навіть не потрапляють до економіки, а борг залишається. Якщо погасити зовнішній борг власними коштами не виходить, то доводиться брати нові кредити. У результаті утворюється замкнене коло, коли беруть одні кредити, щоб погасити інші.

Так може продовжуватися, допоки економіка має хоча б мінімальну тенденцію до зростання, а в політиці зберігається стабільність. Як тільки з’являються ознаки нестабільності, кількість нових кредитів зменшується, кредитна піраміда розсипається і розрахуватися за старими кредитами вже не виходить. 

З цього моменту запускається механізм дефолту. Політичне рішення про його оголошення ухвалює уряд. А міністерство фінансів розпочинає переговори із зовнішніми кредиторами, щоб перенести терміни оплати або змінити умови погашення боргу. 

Наслідки дефолту

Для простих людей

Ускладнення доступу до дешевих кредитів збільшує виробничі витрати підприємств. У більшості випадків це призводить до зниження зарплат, скорочення робочих місць та зростання рівня безробіття. Падіння курсу національної валюти викликає інфляцію та помітно знижує купівельну спроможність. Крім цього, значно збільшується вартість імпортних товарів.

Для держави

Дефолт держави знижує її кредитні рейтинги. В результаті довіра до країни падає, кредитні організації починають відмовляти їй у кредитах або пропонують їх на менш вигідних умовах. Інвестори йдуть з ринку, економічне зростання сповільнюється.

З іншого боку, у деяких випадках дефолт може бути позитивним чинником, як це сталося з кризою в Ісландії. По-перше, девальвація місцевої валюти йде на користь підприємствам-експортерам. Не змінюючи цін на свої товари, вони отримують за них набагато більше грошей, ніж раніше. Наразі їх вистачає і на податки, і на гідні зарплати співробітникам, і на технічний розвиток виробництва.  

По-друге, подорожчання імпортних товарів змушує людей більше купувати вітчизняні товари. Це дає стимул до розвитку виробництва, забезпечує нові робочі місця, збільшує надходження податків, зменшує залежність від імпортних товарів та покращує зовнішньоторговельний баланс. 

Іноді дефолт порівнюють із високою температурою при застуді. Хворий може приймати таблетки, а може дати організму можливість самостійно боротися з інфекцією. Так само держава може брати нескінченні кредити, а може оголосити дефолт. Спершу буде дуже важко, а потім система почне лікувати сама себе. Щоправда, іноді без таблеток, як і без кредитів, просто не вижити.

Найгучніші дефолти у світовій історії

За інформацією агентства Moody’s, з 1983 до 2018 року його клієнти оголошували дефолт 28 разів. Мексика не змогла розплатитися 1994 року, росія 1998, Уругвай 2003. Урожайним на дефолти був 2017 рік, коли відмовилися платити за кредитами Мозамбік, Беліз, Республіка Конго та Венесуела. А справжнім рекордсменом з дефолтів вважають Аргентину, вона оголошувала їх вісім разів!

Щоб уникнути банкрутства після технічного дефолту, у компаніях рішенням суду призначають кризове керівництво. У випадку з державами роль кризового менеджера виконує МВФ. Його експерти складають план виходу із кризи. Він може містити широкий комплекс заходів: зниження зарплат та інших державних видатків, зростання податків, підвищення цін на товари та послуги.

Втім, дотримуватися чи ні рекомендацій МВФ кожна країна вирішує самостійно. Одні, як Ісландія, відновили економіку після дефолту, не вдаючись до жорсткої економії. Інші, як Греція, були змушені погодитись на збільшення податків, зниження пенсій та передачу низки активів країни під управління ЄС.

Аргентина у 2001 році

Аргентинський дефолт 2001 вважають прикладом однієї з найважчих економічних криз в історії. Банкрутство держави почалося з технічного дефолту: уряд відмовився погашати державні облігації та спробував обміняти їх на нові з меншою прибутковістю.

Але цього виявилося недостатньо і 23 грудня 2001 року президент оголосив про найбільший в історії дефолт – Аргентина відмовилася від зовнішнього боргу в $132 млрд. Наслідки були руйнівними: чверть населення залишилася без роботи, на якийсь час припинилася виплата зарплат і пенсій, а й без того висока злочинність зросла у 80 разів.

Країні вдалося стати на ноги лише за десятиліття сильного економічного зростання. Але й через 20 років ситуація в економіці не райдужна: річна інфляція у 2022 році досягла 61% і Аргентина знову живе в очікуванні дефолту.

Ісландія у 2008 році

Дефолт в Ісландії став наслідком банкрутства трьох найбільших офшорних банків, які примудрилися набрати кредитів на $85 млрд, що у 6,5 разу перевищувало поточний ВВП країни. Після націоналізації банків загальна сума заборгованості перед інвесторами із Великобританії та Нідерландів становила $3,5 млрд. 

Щоб зрозуміти масштаб лиха, треба згадати, що населення острова на той момент становило трохи більше 317 тисяч людей. Іншими словами, для покриття боргу кожен громадянин Ісландії мав би платити по 100 євро на місяць протягом 15 років. Зрозуміло, що ісландці не пішли на такі умови та провели референдум, на якому проголосували проти виплати компенсацій іноземним вкладникам.

Ісландія також відмовилася від режиму жорсткої економії, яку пропонував МВФ. Втім, це не захистило островитян від руйнівних наслідків дефолту: державний борг зріс утричі, національна валюта знецінилася на 85%, доходи населення впали на 20%, посилилося безробіття, багато людей не змогли виплачувати іпотеку та залишилися без житла.

Всупереч міфам про Ісландію, яка не пішла на поводу у МВФ, Рейк’явіку таки довелося звернутися за кредитами. Понад $2 млрд виділив МВФ, а ще $2,5 млрд – скандинавські країни. Сьогодні уряд витрачає близько 17% усіх надходжень на виплату відсотків за борг. 

Але є позитивні наслідки дефолту. Завдяки знеціненню національної валюти Ісландія стала набагато привабливішою для туристів, крім того, зросла конкурентоспроможність експорту. Щодо ісландського рецепту боротьби з кризою не вщухають суперечки, але факт у тому, що з 2011 року економіка країни почала зростати.

Греція у 2015 році

1 липня 2015 року Греція не змогла переказати Міжнародному валютному фонду черговий транш погашення кредиту в 1,54 млрд євро. Причиною дефолту стала поголовна несплата податків та фальсифікація Держстатом Греції звітності. Щоб брати у світових фінансових структур більше кредитів, там банально підробляли статистичні документи.

Реакцією МВФ була вимога скоротити соціальні програми та збільшити податки. Але ліворадикальний уряд заявив, що дефолт не страшний і навіть може визволити Грецію з «кабали Євросоюзу». Щоб шантажувати керівництво ЄС, провели референдум, де 61% тих, хто голосував, сказали «ні» виплатам МВФ та іншим кредиторам, включаючи Німеччину.

Проте розрахунок отримання альтернативних джерел фінансування швидко провалився. А криза досягла глобальних розмірів: держборг досяг 170% від ВВП, були закриті всі банки, в банкоматах не можна було отримати понад 60 євро, почалися заворушення. Щоб витягнути країну з прірви, уряду все ж таки довелося погодитися на жорсткі вимоги МВФ. 

У результаті суворе обмеження бюджетних видатків, підвищення пенсійного віку та безпрецедентна допомога ЄС дозволили грекам вийти із кризи. З 2017 року економіка Греції почала зростати. А в серпні 2022 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила про закінчення режиму посиленого контролю з боку міжнародних кредиторів.

Чи варто очікувати дефолту України у 2023 році

Нагадаємо, що 18 серпня 2022 року міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті з рівня RD (обмежений дефолт) до CC (ймовірний дефолт). Причиною стало досягнення угоди про реструктуризацію боргу: майже $6 млрд основної суми та відсотків за українськими єврооблігаціями відстрочили на 24 місяці.

Агентство також висловлює стриманий оптимізм щодо прогнозу на 2023 рік. За його даними, зростання українського ВВП становитиме 2% проти зниження на 31% у 2022 році. Інфляція в Україні зменшиться до 21%, а дефіцит бюджету скоротиться до 15,2% ВВП. 

Ключові висновки зі свого січневого макроекономічного та монетарного огляду 26 січня оприлюднв Нацбанк України. Там вважають, що інфляція в Україні в 2023 році залишатиметься керованою та поступово знижуватиметься, на ВВП очікує незначне зростання, а обсяги міжнародної допомоги можуть перевищити $38 млрд.

На підставі цього аналітики роблять висновок, що 2023 року в Україні точно не буде голоду, повного знецінення заощаджень чи тотального дефолту. Але передчасно розраховувати і на відчутне зростання економіки: позначиться великий відтік населення, фізична руйнація інфраструктури, нестача електроенергії та порушення ланцюжків постачання.