Інклюзивність потрібна не лише людям з РАС: як створити комфортні умови на робочому місці

Дорослих з аутизмом значно більше, ніж здається: 2-3% населення – приблизно стільки ж, скільки рудих або зеленооких людей. На жаль, багатьом з них досі не можуть поставити правильні діагнози: вони не знають, що РАСрозлади аутистичного спектра
можуть бути поясненням більшості їхніх повсякденних проблем. Незалежно від того, чи мають вони офіційний діагноз, наразі українці з РАС не отримують належної інклюзії та допомоги у працевлаштуванні. Аутичні прояви заважають пройти співбесіду, виконати робочі вимоги та інтегруватись у колектив. Які умови праці потрібні людям з аутизмом та як вони покращують роботу всього колективу, розповіла Анна Дерюга – адміністраторка онлайн-спільноти «Спитай аутиста» і консультантка з питань життя з аутизмом і потреб аутичних людей.

Що таке аутизм і як із ним живуть

Аутизм – не хвороба, а нейротип. Це особлива організація роботи мозку та нервової системи, яка притаманна з дитинства й не піддається докорінним змінам. Водночас офіційно його називають розладом – РАС (розлад аутичного спектра) – це слово підкреслює складнощі, з якими живуть аутичні люди: потребу в інклюзивному середовищі; в побутовій, психотерапевтичній та інколи медикаментозній підтримці.

Ось основні прояви РАС:

• нетипова соціальна взаємодія: людям з РАС складно будувати стосунки з іншими;
• труднощі з контролем і використанням власних виразів обличчя, жестів тощо – а також з інтерпретацією чужих;
• стереотипна поведінка: нетипове мовлення, повторювані рухи, слова або звуки для регуляції рівня стресу і напруги або вираження емоцій;
• наявність «інтенсивних інтересів» (їх також називають «особливими» або «спеціальними»);
• надмірна або послаблена чутливість до сенсорних стимулів, індивідуальних у кожного: звуки, світло, доторки, смак їжі тощо.

Симптоми РАС можуть бути приховані від оточення або проявлятися інтенсивніше – це залежить від обставин.

Аутизм і робота

«Я можу працювати тільки там, де є зрозуміла система», – каже Анна.

«Також я не можу виконувати задачі швидко: спочатку мені треба якісно зануритися в тему, прочитати про всі нюанси, потім скласти зрозумілий мені план. Часто я бачу кілька рішень і не можу обрати найкраще або хочу мислити надто стратегічно, а не “гасити пожежі” – так завдання на тиждень розтягується на місяць. Тому я не затримуюсь на одному місці роботи – мене звільняють через мою повільність, негнучкість і незрозумілість моєї логіки колегам або керівництву.

Я ніколи не була офіційно працевлаштована, з фултайм робіт мене звільняли зазвичай у перші 3 тижні, а у вільному графіку навіть найтолерантніші замовники не витримували довше ніж пів року. Це не унікальні проблеми: 60-80% людей з РАС не працюють взагалі. А ті, хто працюють, зазвичай не говорять про свій розлад через страх інфантилізації та втрати довіри. Або навпаки – через страх завищених очікувань, що умовний аутист “напевно, має бути генієм”».

Аутична людина в комфортному середовищі може мати переваги:

• максимальну вмотивованість, якщо робота пов’язана з особливим інтересом;
• здатність збирати, систематизувати та тримати в голові великі обсяги інформації (під час гіперфокуса) – втім, такій людині не можна дозволяти перепрацьовувати і треба виділяти додатковий час на відновлення;
• байдужість до «підкилимних інтриг», які відволікають інших від роботи.

Читайте також: Як непомітна праця стає оплачуваною – що таке time banking і які в нього шанси

Чому інклюзивний простір вигідний усім

Люди з РАС можуть бути продуктивними за певних умов.

• Місце роботи. Працюючи віддалено або в сенсорно-комфортному офісі, людина відчуває менше стресу.
• Прозора комунікація. Візуально наочне, однозначне та прямолінійне формулювання задач допомагає швидше розібратися в ситуації.
• Планування. Розбивка великих завдань на дрібні частини або можливість додаткового відпочинку запобігає прокрастинації та покращує планування.
• Мотивація. Що більше робота збігається зі «особливим інтересом» людини з РАС, то краще вона буде її виконувати. При тому, робота має бути повʼязана з нею прямо, не опосередковано (перемовинами, бізнес-процесами тощо).

Усі ці умови не є фантастичними, ба більше – вони покращать роботу всього колективу.

Інклюзивність потрібна не лише людям з аутизмом: всім буде краще від чітких завдань або простору без зайвого шуму.

«Не існує спеціальних професій для людей з РАС, бо головне – зацікавленість у роботі», – підкреслює Анна. – «Найуспішніші випадки працевлаштування – це коли 95% завдань напряму повʼязані з особливим інтересом, і лише 5% – з операційними питаннями та рутиною. Спецінтерес забезпечує нам відчуття контролю та передбачуваності в надто інтенсивному та мінливому світі».

Нагадуємо, що раніше ми розповіли, як живуть і працюють люди з біполярним розладом.