«У нас все ще є шанс зробити валютний виторг для країни»: Степан Веселовський розповів, як змінилась ІТ-галузь під час війни і що на неї чекає

До війни у Львівському ІТ Кластері займались освітою, бо основний актив ІТ-індустрії – це люди. Після початку війни там так само займаються освітою, але вже в іншому форматі. Про те, що сьогодні відбувається з галуззю і яких трансформацій вона зазнає, на пресконференції розповів СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський.

Ми в Україні та плануємо тут залишатися

За словами Степана Веселовського, після початку війни у Львівського ІТ Кластера з’явились нові задачі та цілі, котрі вони мають виконувати. Перша ціль – підготовка бізнесу. До війни це відбувалось у контексті планів, а вже зараз айтівці допомагають з реалізацією, допомагають реагувати компаніям на різні виклики.

«Якщо говорити загалом по індустрії, то станом на зараз більшість компаній перемістили своїх людей в західні області України. Більшість команд уже знаходиться в безпеці», – розповів Веселовський.

Він зазначив, що, звичайно, є ті, хто залишився в рідних містах і продовжують працювати, якщо є така змога. Компанії всіляко цих людей підтримують.

Загалом, за показниками кластера, 98% компаній, що є його учасниками, а це все ж таки більшість компаній на ринку, відновили свою продуктивність до рівня 90–95%. Це хороший показник, як каже Веселовський.

«Навіть в умовах сьогодення ІТ-індустрія стабілізувалась. Ми бачимо позитивні сигнали, бачимо зростання. Компанії навіть підписують нові контракти. Хоча загроза безпеці наших людей зберігається, бо ми все ще знаходимось в Україні та плануємо тут і залишатися», – зазначив СЕО Львівського ІТ Кластера.

Про Starlink у Львові та розмову з Маском

Веселовського розповів, що багатьох клієнтів турбує питання доступу до інтернету, чи буде зв’язок. І тут у кластера також є рішення.

«Ми спільно зі SpaceX забезпечили компанії кластера необхідною кількістю Starlink. Нам вдалось узгодити цей проєкт з Ілоном Маском. Я безпосередньо розмовляв з ним на цю тему. Зараз більшість Львівської області, вся критична інфраструктура та ІТ-компанії, що входять до нашої спільноти, мають доступ до глобального супутникового інтернету. Це питання з порядку денного, я сподіваюсь, зняли», – сказав Степан Веселовський.

Зараз в об’єднанні бачать хороші приклади, коли компанії перепідписали або продовжили договори зі своїми клієнтами через цей проєкт.

Після війни ІТ-індустрія змінить свій ландшафт

«Ми бачимо, що ІТ-індустрія у зв’язку з переїздами відкрила тимчасові нові хаби на заході. І ми віримо, що після перемоги матимемо зміну ландшафту технологічних хабів загалом в Україні. У західній частині їх стане значно більше», – розповів керівник Кластера.

За його словами, Закарпаття вже має всі шанси почати працювати з освітою. Власне, Закарпаття і може стати наступним технологічним хабом. Звичайно, підсилиться Івано-Франківський технохаб. За даними Веселовського, понад 20 тис. айтівців зараз перебувають у Закарпатській області. До війни було в межах 1 тис.

«Якщо говорити про Львів, то до війни тут було майже 31 тис. людей, які працювали в індустрії. Зараз, за моїми оцінками, від 70 до 100 тис. айтівців перебувають у Львівський області», –  також зазначив він.

У Львівському ІТ Кластері запускають дослідження, мета якого відстежити, як виглядає зараз ІТ-індустрія. В об’єднанні розуміють, що війна не закінчиться завтра і ще якийсь тривалий час потрібно буде в цих умовах жити, думати, як розвиватися і зростати.

Про компанії, що працюють у росії

З першого чи другого дня війни Львівський ІТ Кластер публічно закликав усі компанії, які є його учасниками, спілкуватися зі своїми клієнтами щодо припинення співпраці в росії.

«Якщо ви все ще там, то краще дайте шанс українським компаніям. Тому що за ваші інвестиції тут ніхто не куплятиме зброю, що потім нищить інфраструктуру і вбиває мирне населення», – додав Степан Веселовський.

Про те, про що не можна говорити

Коли у СЕО Львівського ІТ Кластера запитали про кібервійну, то головною її проблемою Веселовський жартома назвав те, що про неї не можна говорити.

«Ми повинні розрізняти, що є рівень спецоперації, де працюють фахівці. І це навіть не тисячі людей, а всього-на-всього сотні. І є рівень масових заходів, до яких може долучитися кожен. Про перше ми взагалі не можемо нічого говорити, але також допомагаємо», – розповів керівник.

Але якщо говорити про другу частину, то у Львівського ІТ Кластера, за словами Веселовського, наприклад, є дві бакалаврські програми з кібербезпеки. Студенти проходять зараз практику, так би мовити, на виробництві. Тому Веселовський впевнений, що після завершення цієї війни Україна матиме найкращий досвід у сфері кібербезпеки та кібератак.

Інші бізнеси мають брати приклад з ІТ-індустрії

За статистикою, що навів Веселовський: минулого року один айтівець створював 2,8 інших робочих місць. Це відбувалось внаслідок власне витрат, що представники ІТ-індустрії здійснювали.

Через те, що ІТ-фахівці мають більший дохід, вони мають можливість і більше витрачати. Це створює робочі місця в інших індустріях: у ресторанній сфері, будівництві, медицині тощо.

За словами СЕО ІТ Кластера, навіть податки, що айтівці платять у бюджет міста, де вони зареєстровані, не такі важливі, як суми, що вони витрачають на місцях. Так вони інвестують в місцеву економіку.

«До війни тільки у Львові економічний ефект від ІТ-індустрії складав $1,3 млрд. І це було лише 30 тис. айтівців. Звичайно, зараз один ІТ-фахівець створює менше робочих місць, бо зараз велика кількість бізнесів закриті. Але потенціал залишився, потреба є. Тож, локальні бізнеси, відкривайтесь, працюйте», – закликав бізнесменів Веселовський.

Також він розповів про програму ІТ Club, де об’єднались 1 тис. партнерів з різних бізнесів, лояльних до ІТ-індустрії. Станом на зараз 300 компаній із цієї тисячі відновили свою діяльність.

Тільки 30% наших партнерів відновили свою роботу, а має бути 70–90%. Беріть приклад з ІТ-індустрії, старайтесь, і ми також будемо допомагати.

Ще є шанс зробити валютний виторг для країни

ІТ-індустрія до війни входила в першу трійку експортної індустрії України. Першими йшли металургія, сільське господарство і далі ІТ. Але металургія зараз не може працювати на повну потужність, і ми втратимо доходи, говорить СЕО. У сільському господарстві, враховуючи посівну і те, що більшість портів зараз заблоковані, на жаль, також не буде можливості відновити довоєнні показники.

«Але в нас усе ще є шанс зробити валютний виторг для країни, утримати експортний потенціал у контексті ІТ», – додав керівник.

За його словами, фактично ІТ-сфера зараз номер один серед експортних індустрій. Задача ІТ-спільноти, військових адміністрацій у різних регіонах, центральної влади, міністерств і Президента робити все, щоб не лише зберегти ІТ-індустрію, а й показати цього року ще й її зростання.