Кабмін схвалив Exit Tax: хто платитиме за переміщення активів за кордон

Кабмін схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт, який запроваджує в Україні Exit Tax, так званий «податок на вихід». Компанії, які переміщують активи за кордон і через це виводять їх з‑під українського оподаткування, муситимуть сплатити податок на приріст їхньої вартості. Якщо Рада ухвалить документ, нові правила запрацюють з 1 січня 2028 року. Про це повідомляє Міністерство фінансів 14 жовтня.

Головне

• Exit Tax стосуватиметься платників податку на прибуток, зокрема нерезидентів, які працюють в Україні через постійні представництва.
• Податок рахуватимуть з різниці між ринковою вартістю активу та його вартістю для цілей оподаткування.
• Тимчасове переміщення до 12 місяців, операції з дочірніми компаніями та випадки, коли Україна зберігає право на оподаткування, під правило не підпадають.
• Разом з Exit Tax запроваджують загальне правило протидії податковим зловживанням (GAAR).

Як працюватиме «податок на вихід»

Ідея проста: якщо актив виріс у вартості в Україні, а потім його вивозять за кордон, держава хоче встигнути оподаткувати цей приріст до того, як втратить таке право.

Правило спрацює, якщо компанія, наприклад, передає активи своєму постійному представництву за кордоном, змінює податкову резиденцію або нерезидент закриває постійне представництво в Україні. У такому разі платник збільшить фінансовий результат до оподаткування на різницю між ринковою вартістю активу та його податковою вартістю.

Окрему декларацію заповнювати не доведеться: інформацію про переміщення активів відображатимуть у звичайній декларації з податку на прибуток.

Читайте також: Вплине не лише на банки: чим продовження 50% податку може обернутися для українців

Коли платити не доведеться

Мінфін передбачив кілька винятків. Exit Tax не застосовуватимуть:

• до тимчасового, до 12 місяців, переміщення активів у межах фінансування цінними паперами, застави, виконання пруденційних вимог до капіталу або управління ліквідністю;
• до переміщення активів між платником податку та його дочірнім підприємством;
• у випадках, коли Україна не втрачає права оподатковувати ці активи.

Крім того, повторно оподаткувати той самий приріст вартості не можна.

Податкова зможе оскаржувати штучні схеми

Другим нововведенням стане загальне правило протидії податковим зловживанням. Воно стосується операцій, які формально відповідають закону, але не мають реальних комерційних причин і потрібні лише для податкової вигоди. Такі операції не враховуватимуться, а податок визначатимуть за фактичним змістом відносин.

Водночас законопроєкт містить запобіжники для бізнесу. Доводити зловживання доведеться податковій. Призначити перевірку можна буде лише за висновком спеціальної комісії, а платник отримає повідомлення заздалегідь і зможе дати пояснення чи подати уточнюючі розрахунки. Заперечення до акта перевірки розглядатиме та сама комісія, але в іншому складі, і за бажанням платника із залученням представників Мінфіну та до двох його експертів.

Також законопроєкт запроваджує правила щодо гібридних розбіжностей — ситуацій, коли та сама операція по-різному враховується для податку у двох країнах і через це витрати списують двічі або без відповідного доходу.

Читайте також: НБУ змінює правила для банків: що буде з кредитами, прозорістю та валютними обмеженнями

Навіщо це Україні

Документ імплементує статті 5, 6, 9, 9a і 9b європейської директиви ATAD, спрямованої проти ухилення від сплати податків. Мінфін пояснює, що мета — захистити податкову базу від схем, через які прибуток виводять до юрисдикцій з нижчими податками.

Законопроєкт є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, а також зобов’язань перед МВФ і ЄС у межах макрофінансової допомоги. Це вже другий крок: раніше Рада прийняла за основу законопроєкт №16036, який обмежує витрати компаній на запозичення відповідно до статті 4 тієї ж директиви.

Читайте також: Українцям у Польщі почали частіше нараховувати податкові борги: що відбувається