Коли клієнт хоче Ferrari за бюджет Fiat. Як українське IT виграє конкуренцію з іноземцями – голова EPAM Україна

«Коли нашим клієнтам потрібно зробити щось неможливе, вони йдуть в Україну», – заявляє віцепрезидент, голова «EPAM Україна» Степан Мітіш під час панельної дискусії на презентації дослідження Digital Tiger: the Power of Ukrainian IT – 2023. Мітіш аргументує свою думку тим, що йому, як працівнику глобальної компанії з представництвом у 55 країнах світу, «є з чим порівнювати»: «українці це про креатив, знання, технології і націленість на результат», додає він.

Редакції MC.today Степан Мітіш розповів, які саме «неможливі» завдання українські айтівці виконують краще за інших та як проблеми із захистом авторських прав у 90-ті роки допомогли становленню вітчизняною IT-індустрії і чому штучний інтелект не замінить програмістів.

Чому цифрові навички українців вищі, ніж в інших країнах

EPAM має великі локації в багатьох інших країнах, зокрема в Європі – в Польщі та Угорщині та і Індії, де працює 7 тис. людей, в Латинській Америці. Але український офіс є один з найбільших – він складає 1/5 бізнесу EPAM.

«Якщо брати сумарну, інтегральну, якісну характеристику, то виходить так, що найскладніші завдання, найбільш інноваційні, ті, що здається неможливо виконати віддають саме українцям», – констатує керівник «EPAM Україна».

Цьому факту він має декілька пояснень – хоча уточнює, що його думка є суб’єктивною і, «можливо, упередженою». Перший – це працьовитість українців. «Якщо в європейській країні людина прийде о дев’ятій і піде о п’ятій, то українці будуть працювати більше», говорить Мітіш.

Другий – високий рівень цифрових навичок. Він посилається на дані компанії з онлайн-освіти Coursera, за якими українці у 2023 році посіли п’ятнадцяту сходинку у світовому рейтингу технічних навичок. За цим показником співвітчизники випереджають не тільки Індію і Бразилію, але й Чехію та Польщу.

На думку голови «EPAM Україна», висока технічна підготовка українців обумовлена як гарною математичною і інженерною школою, так і природною допитливістю, амбіційністю і «вибачаюсь, таким пострадянським бажанням довести, що ми чогось варті». Ці фактори призвели до того, що в Україні створилась дуже потужна IT-спільнота, впевнений топменеджер.

«Українці ще в студентські роки опановували дуже багато технологій. Якщо ти не прочитав книжку “Design Patterns by gang of four”, книжку Мартіна Фаулера “Рефакторінг”, чи “Extreme Programming” Кента Бека, то ти ще студентом вважався поганим програмістом», – згадує Мітіш.

Ще один фактор, про який говорить Мітіш, – слабкий захист авторських прав у 90-ті роки. Зараз IT-індустрія в Україні вже сформувалася, але на початку її становлення недосконалості законодавства надавали переваги майбутнім спеціалістам.

«Клієнт каже: “В мене мільйон, зроби за півроку”». В чому сила українських айтівців

На пояснення своєї тези про те, що українці можуть робити «неможливе» – і тому саме їх обирають на виконання найбільш складних замовлень, Степан Мітіш пояснив різницю двох engagement-моделей Моделі відкритого ціноутворення для клієнта. Типова модель, Time and materials, передбачає оплату клієнтом за годину роботи – «мені треба команда з 20 людей і я хочу робити з ними якийсь продукт». За такою моделлю більшість ризиків лягає саме на клієнта, зазначає Мітіш.

«А є проєкти, коли умовний клієнт каже – в мене є мільйон і мені треба за пів року зробити певний продукт. І зазвичай це дуже важкі проєкти, бо там треба працювати максимально ефективно, не чекати на наступну задачу, а планувати на декілька кроків вперед і розуміти “критичний шлях”, правильно керувати ризиками, відрізати непотрібне, вести важкі перемовини з клієнтами. Бо у таких проєктах, як правило, клієнт хоче Ferrari за бюджет Fiat. І саме такі проєкти зазвичай віддаються в Україну», – пояснив голова «EPAM Україна».

Він додає, що загалом його компанія мріє про те, щоб українці змогли продовжувати і в майбутньому робити більше з меншими витратами за допомогою можливостей штучного інтелекту.

«І щоб завдяки цьому, коли клієнт спитає: “Навіщо віддавати замовлення в Україну, там же війна, чому така ціна”, в нас би була відповідь – бо українці зроблять за менші гроші більше», – пояснює Мітіш.

Чи замінить ШІ айтівців

На питання, в яких саме напрямках застосування ШІ зможуть стати сильними сторонами українського IT, Мітіш відповідає, що поки світова сервісна індустрія лише «шукає ті акселератори, точки, які допоможуть робити більше з меншими витратами».

«Але ми розуміємо, що штучний інтелект повністю змінить життя людини. Як – поки що важко сказати», – зауважує наш співрозмовник. Але додає, що наразі є дві фундаментальні зміни, пов’язані із ШІ:

1. Генеративний ШІ дозволив спілкуватися з комп’ютерами людською мовою. «Якщо раніше треба було вчити програмування, то зараз будь-яка людина, у якої є гарні solving skills Навички вирішення проблем може, спілкуючись з Chat GPT, написати код», – розмірковує топменеджер.
2. Технології набули шалених обчислювальний потужностей, які продовжують стрімко зростати і робити сьогодні те що вчора здавалося неможливим. «Завдяки цьому вже зараз можна зробити умовний архів інтернету чи архів всього відкритого коду всіх розробників на планеті, зробити з цього LLM файл розміром, наприклад, 500 ТБ, і робити Promp запити з нього. І фактично мільярди задач які коли-небудь були вирішені розробниками у вигляді кода будуть доступні для будь кого», – пояснив Мітіш.

За його словами, EPAM багато інвестує в ШІ у двох різних напрямках: у розробки в середині компанії та у відділ, який займається акселератами та пошуком рішень за допомогою ШІ для клієнтів.

На питання, чи планують у EPAM скорочувати співробітників і заміняти їх ШІ, Мітіш відповів, що наразі таких планів не має. Більш довгострокове майбутнє прогнозувати складно, бо «ми не знаємо, як саме ШІ змінить наш бізнес». Проте голова «EPAM Україна» висловив переконання, що через ШІ не буде скорочень без створення нового робочого місця.

«Якщо 50-60 років тому програмісти використовували перфокарти, потім був Assembler, C, C++, то зараз вони пишуть на мовах високого рівня на кшталт C#, TypeScript, Python, Java. А завтра вони будуть говорити з якимось інтерфейсом, який буде транслювати задачі в той самий код», – говорить Мітіш.