Коли посилиться мобілізація. В Раді пояснили, як на темпи вплине ухвалення нового закону

Новий законопроєкт про мобілізацію досі чекає на друге читання. Чи правда, що якщо його ухвалюватимуть пізніше за заплановані терміни, то й додатковий призов до лав армії зміститься у часі, тобто військовозобов’язані українці зможуть довше побути в тилу? Цю тезу спростував член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

Із законопроєкту про мобілізацію нещодавно прибрали кілька дискусійних норм щодо обмеження ухилянтів. Загалом до нього запропонували більш як 4 тисячі правок, тому друге читання може відтерміновуватись. Та Рахманін під час ток-шоу «Українська правда» запевнив, що це ніяк не вплине на темпи самої мобілізації, адже документ стосується її дещо опосередковано.

За словами парламентаря, незалежно від того, якого фінального вигляду він набуде, мобілізаційний процес це не зупинить, не відтермінує та не зупинить. Річ у тім, що цей документ, який активно обговорюють українці, стосується військового обліку, а не призову як такого чи збільшення кількості службовців.

Він вважає, що велика проблема нині в неможливості визначити точну чисельність людей, які можуть стати до лав армії – немає даних людей, які не стали на облік, не повідомили про відстрочку чи бронювання від проходження служби. Тобто вони є в інших реєстрах – виборців, платників податків тощо – але відсутні в системі «Оберіг».

«Загальна мобілізація не припинялася. І плани плюс-мінус у нас весь цей час не змінювалися», – зазначив Рахманін.

Нардеп також наголосив, що людей не має лякати цифра, яку озвучують у розмовах про мобілізації. Адже 300-500 тисяч призовників – це річна, а не одномоментна потреба.

«Якщо розділити цю суму на дванадцять місяців, то вийдемо на ту саму цифру, яка мобілізується і зараз», – розповів парламентар.

Читайте також: Навіщо проводити мобілізацію, якщо більшість війська перебуває в тилу – пояснення Міноборони

Рада тримає законопроєкт про мобілізацію «в заручниках» – політолог

Дискусійні норми та велика кількість правок – не єдині причини того, що Верховна Рада досі не може дійти згоди щодо законопроєкту про мобілізацію. Політолог Олег Саакян у розмові із журналістами Radio NV розповів, що парламент переживає збій на тлі необхідності ухвалення цього документа.

За його словами, досі немає чіткої моделі взаємодії між Радою та Офісом президента.

«Ухвалювати рішення, які лежать у площині важливих і резонансних, які мають неоднозначне сприйняття в суспільстві, де намішані праведне і грішне, цей парламент наразі неспроможний», – сказав він.

Експерт припускає, що така ситуація могла скластися внаслідок своєрідного приниження депутатів у вигляді нав’язування рішень згори, скасування відряджень тощо. Експерт  вважає, що частина нардепів в такій атмосфері почувається некомфортно і намагається відновити свій статус через блокування певних законів. Цим певною мірою можна пояснити чималу кількість правок, які часом пропонують.

«Проблема в тому, що це говорить уже про серйозний збій у роботі самого парламенту, в роботі влади, якщо подібні персонажі мають можливість брати в заручники цілі законопроєкти і весь депутатський корпус, зловживаючи своїм правом на правки», – говорить експерт.

Водночас у розробці нового законопроєкту, на думку Саакяна, від початку пішли не в тому напрямі – через силу та примус. Тепер неконституційні та дискусійні норми скасовують, оскільки якщо цього не зробити, люди зможуть довести на міжнародному рівні, що держава дія в протизаконний спосіб.

Він додав, що парламентарі не готові брати на себе відповідальність за норми, котрі можуть розцінити як зловживання чи опинитися в ситуації, коли в ОП скажуть щось на кшталт «це все депутати понаприймали».

«Це і є велика прикрість, бо, з іншого боку, в такий спосіб ми всі стаємо заручниками того, що законопроєкт про зміни моделі мобілізації так і пробуксовує в парламенті, від цього страждатимуть Сили оборони. Бо мобілізація продовжиться, вона є», – пояснив він.

• Також пропонуємо вам почитати про наслідки ухилення від мобілізації, які пояснив військовий, що служить у ЗСУ з 2015 року.