Квартира з басейном коштує як «однушка» в Києві. Як я живу в Дубаї і керую бізнесом на «дистанційці».
Історія Наді Двойнос, Quadrate 28

Надія Двойнос – співзасновниця і керівна партнерка Quadrate 28. Компанія за запитом формує для замовника відділ зі своїх фахівців. Вони розробляють і запускають стратегії маркетингу і продажів, створюють брендинг для бізнесу і надають консультації з питань управління.

Коли наприкінці 2018 року Надія переїхала в Дубай, вона малювала собі майбутнє так: поїздки в Київ раз на три місяці, бізнес разом з партнерами та нові перспективи. Але за дев’ять місяців її партнерка різко вийшла з бізнесу, а ще за пів року Надя дізналася, що вагітна. Вишенькою на торті став локдаун і закриті кордони.

У партнерському матеріалі з Huawei Надія Двойнос розповіла MC.today, чому переїхала в Дубай, скільки коштує життя в Еміратах і що допомогло утримати компанію на плаву, коли все навколо йшло не за планом.

Чому я переїхала в Дубай

2019 року я прийшла на бізнес-зустріч в офіс клієнта в Дубаї. 143-й поверх, вище тільки оглядовий майданчик. Дивлюся у вікно, а там – хмари, і під цим білим «морем» навіть не видно Дубай. Так гарно, що захоплює дух!

Ми хотіли офіційно працювати з іноземними клієнтами, тому вирішили зареєструвати бізнес за кордоном. Розглянули чотири варіанти: Емірати, Велику Британію, Естонію та Чехію.

Зупинитися вирішили на найбільшому місті Еміратів Дубаї – там діє одна з найкращих вільних економічних зон. Ось які в неї переваги:

• Ця зона вже шостий рік поспіль стає кращою у світі за версією журналу Financial Times fDi Magazine;
• Завдяки реєстрації у вільній зоні не потрібно заводити місцевого партнера і віддавати йому 51% компанії, як, наприклад, у Чехії.
• Ми платимо тільки 5% ПДВ, якщо клієнт працює на території ОАЕ. Якщо ж він просувається на ринках поза країною, платити податок не потрібно.
• Ринок Дубая здавався нам перспективним. І взагалі, Емірати прагнуть стати найбільш технологічно розвиненою країною у світі.

Крім того, якийсь час в Еміратах уже жив мій чоловік. Тому я б усе одно проводила там частину часу. 

Ми зареєстрували компанію і отримали ліцензію в Дубаї через пів року – у серпні 2018-го. І в мене почалося нове життя.

Скільки коштує життя в Дубаї

Мої витрати в Еміратах залишилися приблизно на тому ж рівні, що і в Києві.

У Дубай ми знімаємо квартиру. Тут це норма – люди купують житло в основному для інвестицій або щоб перерозподілити капітал. Справа в тому, що громадянство Еміратів є тільки в 10% жителів країни – місцевих. Приїжджим видають дозвіл на проживання. Думаю, це правильно – немає сенсу витрачати величезні гроші на квартиру, якщо тебе можуть легко депортувати. 

Ціни різні. Можна зняти квартиру в 15 хвилинах їзди від центру за $500. У будинку буде басейн і тренажерний зал, але в квартирі ви навряд чи побачите меблі.

Мої знайомі орендують квартиру-студію в престижному районі Дубай-Марина за $1 тис. З вікон видно яхти, море. А в Києві ціни на однокімнатні квартири в новобудові в районі бульвару Дружби Народів стартують від $1,3–1,5 тис. Неможливо порівнювати ці два місця.

Є варіанти для заможних людей. В інтернеті я бачила квартиру за $16,7 тис. на місяць – центр Дубая, чотири спальні, п’ять ванних кімнат, панорамні вікна.

Ціни на їжу в закладах вищі рази у три. Якщо в київському ресторані вечеря на двох може коштувати $50, то в закладі такого ж класу в Дубаї – $150–300. Але є і демократичніші варіанти, наприклад, ліванська кухня – удвох можна повечеряти за $80. За ці гроші кожен зможе з’їсти салат, хумус, основну страву, випити води та марокканського чаю. Ми не особливо любимо ресторани і клуби, тому не витрачаємо на такі розваги багато. Мені більше до душі кататися на серфі – ціни на нього в Дубаї такі самі, як у Києві.

Крім серфа я багато гуляю: намагаюся щодня пройти 10 тис. кроків. У Дубаї це безкоштовна розвага – гуляєш і бачиш хмарочоси та будівлі химерних форм: Бурдж-Халіфа, вежа Кайан та інші. Мене заворожує архітектура Дубая і сміливість його жителів. Здається, в них немає кордонів у головах: намивають острови і створюють на них усе із префіксом «най».

Під час ходьби слухаю музику в навушниках. Ніколи не роблю звук на максимум – мені потрібно контролювати, що відбувається навколо.

Нещодавно в мене з’явилися HUAWEI FreeBuds 4i, і в цьому плані вони мені дуже підходять. У режимі «прозорості» навушники дають чисте звучання, але я чую, що відбувається навколо, хоч і не так інтенсивно. Ще один плюс – навушники не випадають з вуха. Раніше для мене це було проблемою.

У магазинах в Дубаї в цілому дорожче все, крім деяких екзотичних в нашому розумінні фруктів: молоко – на 20%, яйця – на 30%, вівсянка – у два-три рази.

Цікаво, що купити тут можна будь-які продукти: гречку, сирки, печиво для тирамісу, найрізноманітніше м’ясо, рибу, морепродукти.

З обов’язкових витрат у Дубаї – медична страховка. Бюджетні пакети коштують від $800 на рік – у них входить безкоштовна швидка допомога, а часом і один загальний медогляд на рік.

Це «моя» країна

Тут уже о дев’ятій ранку в червні за вікном +40 – я звикала до такого клімату майже два місяці. Стала набагато пізніше лягати спати. У Дубаї вважається нормальним поїхати на вечерю після 22:00, відпочивати далеко за північ. А деякі навіть люблять починати робочий день пізніше 10-ї ранку.

Тут практично не буває заторів – хіба що тягнучки через дощ або аварії. По місту ходять метро і трамваї. У метро є три види вагонів. Перший – для жінок і дітей. Другий і третій – змішані, вони діляться на два рівні: срібний і золотий. В останньому шкіряні сидіння, великі підлокітники і більше місця для ніг. Цікаво, що жінка може проїхати в будь-якому вагоні разом із хлопцем або чоловіком, а чоловік в жіночому – ні.

У Дубаї неможна відверто проявляти свою сексуальність на людях, цілуватися. Я не бачу в цих правилах нічого надприродного. Люди просто пристойніше поводяться в суспільстві. А все, що відбувається за зачиненими дверима, нікого не хвилює.

У Дубаї ти точно знаєш, що твої діти не будуть вживати наркотики у школі або пити алкоголь на вулицях. У в’язницю садять навіть за вживання наркотиків, не те що зберігання або розповсюдження. Алкоголь вільно продають тільки туристам, а резидентам країни – за ліцензією. Вона коштує приблизно $100 і діє рік.

Ще одна особливість – у Дубаї не відчуваєш себе емігрантом, на якого дивляться косо. Тут багато приїжджих. Усі говорять англійською зі своїм акцентом і одягаються як хочуть: є і короткі спідниці, і глибоке декольте, і вирізи на спинах. Те, що всі жінки в Дубаї зобов’язані ходити в хіджабі, – це міф.

Як взяти себе в руки, коли все йде не за планом

Після мого від’їзду в Дубай я щомісяця на тиждень прилітала в Києв, а Лєра весь час залишалася в офісі. У такому форматі ми жили приблизно дев’ять місяців.

У вересні 2019-го Лєра покинула бізнес – пішла працювати заступницею міністра в Міністерство цифрової трансформації, а я знову полетіла в Дубай. Мені на відстані довелося взяти все управління на себе – нову роль і формат «онлайн + офлайн» я успішно освоїла.

Здавалося, усе стабілізувалося, поки наприкінці 2019 року я не дізналася, що вагітна. А ще за пару місяців почався карантин. Я не розуміла, як повністю перевести в онлайн бізнес, який будується на комунікаціях.

Потім стала боятися, що доведеться скорочувати співробітників. Переживала, чи зможемо ми потягнути колишні витрати. Переваривши все це, вирішила, що працюватиму по-максимуму стільки, скільки вийде.

Для цього відновила свій особистий ресурс через йогу, медитацію, організувала собі комфортне робоче місце і почала діяти.

Як вести бізнес з іншої країни

2020 рік став для агентства роком великих змін – я повністю переформатувала бізнес. На початку 2019-го нас було 80 осіб, зараз – 15. Ми відмовилися від багатьох проєктів, попрощалися із двома партнерами. Тому втратили в обороті, але не в прибутку.

За ці півтора року ми вивели кілька принципів, які допоможуть налагодити роботу, якщо ви керуєте компанією з іншої країни або онлайн:

• Спілкуйтеся неформально через інтернет. Ми щоп’ятниці пили каву в Zoom.
• Організовуйте спортивні, творчі й інші онлайн-заходи. Ми разом робили зарядку в Zoom.
• Проводьте робочі онлайн-збори кілька разів на тиждень. З керівниками напрямів потрібно спілкуватися кожного дня. Я щодня витрачаю на це дві-три години. Онлайн-зустрічі завжди проводжу в навушниках – розмовляю в них, навіть якщо перебуваю вдома одна. HUAWEI FreeBuds 4i можуть пригнічувати навколишній шум – це важливо, коли потрібно сконцентруватися на задачі і не відволікатися. Мене здивувало, як довго HUAWEI FreeBuds 4i тримають заряд. За тиждень я провела приблизно десять дзвінків, але зарядила навушники тільки один раз.

Коли я завагітніла, найняла операційного директора – Оксану Вітвіцьку. Я розуміла, що мені потрібна людина, яка підстрахує в разі потреби. З народженням дитини делегувала їй усю операційну систему, яка стосується клієнтських проєктів. Я залучаюся тільки у фінансове управління і вирішую конфліктні ситуації із клієнтами. 

Пам’ятаю один випадок, коли власник інтернет-магазину замовив у нас маркетингову стратегію. Команда готувала її три місяці, а коли прийшов час приймати роботу, з’явився другий партнер і сказав, що щодо одного з ринків рішення приймає він. Ми пішли на поступки і переробили стратегію. Але в підсумку вони відмовилися нам платити, тому що вирішили не працювати один з одним. Ми не пішли в мінус, оскільки вони вносили передоплату, але осад залишився.

Мої висновки із цього уроку – брати 80% передоплати, приймати не більше трьох правок у проєкт і фільтрувати клієнтів до підписання договору.

 

Моє робоче місце там, де можна поставити ноутбук

У Дубаї я працюю 4–6 годин – у цей час дитиною займається няня. В основному працюю вдома – в офіс виїжджаю, коли є зустрічі з партнерами або клієнтами.

Мені не потрібно особливе місце – я поринаю у проєкт, як тільки відкриваю ноутбук. Мій наступний рівень – робота зі смартфону. Зараз освоюю цей етап, тестую різні програми: нотатки я веду в OneNote, завдання планую у Worksection і Things, а поштою керую з допомогою Spark. Я переживала, що підімкнути навушники HUAWEI до iPhone буде складно. Але все пройшло легко – я швидко розібралася з управлінням. 

Вечорами, коли дитина засинає, присвячую час самоосвіті. Обожнюю дивитися інтерв’ю і блоги про блокчейн і криптовалюту, слухати подкасти: мій улюблений – 20 minute VC. Іноді беру освітні курси. Навушники тут незамінні. Я освоюю нове і при цьому чую, чи не прокинулася дитина.

Ідеальний формат роботи для себе я знайшла – це мікс: чергувати «дистанційку» з роботою в офісі.

Хотілося б також чергувати Київ і Дубай. Щодня в Києв літає по три-чотири рейси, квитки можна взяти без проблем. Переліт триває шість годин, тож жити тут – усе одно що з’їздити у Львів чи будь-яке інше українське місто. Але через зайнятість і маленьку дитину злітати додому поки не виходить – в Україні я не була вже півтора року.

За цей час сильно скучила за своїми – моя сім’я, друзі, команда живуть у Києві. Це місто – душа. Маю велику надію, що в липні зможу прилетіти і побачити і близьких, і Київ.

Світлини з особистого Instagram-акаунту Наді
Ілюстраторка: Катерина Цибере

Купити навушники Huawei