logo

Квартира з басейном коштує як «однушка» в Києві. Як я живу в Дубаї і керую бізнесом на «дистанційці».
Історія Наді Двойнос, Quadrate 28

- 19 Июл 2021

Надія Двойнос – співзасновниця і керівна партнерка Quadrate 28. Компанія за запитом формує для замовника відділ зі своїх фахівців. Вони розробляють і запускають стратегії маркетингу і продажів, створюють брендинг для бізнесу і надають консультації з питань управління.

Коли наприкінці 2018 року Надія переїхала в Дубай, вона малювала собі майбутнє так: поїздки в Київ раз на три місяці, бізнес разом з партнерами та нові перспективи. Але за дев’ять місяців її партнерка різко вийшла з бізнесу, а ще за пів року Надя дізналася, що вагітна. Вишенькою на торті став локдаун і закриті кордони.

У партнерському матеріалі з Huawei Надія Двойнос розповіла MC.today, чому переїхала в Дубай, скільки коштує життя в Еміратах і що допомогло утримати компанію на плаву, коли все навколо йшло не за планом.

Партнер проєкту?

Чому я переїхала в Дубай

2019 року я прийшла на бізнес-зустріч в офіс клієнта в Дубаї. 143-й поверх, вище тільки оглядовий майданчик. Дивлюся у вікно, а там – хмари, і під цим білим «морем» навіть не видно Дубай. Так гарно, що захоплює дух!

Про переїзд у Дубай я замислилася 2018 року, коли ми з моїм партнером по бізнесу Валерією Іонан вирішили виходити на міжнародний ринок. На той час наше агентство Quadrate 28 Corp працювало чотири роки, на рахунку були проєкти майже для 200 клієнтів. Серед великих замовників – «Київстар», «Нова Пошта», Multiplex, Manorm, Meest China тощо.

Ми хотіли офіційно працювати з іноземними клієнтами, тому вирішили зареєструвати бізнес за кордоном. Розглянули чотири варіанти: Емірати, Велику Британію, Естонію та Чехію.

Зупинитися вирішили на найбільшому місті Еміратів Дубаї – там діє одна з найкращих вільних економічних зон. Ось які в неї переваги:

  • Ця зона вже шостий рік поспіль стає кращою у світі за версією журналу Financial Times fDi Magazine;
  • Завдяки реєстрації у вільній зоні не потрібно заводити місцевого партнера і віддавати йому 51% компанії, як, наприклад, у Чехії.
  • Ми платимо тільки 5% ПДВ, якщо клієнт працює на території ОАЕ. Якщо ж він просувається на ринках поза країною, платити податок не потрібно.
  • Ринок Дубая здавався нам перспективним. І взагалі, Емірати прагнуть стати найбільш технологічно розвиненою країною у світі.

Крім того, якийсь час в Еміратах уже жив мій чоловік. Тому я б усе одно проводила там частину часу. 

Ми зареєстрували компанію і отримали ліцензію в Дубаї через пів року – у серпні 2018-го. І в мене почалося нове життя.

Скільки коштує життя в Дубаї

Мої витрати в Еміратах залишилися приблизно на тому ж рівні, що і в Києві.

У Дубай ми знімаємо квартиру. Тут це норма – люди купують житло в основному для інвестицій або щоб перерозподілити капітал. Справа в тому, що громадянство Еміратів є тільки в 10% жителів країни – місцевих. Приїжджим видають дозвіл на проживання. Думаю, це правильно – немає сенсу витрачати величезні гроші на квартиру, якщо тебе можуть легко депортувати. 

Ціни різні. Можна зняти квартиру в 15 хвилинах їзди від центру за $500. У будинку буде басейн і тренажерний зал, але в квартирі ви навряд чи побачите меблі.

Мої знайомі орендують квартиру-студію в престижному районі Дубай-Марина за $1 тис. З вікон видно яхти, море. А в Києві ціни на однокімнатні квартири в новобудові в районі бульвару Дружби Народів стартують від $1,3–1,5 тис. Неможливо порівнювати ці два місця.

Є варіанти для заможних людей. В інтернеті я бачила квартиру за $16,7 тис. на місяць – центр Дубая, чотири спальні, п’ять ванних кімнат, панорамні вікна.

Ціни на їжу в закладах вищі рази у три. Якщо в київському ресторані вечеря на двох може коштувати $50, то в закладі такого ж класу в Дубаї – $150–300. Але є і демократичніші варіанти, наприклад, ліванська кухня – удвох можна повечеряти за $80. За ці гроші кожен зможе з’їсти салат, хумус, основну страву, випити води та марокканського чаю. Ми не особливо любимо ресторани і клуби, тому не витрачаємо на такі розваги багато. Мені більше до душі кататися на серфі – ціни на нього в Дубаї такі самі, як у Києві.

Крім серфа я багато гуляю: намагаюся щодня пройти 10 тис. кроків. У Дубаї це безкоштовна розвага – гуляєш і бачиш хмарочоси та будівлі химерних форм: Бурдж-Халіфа, вежа Кайан та інші. Мене заворожує архітектура Дубая і сміливість його жителів. Здається, в них немає кордонів у головах: намивають острови і створюють на них усе із префіксом «най».

Під час ходьби слухаю музику в навушниках. Ніколи не роблю звук на максимум – мені потрібно контролювати, що відбувається навколо.

Нещодавно в мене з’явилися HUAWEI FreeBuds 4i, і в цьому плані вони мені дуже підходять. У режимі «прозорості» навушники дають чисте звучання, але я чую, що відбувається навколо, хоч і не так інтенсивно. Ще один плюс – навушники не випадають з вуха. Раніше для мене це було проблемою.

У магазинах в Дубаї в цілому дорожче все, крім деяких екзотичних в нашому розумінні фруктів: молоко – на 20%, яйця – на 30%, вівсянка – у два-три рази.

Цікаво, що купити тут можна будь-які продукти: гречку, сирки, печиво для тирамісу, найрізноманітніше м’ясо, рибу, морепродукти.

З обов’язкових витрат у Дубаї – медична страховка. Бюджетні пакети коштують від $800 на рік – у них входить безкоштовна швидка допомога, а часом і один загальний медогляд на рік.

Це «моя» країна

Тут уже о дев’ятій ранку в червні за вікном +40 – я звикала до такого клімату майже два місяці. Стала набагато пізніше лягати спати. У Дубаї вважається нормальним поїхати на вечерю після 22:00, відпочивати далеко за північ. А деякі навіть люблять починати робочий день пізніше 10-ї ранку.

Мене вразило, як у Дубаї піклуються про жителів. На зупинках, у вагонах метро, в наземних переходах працюють кондиціонери. Бар'єрів немає: з коляскою можна зайти в будь-яке приміщення.

Тут практично не буває заторів – хіба що тягнучки через дощ або аварії. По місту ходять метро і трамваї. У метро є три види вагонів. Перший – для жінок і дітей. Другий і третій – змішані, вони діляться на два рівні: срібний і золотий. В останньому шкіряні сидіння, великі підлокітники і більше місця для ніг. Цікаво, що жінка може проїхати в будь-якому вагоні разом із хлопцем або чоловіком, а чоловік в жіночому – ні.

У Дубаї неможна відверто проявляти свою сексуальність на людях, цілуватися. Я не бачу в цих правилах нічого надприродного. Люди просто пристойніше поводяться в суспільстві. А все, що відбувається за зачиненими дверима, нікого не хвилює.

У Дубаї ти точно знаєш, що твої діти не будуть вживати наркотики у школі або пити алкоголь на вулицях. У в’язницю садять навіть за вживання наркотиків, не те що зберігання або розповсюдження. Алкоголь вільно продають тільки туристам, а резидентам країни – за ліцензією. Вона коштує приблизно $100 і діє рік.

Ще одна особливість – у Дубаї не відчуваєш себе емігрантом, на якого дивляться косо. Тут багато приїжджих. Усі говорять англійською зі своїм акцентом і одягаються як хочуть: є і короткі спідниці, і глибоке декольте, і вирізи на спинах. Те, що всі жінки в Дубаї зобов’язані ходити в хіджабі, – це міф.

Як взяти себе в руки, коли все йде не за планом

Після мого від’їзду в Дубай я щомісяця на тиждень прилітала в Києв, а Лєра весь час залишалася в офісі. У такому форматі ми жили приблизно дев’ять місяців.

У вересні 2019-го Лєра покинула бізнес – пішла працювати заступницею міністра в Міністерство цифрової трансформації, а я знову полетіла в Дубай. Мені на відстані довелося взяти все управління на себе – нову роль і формат «онлайн + офлайн» я успішно освоїла.

Здавалося, усе стабілізувалося, поки наприкінці 2019 року я не дізналася, що вагітна. А ще за пару місяців почався карантин. Я не розуміла, як повністю перевести в онлайн бізнес, який будується на комунікаціях.

Потім стала боятися, що доведеться скорочувати співробітників. Переживала, чи зможемо ми потягнути колишні витрати. Переваривши все це, вирішила, що працюватиму по-максимуму стільки, скільки вийде.

Для цього відновила свій особистий ресурс через йогу, медитацію, організувала собі комфортне робоче місце і почала діяти.

Як вести бізнес з іншої країни

2020 рік став для агентства роком великих змін – я повністю переформатувала бізнес. На початку 2019-го нас було 80 осіб, зараз – 15. Ми відмовилися від багатьох проєктів, попрощалися із двома партнерами. Тому втратили в обороті, але не в прибутку.

За ці півтора року ми вивели кілька принципів, які допоможуть налагодити роботу, якщо ви керуєте компанією з іншої країни або онлайн:

  • Спілкуйтеся неформально через інтернет. Ми щоп’ятниці пили каву в Zoom.
  • Організовуйте спортивні, творчі й інші онлайн-заходи. Ми разом робили зарядку в Zoom.
  • Проводьте робочі онлайн-збори кілька разів на тиждень. З керівниками напрямів потрібно спілкуватися кожного дня. Я щодня витрачаю на це дві-три години. Онлайн-зустрічі завжди проводжу в навушниках – розмовляю в них, навіть якщо перебуваю вдома одна. HUAWEI FreeBuds 4i можуть пригнічувати навколишній шум – це важливо, коли потрібно сконцентруватися на задачі і не відволікатися. Мене здивувало, як довго HUAWEI FreeBuds 4i тримають заряд. За тиждень я провела приблизно десять дзвінків, але зарядила навушники тільки один раз.


Коли я завагітніла, найняла операційного директора – Оксану Вітвіцьку. Я розуміла, що мені потрібна людина, яка підстрахує в разі потреби. З народженням дитини делегувала їй усю операційну систему, яка стосується клієнтських проєктів. Я залучаюся тільки у фінансове управління і вирішую конфліктні ситуації із клієнтами. 

Пам’ятаю один випадок, коли власник інтернет-магазину замовив у нас маркетингову стратегію. Команда готувала її три місяці, а коли прийшов час приймати роботу, з’явився другий партнер і сказав, що щодо одного з ринків рішення приймає він. Ми пішли на поступки і переробили стратегію. Але в підсумку вони відмовилися нам платити, тому що вирішили не працювати один з одним. Ми не пішли в мінус, оскільки вони вносили передоплату, але осад залишився.

Мої висновки із цього уроку – брати 80% передоплати, приймати не більше трьох правок у проєкт і фільтрувати клієнтів до підписання договору.

 

Моє робоче місце там, де можна поставити ноутбук

У Дубаї я працюю 4–6 годин – у цей час дитиною займається няня. В основному працюю вдома – в офіс виїжджаю, коли є зустрічі з партнерами або клієнтами.

Мені не потрібно особливе місце – я поринаю у проєкт, як тільки відкриваю ноутбук. Мій наступний рівень – робота зі смартфону. Зараз освоюю цей етап, тестую різні програми: нотатки я веду в OneNote, завдання планую у Worksection і Things, а поштою керую з допомогою Spark. Я переживала, що підімкнути навушники HUAWEI до iPhone буде складно. Але все пройшло легко – я швидко розібралася з управлінням. 

Вечорами, коли дитина засинає, присвячую час самоосвіті. Обожнюю дивитися інтерв’ю і блоги про блокчейн і криптовалюту, слухати подкасти: мій улюблений – 20 minute VC. Іноді беру освітні курси. Навушники тут незамінні. Я освоюю нове і при цьому чую, чи не прокинулася дитина.

Ідеальний формат роботи для себе я знайшла – це мікс: чергувати «дистанційку» з роботою в офісі.

Хотілося б також чергувати Київ і Дубай. Щодня в Києв літає по три-чотири рейси, квитки можна взяти без проблем. Переліт триває шість годин, тож жити тут – усе одно що з’їздити у Львів чи будь-яке інше українське місто. Але через зайнятість і маленьку дитину злітати додому поки не виходить – в Україні я не була вже півтора року.

За цей час сильно скучила за своїми – моя сім’я, друзі, команда живуть у Києві. Це місто – душа. Маю велику надію, що в липні зможу прилетіти і побачити і близьких, і Київ.

Світлини з особистого Instagram-акаунту Наді
Ілюстраторка: Катерина Цибере

Партнер проєкту?

Купити навушники Huawei

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: