Квартири розбирають як гарячі пиріжки, соцдопомогу отримують не всі. Історія українки, яка під час війни живе на Мадейрі

Світлана Рябошапка працює рекрутеркою в міжнародній IT-компанії Zoolatech. 24 лютого вона з родиною відпочивала на португальському острові Мадейра. У той день рано прокинулась та за звичкою відкрила стрічку новин. Так і дізналась, що в Україні вже дві години триває повномасштабна війна.

Редакції MC.today Світлана розповіла про життя на Мадейрі – на чому там можна зекономити, як оформити тимчасовий захист і чого українцям бракує в Португалії.

Майже 200 євро на людину на місяць

26 лютого мій день народження. Останні чотири роки я мріяла провести його біля океану. І ось мрія нібито почала збуватися: 19 лютого ми з чоловіком та чотирирічною донькою вилетіли на Мадейру. 

Перші чотири дні в нас була класична відпустка: ми орендували машину та вивчали острів. Але насолоджуватись краєвидами не виходило. В Україні вже ввели надзвичайний стан, на кордоні з рф щодня ставало більше військової техніки. Я боялася, що саме в день нашого повернення почнеться війна – наш літак зіб’ють, як «Боїнг» біля Донецька у 2014 році. Але усе почалося раніше.

Перші дні війни ми були дуже розгубленими та не знали, що робити. Звісно, наш літак в Україну скасували, а нам – 300 пасажирам – запропонували або летіти в Європу, або залишатися на Мадейрі. Багато людей вирішило повернутись додому в Україну, бо там чекали діти й батьки. Для них організували літак до Вільнюсу, щоб люди опинились ближче до українського кордону.

Ми порадилися з чоловіком та вирішили почекати. Ані на Мадейрі, ані в будь-якому іншому місті Європи в нас не було рідних, житла та визначеності. Також ми не брали із собою зимових речей, тому могли залишатися на теплій Мадейрі з відносним комфортом.

Через декілька днів нас та інших українців переселили на три тижні в безкоштовний готель у Фуншалі – головному місті Мадейри. Ми з чоловіком вирішили оформити тимчасовий захист в Португалії на рік.

У кожній країні ЄС є особливості цього статусу. У Португалії він прирівнюється до посвідки на проживання. Із цим документом можна подорожувати Європою, працювати чи відвідувати державного лікаря.

Треба зазначити, що Мадейра – це острів площею менший за Київ. Тут немає офіційних представництв України, як у Лісабоні. Українцями тут опікується Служба з питань іноземців та кордонів (SEF), де ми й оформили документи:

• зареєструвались онлайн, надіслали фото паспортів та наші контакти;
• отримали на електронну пошту лист з датою та часом, коли треба прийти з документами;
• прийшли у службу у призначений день;
• за пару годин оформили папірці, що підтверджують тимчасовий захист. А ще нам видали картки для безкоштовного проїзду громадським транспортом Фуншала на два місяці.

Увесь процес зайняв три тижні. Щодо фінансової допомоги – її надають лише тим, хто не має роботи та став на облік до центру зайнятості. У Португалії платять 189 євро на місяць на одну людину. На другого дорослого в родині – 132 євро, а на дитину – 98. Але якщо офіційно працюєте – виплати скасовують. Ми з чоловіком не оформлювали соціальну допомогу, бо маємо роботу.

Хороші квартири розбирають за день

На Мадейрі дещо простіше орендувати житло, ніж у материковій Португалії. У Лісабоні зазвичай укладають контракт на термін від року, просять оплату за два місяці, а то і за пів року. Там для оренди житла потрібен поручитель, банківські виписки й купа інших документів.

На острові оренда заточена саме під туристів. Тут не завжди укладають контракти, дають згоду на короткострокову оренду, просять оплату тільки за перший та останній місяці.

Однокімнатну квартиру у Фуншалі можна знайти за 600–1500 євро – залежить від локації, площі та наявності меблів. У селі на півночі острова є квартири за 300–400 євро на місяць.

Цікавий нюанс: з двадцяти оголошень про здачу житла в оренду власники відповідають по двох. І ті скажуть, що вже здали квартири. Найкращі варіанти тут розбирають як гарячі пиріжки – буквально за день. 

З березня ми змінили дві квартири – орендували по 1 тис. та 1,2 тис. євро. Скоро переїдемо у третю – за 850 євро. У ній одна спальня та невелика зала, тут це називається T1, а за українськими стандартами це двокімнатна квартира.

У всіх трьох варіантах у вартість входили комунальні послуги. Проте на Мадейрі орендар може оформити на себе договори на світло та воду і платити комуналку окремо. Але для цього доведеться місяць побігати інстанціями.

Коли ми зрозуміли, що залишаємось на острові надовго, крім квартири відразу почали думати про дитячий садочок. Ми знайшли його у квітні буквально за кілька днів: написали на виділену від місцевої влади для українців пошту – sosmadeira – й отримали адресу найближчого закладу. Це була п’ятниця, ми пішли туди, поговорили з директором, а вже в понеділок відвели дитину.

Це безкоштовний садочок від «Червоного хреста». Він працює з 8:00 до 18:30, що дуже цінно для батьків, які працюють, бо зазвичай європейські дитячі заклади зачиняються о 16-й, а то й раніше.

У нашому садочку діти плавають у басейні, займаються гімнастикою, музикою та англійською. У перший же день донька не хотіла йти звідти додому, так їй там сподобалося. Зараз вона вже знайшла там подружку. Вихователі кажуть, що донька непогано розуміє нову мову. Одного разу вона навіть сама замовила собі сік португальською в кафе. Я була шокована.

Про роботу

Я продовжую працювати рекрутеркою в ІТ-компанії Zoolatech. Частина моїх колег виїхала за кордон. На переїзд та облаштування на новому місці можна було отримати $1,5 тис. від компанії. Деякі співробітники пішли захищати Україну. Їм зберігають робочі місця, а родинам щомісяця платять певну суму.

Щодо роботи в Португалії – тут усе непросто. З гарною англійською більше шансів знайти місце. Моя знайома, яка в Україні працювала викладачем іноземної мови в ІТ, на Мадейрі влаштувалась у туристичну компанію.

Без англійської чи португальської мови роботу можна знайти у сфері послуг – влаштуватися прибиральницею, посудомийкою, покоївкою. За таку роботу тут платять мінімальну зарплату у 770 євро.

Скільки грошей потрібно для комфортного життя на Мадейрі

Ми за місяць на Мадейрі витрачаємо десь 1,5 тис. євро. На 2 тис. євро тут взагалі можна жити безтурботно. Продукти на острові трохи дорожчі за київські в довоєнний час. Ми витрачаємо на них приблизно 400 євро. Водночас ми тут рідше, ніж у Києві, ходимо в кафе та ресторани, майже не замовляємо доставлення їжі. Місцева піца нам не сподобалася, а пробувати суші ми не ризикнули.

Також на Мадейрі можна зекономити на зимовому гардеробі, тут комфортний клімат без різких перепадів температур. Навесні приблизно 16–18℃, влітку – до 25℃.

Якщо у вас є посвідка на проживання, ви маєте право на державну безкоштовну медицину. Правда, на плановий огляд до лікаря потрібно записуватись за місяць. Але якщо щось екстрене – можна прийти у лікарню та почекати в черзі, обов’язково оглянуть.

Двічі нам вже доводилося звертатися за невідкладною допомогою з донькою та одну ніч провести в лікарні – консультували та лікували безоплатно. Середня ціна на консультацію лікарів у приватних клініках – 60 євро.

У нас є сімейна лікарка. Якось я звернулася до неї зі звичайною застудою, а вона прописала антибіотики. Я не стала їх купувати. Цікавий нюанс: деякі португальці збирають чеки з аптек і в кінці року частину грошей за ліки їм повертає держава. 

На Мадейру я раджу їхати з фінансовою подушкою або зі стабільною роботою – на одну соцдопомогу тут прожити, як на мене, практично неможливо. Можливо саме тому 70% українців на острові, яких ми зустрічали, – люди з ІТ-сфери.