Льодяники без цукру і грант від ООН: як крафтові солодощі LollyLab Надії Черних підкорили Україну

Кандидатка хімічних наук Надія Черних через війну переїхала з Києва до Мукачева й не змогла повернутися до попередньої роботи. Тож замінила хімічні колби на форми для цукерок і відкрила власну справу — крафтові льодяники без цукру Lol­ly­Lab. Тепер вона робить солодощі для шкіл, садочків і бізнесу, а найбільше замовлення сягнуло 6 тис. льодяників. Про свій шлях підприємиця розповіла NV.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Надія заснувала Lol­ly­Lab після декрету й переїзду на Закарпаття, не маючи жодного досвіду в кондитерстві.
• Льодяники вона робить з ізомальту — цукрозамінника, який виготовляють із цукрового буряка.
• Розвинути бізнес допоміг грант програми «Мрій та Досягай» від Impact Force і ООН Жінки.
• Від кількості форм залежить прибуток: із 20 формами вона робить 50–60 льодяників за годину, з трьома — лише 10.

Від лабораторії до льодяників

Надія родом з Київщини, але майже все доросле життя прожила в Києві. Вона хімікиня за освітою: закінчила аспірантуру, захистила дисертацію й трохи попрацювала за фахом. А потім багато років працювала в дитячій неформальній освіті.

У 2020 році вона пішла в декрет, а у 2022-му через повномасштабне вторгнення переїхала до Мукачева. Повернутися до попередньої роботи не вдалося, а знайти щось до душі довго не виходило.

Спершу вона отримала невеликий грант і відкрила інтернет-магазин в Insta­gram, де перепродувала товари без цукру. Там випадково натрапила на корисні льодяники, і вирішила спробувати зробити їх сама. Тема цукрозамінників її давно цікавила: Надія понад 10 років має цукровий діабет.

Перші замовлення швидко переросли в постійні, і стало зрозуміло, що власне виробництво приносить більше, ніж перепродаж. Від хімії залишилася хіба що назва: Lol­ly­Lab — «лабораторія льодяників».

Читайте також: Набридла робота? 10 вакансій для світчерів у жовтні

Як роблять льодяники без цукру

Надія працює з ізомальтом — харчовою добавкою з цукрового буряка, яку використовують як низькокалорійний замінник цукру. За її словами, такі льодяники засвоюються повільно й мають низький глікемічний індекс.

Процес виглядає так:

1. Ізомальт розтоплюють до 175–180 °C.
2. Масу охолоджують і додають барвники, за потреби — ароматизатори.
3. Заливають у форми й дають застигнути.
4. Прикрашають, пакують і відправляють замовникам.

Обладнання й матеріали вона купує онлайн. А найважливіший ресурс — форми: від їхньої кількості безпосередньо залежить, скільки льодяників вдасться зробити й заробити.

Головний ворог виробництва — вологість. Тож у цеху постійно працює осушувач повітря.

Кому продаються льодяники

Надія жартує, що її клієнти — люди від трьох до 93 років. Основні напрями такі:

• для бізнесу — льодяники з логотипами компаній;
• на дні народження — щоб пригостити клас чи групу в садочку;
• тематичні — до 1 вересня, Нового року та інших свят.

Здебільшого замовлення невеликі, до 30 штук. Але найбільша партія сягнула 6 тис. льодяників, і на неї пішло три тижні роботи.

Серед найзворушливіших замовлень — індивідуальні льодяники з побажаннями від учительки для кожного з її дев’ятикласників. А ще — тематичні цукерки від онуків на 70-річчя бабусі.

Льодяники зберігаються близько 12 місяців, тож їх можна замовляти заздалегідь.

Читайте також: Хотів порадувати 6‑річну сестру грою і раптово заробив до $30 млн: несподіваний успіх одного розробника

Грант, який допоміг вирости

Торік Надія потрапила до програми «Мрій та Досягай», яку реалізує ГО Impact Force разом з ООН Жінки. Разом із сотнею учасниць вона навчалася запуску й розвитку бізнесу, мала ментора й змогла отримати фінансування.

На грантові кошти вона купила принтер для харчового друку й наклейок зі складом льодяників, а також ріжучий плотер для їстівного декору. Тепер планує замовити брендовані стійки.

Ще одне обмеження бізнесу — ресурси самої власниці. Надія працює сама, виховує п’ятирічного сина й не має авто, тож їздити на ярмарки дуже складно.

Що далі

Ідей для розвитку в Lol­ly­Lab вистачає. Надія хоче перейти на натуральні барвники, робити подарункові бокси з різними льодяниками, виготовляти чайні сфери з ізомальту та запустити власний сайт.

А тим, хто боїться відкривати власну справу, радить дати собі час. «Мені знадобився десь рік. Протягом цього часу я дуже багато себе оцінювала, сумнівалася, порівнювала. Але найкраще рішення — просто робити», — каже вона. І додає: варто шукати й брати участь у грантових програмах.

Матеріал не є медичною рекомендацією. Людям із діабетом варто радитися з лікарем щодо будь-яких солодощів, навіть без цукру.

Читайте також: Уряд планує підвищити допомогу ВПО у 2027 році