Найкраще місто для життя в Європі: розповідають Андрій Буренок, Аліса Купер і Андрій Шатирко

У людей з різним способом життя різні вимоги до міста. У партнерському матеріалі з ЖК «Синергія Сіті» редакції MC.today завзяті мандрівники Андрій Буренок, Аліса Купер та Андрій Шатирко розповіли про те, які європейські міста здаються їм ідеальними і чому в них добре жити.

Андрій Буренок, співзасновник сервісу TripMyDream, про Копенгаген

Мені добре в місцях, де чисте повітря, змінюються пори року, поруч природа – ліс, річка, гори, і все навколо гарне. Ще дуже важлива інфраструктура для дітей і безпека.

Моїм донькам 6 та 11 років. Обидві ходять у кілька різних гуртків – ми намагаємося займати дітей, щоб у них було багато активностей, вони могли розвивати таланти та якомога менше сиділи в телефонах і телевізорах.

Якщо вибирати ідеальний європейське місто, то для мене це Копенгаген. Я жив там тиждень, але це були дуже насичені дні, тому що я знімав відео про емігрантів.

У місті багато парків і багато води – це класно. Урайоні Нюхавн, де я жив, вода була прямо біля готелю, і люди там купалися

У Копенгагені умовний центр міста – це канал, який колись вирили шведи. Там неймовірна кількість ресторанів. Місцеві начебто постійно щось відзначають: сидять на набережній, сміються, катаються на човні. І у всіх свято. Люди там і правда відчувають себе щасливими, насолоджуються життям – те саме хюґе. Це особливо впадає в око тим, хто приїхав з України.

Місто можна за кілька годин без проблем об’їхати на велосипеді. Людей на великах там більше, ніж на машинах, і, взагалі, багато спортсменів: вони катаються, бігають, купаються. Скрізь дуже безпечно – об 11-й вечора на вулиці купа народу грає у футбол чи просто базікає на лавочках. Навіть о другій годині ночі я бачив багато велосипедистів.

Незважаючи на те, що місто туристичне, воно дуже чисте. Взагалі, Копенгаген усім класний, крім того, що там 300 днів на рік холодно й похмуро та немає моря або океану. А ще він шалено дорогий. Люди найчастіше туди приїжджають на два дні – не тому що нема чого дивитися, а тому що грошей тільки на це вистачає.

Житловий район «Синергія Сіті», який будується в Ірпені, об’єднав у собі все, що цінує Андрій Буренок: природу, красу, гарну інфраструктуру та безпеку.

Комплекс розташований біля води, поряд з набережною та лісом. Улітку там можна кататися на човні, а восени збирати гриби. Можна влаштувати фотосесію на природі або поганяти всією сім’єю на велосипедах.

На території відкриється багато ресторанів і кафе – посидіти із друзями допізна або відсвяткувати перший день народження сина можна прямо у дворі свого будинку.

Діти зможуть вчитися танцювати та малювати разом із кращими друзями по парадному – на території комплексу будуть проходити різні розвивальні заняття.

А щоб покликати дитину додому, мамі досить буде виглянути у вікно. Двори будуть закритими та відданими під ігри дітей і бесіди дорослих на лавках.

Аліса Купер, засновниця кулінарної школи «Система Купер», співзасновниця Odesa Food Market, Kyiv Food Market і ресторану «Молодість», про Біарриц

Я обожнюю мегаполіси – мені подобається рухатися з містом в такт. Люблю, коли є цілодобові доставки та заклади, коли на Бессарабці пробка о другій годині ночі. Це життя! Але до такого ритму обов’язково потрібен будинок у більш спокійному місці.

Таким місцем може бути місто Біарриц на атлантичному узбережжі Франції у глибині Біскайської затоки. Це буржуазний, спокійний курорт, не такий популярний, як Ніцца, – навіть у серпні знайдеться місце і на пляжі, і в ресторані.

Я провела там близько трьох тижнів із шестимісячним сином Купріяном. Це не був відпочинок у звичному розумінні – я жила своїм життям, працювала, просто в іншій реальності.

Біарриц хороший для життя з багатьох причин. По-перше, він розташований у Франції. Я приїжджаю в цю країну за «ар де вівр» («мистецтво жити» в перекладі з французької. – Прим. ред.) та по дещиці привожу це мистецтво додому.

По-друге, клімат. Тут вологе прохолодне солоне повітря, яким «смачно» дихати, і, здається, ніколи не буває задушливої спеки. Найбільше мені подобається гуляти в бік маяка уздовж океану: дихати ним, бачити і чути його. Ще я дуже люблю бігати по скелястих берегах між трасами та водною стихією.

Місцеві продукти. Я не могла звикнути, що тут завжди свіжа риба. Такий кайф! Щоранку дорогою до пляжу я вибирала рибу у крамниці та відкладала її, щоб забрати на зворотному шляху. Якщо заходити після 12-ї, то можна залишитися ні з чим: більшу частину улову розбирають.

Атмосфера та житло. Місто – це перш за все люди. Тут живуть в основному баски, і це особливий народ. Волелюбний, розслаблений – здається, вони не знають, що таке стрес, дедлайни та термінові зустрічі. У місті панує нескінченний спокій, хоча в сусідньому іспанському, але теж баскському Сан-Себастьяні такі ж нескінченні, тільки веселощі.

Я завжди шукаю квартири з душею, де видно відбиток господарів, і в Біарриці таку легко знайти. Так, «курортних» євроремонтів вистачає, але є багато яскравого, стильного житла з вінтажним посудом і меблями, серед якої відмінно уживаються сучасні варіанти столів і стільців промислового дизайну. Такі квартири завжди перемагають у моєму топі, і саме таку ми знайшли в Биарриці біля Ринку їжі. Там був ремонт у скандинавському стилі, при цьому на столику з IKEA радувала око антикварна ваза 19-го століття.

Віддаленість. Біарриц розташований далеко від основних туристичних шляхів. Усі полетять у Париж, Ніццу. Сюди дістаються ті, хто шукає спокійного, затишного відпочинку далеко від метушні великих курортів і мегаполісів. Більшість туристів тут французи і трохи британці, тому є можливість відчути себе місцевим і повністю зануритися в ритм життя маленького прибережного містечка у Франції.

Але для життя в такому місці обов’язково потрібна машина: хороші ресторани можуть бути у 20 хвилинах їзди, супермаркети та великі торгові центри розташовані ближче до виїзду з міста, ринки і продуктові магазини теж не на кожному розі. У центрі є всілякі еко- та біолавкі, але ціни в них вищі. Довгі піші прогулянки підходять тим, хто у відпустці: уранці вийшов і пішов блукати до вечора. Я ж повинна встигати працювати в межах режиму дитини.

У Біарриці я відчувала себе безпечно. Я не фахівець у злочинності, але мені здається, що за рівнем спокою він наступний після Женеви. Максимум анархії та шуму – це серферська вечірка.

З мінусів: місто велике і скелясте, і з коляскою там пересуватися складно. Ще, за моїми відчуттями, у Франції не створюють окремий осередок для дітей. Діти тут інтегруються в уже наявний дорослий осередок. Я ніколи не бачила дитячої кімнати або дитячого меню в ресторані. Але дитячі майданчики в Біарриці, звичайно, є.

Якщо вам, як і Алісі, важливо перемикатися між відокремленим атмосферним місцем і мегаполісом, ви оціните житловий район «Синергія Сіті».

Щоб подихати свіжим повітрям, не потрібно нікуди їхати: досить уранці відчинити вікна – і в квартиру увірветься збадьорлива річкова прохолода.

Прогулянка з дитиною в колясці перетвориться на приємний щоденний ритуал – на території буде мальовничий упорядкований маршрут, що розтягнувся на п’ять кілометрів.

Дорогою можна буде випити ароматну каву, купити свіжу випічку і крафтовий сир до підвечірку, позбирати з дитиною листя для аплікацій і навчити її розрізняти птахів за пір’ям. А пізніше відправитися за покупками в торговий центр, який спеціально будують на території.

Андрій Шатирко, YouTube-фахівець, телеведучий, про передмістя Праги

Останні років сім я жив в режимі дикого увихання. Але десь навесні в мене почався інший етап. Я, звичайно, і далі працюю, але не по 20 годин на добу. Мої пріоритети зараз – спокій, здоров’я, заняття спортом.

Тому для мене ідеальними є ті міста, у яких можна сповільнитися. Щоб було і затишне невелике містечко з маленькими будиночками, і місто-мегаполіс з величезними будівлями-скельцями. Класно, коли ти можеш жити і ніби на дачі, і ніби в центрі мегаполісу.

Одне з небагатьох міст у Європі, де я бачив такий баланс, – це Прага. Я був там три рази, усього провів близько місяця. Двічі жив у готелях у центрі, але особливо мені запам’ятався третій приїзд. Тоді я зупинився в таунхаусі в родичів друга. Це був заміський комплекс у близькому передмісті.

Мені там дуже сподобалося. Було видно, що люди заморочені на комфорті: усе таке тихе, сімейне, багато зелені, скверів, велосипедні доріжки, місця для пробіжок. Я бачу схоже в сучасних київських комплексах, і це круто.

Там у мене було відчуття повного спокою. Територія огороджена, відчуваєш себе в безпеці. У цьому місці я б без проблем відпустив погуляти дитину.

Інфраструктура там така, що можна, у принципі, взагалі не виїжджати. Немає тільки шкіл і садочків. Але це не проблема: якщо треба виїхати і хочеться «движу» – доїхати до Праги можна навіть громадським транспортом. 20 хвилин – і ти в центрі мегаполісу.

Сповільнитися і відчувати себе розслаблено, що так важливо для Андрія, можна в житловому районі «Синергія Сіті». Творці проєкту подбали про безпеку і зручність житлового району: закрита територія, багато зелені і лавок.

Для занять спортом потрібні лише пара м’ячів, килимки для йоги і клич у сусідський чат, адже спортмайданчик прямо біля будинку, а бігові та велодоріжки – по всьому комплексу.

Удень у гарну погоду можна влаштувати пікнік із сусідами в затінку дерев, прогулятися 8-кілометровою набережною або сходити сім’єю на фестиваль повітряних зміїв. А щоб порадувати кохану, досить вночі піднятися на відкриту терасу будинку та разом милуватися зірками.

Відвести дитину в школу можна пішки – у «Синергія Сіті» будуються школа і садки.

Але якщо все ж захочеться відчути ритм мегаполісу, то всього за пів години можна доїхати до Хрещатика.

Вибрати квартиру в ЖК «Синергія Сіті»