Найкраще місто для життя в Європі: розповідають Андрій Буренок, Аліса Купер і Андрій Шатирко
Лучший город для жизни в Европе: рассказывают Андрей Буренок, Алиса Купер и Андрей Шатырко
20 
У людей з різним способом життя різні вимоги до міста. У партнерському матеріалі з ЖК «Синергія Сіті» редакції MC.today завзяті мандрівники Андрій Буренок, Аліса Купер та Андрій Шатирко розповіли про те, які європейські міста здаються їм ідеальними і чому в них добре жити.
Андрій Буренок, співзасновник сервісу TripMyDream, про Копенгаген
Андрей Буренок, сооснователь TripMyDream
Мені добре в місцях, де чисте повітря, змінюються пори року, поруч природа – ліс, річка, гори, і все навколо гарне. Ще дуже важлива інфраструктура для дітей і безпека.
Моїм донькам 6 та 11 років. Обидві ходять у кілька різних гуртків – ми намагаємося займати дітей, щоб у них було багато активностей, вони могли розвивати таланти та якомога менше сиділи в телефонах і телевізорах.
Якщо вибирати ідеальний європейське місто, то для мене це Копенгаген. Я жив там тиждень, але це були дуже насичені дні, тому що я знімав відео про емігрантів.
У місті багато парків і багато води – це класно. Урайоні Нюхавн, де я жив, вода була прямо біля готелю, і люди там купалися
У Копенгагені умовний центр міста – це канал, який колись вирили шведи. Там неймовірна кількість ресторанів. Місцеві начебто постійно щось відзначають: сидять на набережній, сміються, катаються на човні. І у всіх свято. Люди там і правда відчувають себе щасливими, насолоджуються життям – те саме хюґе. Це особливо впадає в око тим, хто приїхав з України.
Місто можна за кілька годин без проблем об’їхати на велосипеді. Людей на великах там більше, ніж на машинах, і, взагалі, багато спортсменів: вони катаються, бігають, купаються. Скрізь дуже безпечно – об 11-й вечора на вулиці купа народу грає у футбол чи просто базікає на лавочках. Навіть о другій годині ночі я бачив багато велосипедистів.
Незважаючи на те, що місто туристичне, воно дуже чисте. Взагалі, Копенгаген усім класний, крім того, що там 300 днів на рік холодно й похмуро та немає моря або океану. А ще він шалено дорогий. Люди найчастіше туди приїжджають на два дні – не тому що нема чого дивитися, а тому що грошей тільки на це вистачає.
Житловий район «Синергія Сіті», який будується в Ірпені, об’єднав у собі все, що цінує Андрій Буренок: природу, красу, гарну інфраструктуру та безпеку.
Комплекс розташований біля води, поряд з набережною та лісом. Улітку там можна кататися на човні, а восени збирати гриби. Можна влаштувати фотосесію на природі або поганяти всією сім’єю на велосипедах.
На території відкриється багато ресторанів і кафе – посидіти із друзями допізна або відсвяткувати перший день народження сина можна прямо у дворі свого будинку.
Діти зможуть вчитися танцювати та малювати разом із кращими друзями по парадному – на території комплексу будуть проходити різні розвивальні заняття.
А щоб покликати дитину додому, мамі досить буде виглянути у вікно. Двори будуть закритими та відданими під ігри дітей і бесіди дорослих на лавках.
Аліса Купер, засновниця кулінарної школи «Система Купер», співзасновниця Odesa Food Market, Kyiv Food Market і ресторану «Молодість», про Біарриц
Аліса Купер, засновниця «Системи Купер», співзасновниця Odesa Food Market, Kyiv Food Market і «Молодості»
Я обожнюю мегаполіси – мені подобається рухатися з містом в такт. Люблю, коли є цілодобові доставки та заклади, коли на Бессарабці пробка о другій годині ночі. Це життя! Але до такого ритму обов’язково потрібен будинок у більш спокійному місці.
Таким місцем може бути місто Біарриц на атлантичному узбережжі Франції у глибині Біскайської затоки. Це буржуазний, спокійний курорт, не такий популярний, як Ніцца, – навіть у серпні знайдеться місце і на пляжі, і в ресторані.
Я провела там близько трьох тижнів із шестимісячним сином Купріяном. Це не був відпочинок у звичному розумінні – я жила своїм життям, працювала, просто в іншій реальності.
Біарриц хороший для життя з багатьох причин. По-перше, він розташований у Франції. Я приїжджаю в цю країну за «ар де вівр» («мистецтво жити» в перекладі з французької. – Прим. ред.) та по дещиці привожу це мистецтво додому.
По-друге, клімат. Тут вологе прохолодне солоне повітря, яким «смачно» дихати, і, здається, ніколи не буває задушливої спеки. Найбільше мені подобається гуляти в бік маяка уздовж океану: дихати ним, бачити і чути його. Ще я дуже люблю бігати по скелястих берегах між трасами та водною стихією.
Місцеві продукти. Я не могла звикнути, що тут завжди свіжа риба. Такий кайф! Щоранку дорогою до пляжу я вибирала рибу у крамниці та відкладала її, щоб забрати на зворотному шляху. Якщо заходити після 12-ї, то можна залишитися ні з чим: більшу частину улову розбирають.
Атмосфера та житло. Місто – це перш за все люди. Тут живуть в основному баски, і це особливий народ. Волелюбний, розслаблений – здається, вони не знають, що таке стрес, дедлайни та термінові зустрічі. У місті панує нескінченний спокій, хоча в сусідньому іспанському, але теж баскському Сан-Себастьяні такі ж нескінченні, тільки веселощі.
Я завжди шукаю квартири з душею, де видно відбиток господарів, і в Біарриці таку легко знайти. Так, «курортних» євроремонтів вистачає, але є багато яскравого, стильного житла з вінтажним посудом і меблями, серед якої відмінно уживаються сучасні варіанти столів і стільців промислового дизайну. Такі квартири завжди перемагають у моєму топі, і саме таку ми знайшли в Биарриці біля Ринку їжі. Там був ремонт у скандинавському стилі, при цьому на столику з IKEA радувала око антикварна ваза 19-го століття.
Віддаленість. Біарриц розташований далеко від основних туристичних шляхів. Усі полетять у Париж, Ніццу. Сюди дістаються ті, хто шукає спокійного, затишного відпочинку далеко від метушні великих курортів і мегаполісів. Більшість туристів тут французи і трохи британці, тому є можливість відчути себе місцевим і повністю зануритися в ритм життя маленького прибережного містечка у Франції.
Але для життя в такому місці обов’язково потрібна машина: хороші ресторани можуть бути у 20 хвилинах їзди, супермаркети та великі торгові центри розташовані ближче до виїзду з міста, ринки і продуктові магазини теж не на кожному розі. У центрі є всілякі еко- та біолавкі, але ціни в них вищі. Довгі піші прогулянки підходять тим, хто у відпустці: уранці вийшов і пішов блукати до вечора. Я ж повинна встигати працювати в межах режиму дитини.
У Біарриці я відчувала себе безпечно. Я не фахівець у злочинності, але мені здається, що за рівнем спокою він наступний після Женеви. Максимум анархії та шуму – це серферська вечірка.
З мінусів: місто велике і скелясте, і з коляскою там пересуватися складно. Ще, за моїми відчуттями, у Франції не створюють окремий осередок для дітей. Діти тут інтегруються в уже наявний дорослий осередок. Я ніколи не бачила дитячої кімнати або дитячого меню в ресторані. Але дитячі майданчики в Біарриці, звичайно, є.
Якщо вам, як і Алісі, важливо перемикатися між відокремленим атмосферним місцем і мегаполісом, ви оціните житловий район «Синергія Сіті».
Щоб подихати свіжим повітрям, не потрібно нікуди їхати: досить уранці відчинити вікна – і в квартиру увірветься збадьорлива річкова прохолода.
Прогулянка з дитиною в колясці перетвориться на приємний щоденний ритуал – на території буде мальовничий упорядкований маршрут, що розтягнувся на п’ять кілометрів.
Дорогою можна буде випити ароматну каву, купити свіжу випічку і крафтовий сир до підвечірку, позбирати з дитиною листя для аплікацій і навчити її розрізняти птахів за пір’ям. А пізніше відправитися за покупками в торговий центр, який спеціально будують на території.
Андрій Шатирко, YouTube-фахівець, телеведучий, про передмістя Праги
Андрій Шатирко, YouTube-фахівець, телеведучий
Останні років сім я жив в режимі дикого увихання. Але десь навесні в мене почався інший етап. Я, звичайно, і далі працюю, але не по 20 годин на добу. Мої пріоритети зараз – спокій, здоров’я, заняття спортом.
Тому для мене ідеальними є ті міста, у яких можна сповільнитися. Щоб було і затишне невелике містечко з маленькими будиночками, і місто-мегаполіс з величезними будівлями-скельцями. Класно, коли ти можеш жити і ніби на дачі, і ніби в центрі мегаполісу.
Одне з небагатьох міст у Європі, де я бачив такий баланс, – це Прага. Я був там три рази, усього провів близько місяця. Двічі жив у готелях у центрі, але особливо мені запам’ятався третій приїзд. Тоді я зупинився в таунхаусі в родичів друга. Це був заміський комплекс у близькому передмісті.
Мені там дуже сподобалося. Було видно, що люди заморочені на комфорті: усе таке тихе, сімейне, багато зелені, скверів, велосипедні доріжки, місця для пробіжок. Я бачу схоже в сучасних київських комплексах, і це круто.
Там у мене було відчуття повного спокою. Територія огороджена, відчуваєш себе в безпеці. У цьому місці я б без проблем відпустив погуляти дитину.
Інфраструктура там така, що можна, у принципі, взагалі не виїжджати. Немає тільки шкіл і садочків. Але це не проблема: якщо треба виїхати і хочеться «движу» – доїхати до Праги можна навіть громадським транспортом. 20 хвилин – і ти в центрі мегаполісу.
Сповільнитися і відчувати себе розслаблено, що так важливо для Андрія, можна в житловому районі «Синергія Сіті». Творці проєкту подбали про безпеку і зручність житлового району: закрита територія, багато зелені і лавок.
Для занять спортом потрібні лише пара м’ячів, килимки для йоги і клич у сусідський чат, адже спортмайданчик прямо біля будинку, а бігові та велодоріжки – по всьому комплексу.
Удень у гарну погоду можна влаштувати пікнік із сусідами в затінку дерев, прогулятися 8-кілометровою набережною або сходити сім’єю на фестиваль повітряних зміїв. А щоб порадувати кохану, досить вночі піднятися на відкриту терасу будинку та разом милуватися зірками.
Відвести дитину в школу можна пішки – у «Синергія Сіті» будуються школа і садки.
Але якщо все ж захочеться відчути ритм мегаполісу, то всього за пів години можна доїхати до Хрещатика.
У людей с разным образом жизни разные требования к городу. В партнерском материале с ЖК «Синергия Сити» редакции MC.today заядлые путешественники Андрей Буренок, Алиса Купер и Андрей Шатырко рассказали о том, какие европейские города кажутся им идеальными и почему в них хорошо жить.
Андрей Буренок, сооснователь сервиса TripMyDream, о Копенгагене
Андрей Буренок, сооснователь TripMyDream
Мне хорошо в местах, где чистый воздух, сменяются времена года, рядом природа – лес, река, горы, и все вокруг красивое. Еще очень важна инфраструктура для детей и безопасность.
Моим дочерям 6 и 11 лет. Обе ходят в несколько разных кружков – мы стараемся занимать детей, чтобы у них было много активностей, они могли развивать таланты и как можно меньше сидели в телефонах и телевизорах.
Если выбирать идеальный европейский город, то для меня это Копенгаген. Я жил там неделю, но это были очень насыщенные дни, потому что я снимал видео об эмигрантах.
В городе много парков и много воды – это классно. В районе Нюхавн, где я жил, вода была прямо возле отеля, и люди там купались.
В Копенгагене условный центр города – это канал, который когда-то вырыли шведы. Там невероятное количество ресторанов. Местные как будто постоянно что-то отмечают: сидят на набережной, смеются, катаются на лодке. И у всех праздник. Люди там и правда чувствуют себя счастливыми, наслаждаются жизнью – то самое хюгге. Это особенно бросается в глаза тем, кто приехал из Украины.
Город можно за несколько часов без проблем объехать на велосипеде. Людей на великах там больше, чем на машинах, и, вообще, много спортсменов: они катаются, бегают, купаются. Везде очень безопасно – в 11 вечера на улице куча народу играет в футбол или просто болтает на лавочках. Даже в два часа ночи я видел много велосипедистов.
Несмотря на то, что город туристический, он очень чистый. Вообще, Копенгаген всем классный, кроме того, что там 300 дней в году холодно и пасмурно и нет моря или океана. А еще он безумно дорогой. Люди чаще всего туда приезжают на два дня – не потому что нечего смотреть, а потому что денег только на это хватает.
Жилой район «Синергия Сити», который строится в Ирпене, объединил в себе все, что ценит Андрей Буренок: природу, красоту, хорошую инфраструктуру и безопасность.
Комплекс расположен возле воды, рядом с набережной и лесом. Летом там можно кататься на лодке, а осенью собирать грибы. Можно устроить фотосессию на природе или погонять всей семьей на велосипедах.
На территории откроется много ресторанов и кафе – посидеть с друзьями допоздна или отпраздновать первый день рождения сына можно прямо во дворе своего дома.
Дети смогут учиться танцевать и рисовать вместе с лучшими друзьями по парадному – на территории комплекса будут проходить разные развивающие занятия.
А чтобы позвать ребенка домой, маме достаточно будет выглянуть в окно. Дворы будут закрыты и отданы под игры детей и беседы взрослых на скамейках.
Алиса Купер, основательница кулинарной школы «Система Купер», соосновательница Odesa Food Market, Kyiv Food Market и ресторана «Молодость», о Биаррице
Алиса Купер, основательница «Системы Купер», соосновательница Odesa Food Market, Kyiv Food Market и «Молодости»
Я обожаю мегаполисы – мне нравится двигаться с городом в такт. Люблю, когда есть круглосуточные доставки и заведения, когда на Бессарабке пробка в два часа ночи. Это жизнь! Но к такому ритму обязательно нужен дом в более спокойном месте.
Таким местом может быть город Биарриц на атлантическом побережье Франции в глубине Бискайского залива. Это буржуазный, спокойный курорт, не такой популярный, как Ницца, – даже в августе найдется место и на пляже, и в ресторане.
Я провела там около трех недель с шестимесячным сыном Куприяном. Это не был отдых в привычном понимании – я жила своей жизнью, работала, просто в другой реальности.
Биарриц хорош для жизни по многим причинам. Во-первых, он расположен во Франции. Я приезжаю в эту страну за «ар де вивр» («искусство жить» в переводе с французского. – Прим. ред.) и по чуть-чуть увожу это искусство домой.
Во-вторых, климат. Здесь влажный прохладный соленый воздух, которым «вкусно» дышать, и, кажется, никогда не бывает удушающей жары. Больше всего мне нравится гулять в сторону маяка вдоль океана: дышать им, видеть и слышать его. Еще я очень люблю бегать по скалистым берегам между трассами и водной стихией.
Местные продукты. Я не могла привыкнуть, что тут всегда свежая рыба. Такой кайф! Каждое утро по дороге к пляжу я выбирала рыбу в лавке и откладывала ее, чтобы забрать на обратном пути. Если заходить после 12, то можно остаться ни с чем: большую часть улова разбирают.
Атмосфера и жилье. Город – это прежде всего люди. Здесь живут в основном баски, и это особый народ. Свободолюбивый, расслабленный – кажется, они не знают, что такое стресс, дедлайны и срочные встречи. В городе царит бесконечное спокойствие, хотя в соседнем испанском, но тоже баскском Сан-Себастьяне такое же бесконечное, только веселье.
Я всегда ищу квартиры с душой, где виден отпечаток хозяев, и в Биаррице такую легко найти. Да, «курортных» евроремонтов хватает, но есть много яркого, стильного жилья с винтажной посудой и мебелью, среди которой отлично уживаются современные варианты столов и стульев промышленного дизайна. Такие квартиры всегда побеждают в моем топе, и именно такую мы нашли в Биаррице возле Рынка еды. Там был ремонт в скандинавском стиле, при этом на столике из IKEA радовала глаз антикварная ваза 19-го века.
Удаленность. Биарриц расположен далеко от основных туристических путей. Все полетят в Париж, Ниццу. Сюда добираются те, кто ищет спокойного, уютного отдыха вдали от суеты больших курортов и мегаполисов. Большинство туристов здесь французы и немного британцы, поэтому есть возможность почувствовать себя местным и полностью погрузиться в ритм жизни маленького прибрежного городка во Франции.
Но для жизни в таком месте обязательно нужна машина: хорошие рестораны могут быть в 20 минутах езды, супермаркеты и крупные торговые центры расположены ближе к выезду из города, рынки и продуктовые магазины тоже не на каждом углу. В центре есть всякие эко- и биолавки, но цены в них выше. Длинные пешие прогулки подходят тем, кто в отпуске: утром вышел и пошел бродить до вечера. Я же должна успевать работать в границах режима ребенка.
В Биаррице я чувствовала себя безопасно. Я не специалист в преступности, но мне кажется, что по уровню спокойствия он следующий после Женевы. Максимум анархии и шума – это серферская вечеринка.
Из минусов: город большой и скалистый, и с коляской там передвигаться сложно. Еще, по моим ощущениям, во Франции не создают отдельную среду для детей. Дети тут интегрируются в уже существующую взрослую среду. Я никогда не видела детской комнаты или детского меню в ресторане. Но детские площадки в Биаррице, конечно, есть.
Если вам, как и Алисе, важно переключаться между уединенным атмосферным местом и мегаполисом, вы оцените жилой район «Синергия Сити».
Чтобы подышать свежим воздухом, не нужно никуда ехать: достаточно утром распахнуть окна – и в квартиру ворвется бодрящая речная прохлада.
Прогулка с ребенком в коляске превратится в приятный ежедневный ритуал – на территории будет живописный благоустроенный маршрут, растянувшийся на пять километров.
По пути можно будет выпить ароматный кофе, купить свежую выпечку и крафтовый сыр к полднику, пособирать с ребенком листья для аппликаций и научить его различать птиц по оперению. А позже отправиться за покупками в торговый центр, который специально строят на территории.
Андрей Шатырко, YouTube-специалист, телеведущий, о пригороде Праги
Андрей Шатырко, YouTube-специалист, телеведущий
Последние лет семь я жил в режиме дикого вкалывания. Но где-то весной у меня начался другой этап. Я, конечно, и дальше работаю, но не по 20 часов в сутки. Мои приоритеты сейчас – спокойствие, здоровье, занятия спортом.
Поэтому для меня идеальны те города, в которых можно замедлиться. Чтобы был и уютный небольшой город с маленькими домиками, и город-мегаполис с огромными зданиями-стекляшками. Классно, когда ты можешь жить и будто на даче, и будто в центре мегаполиса.
Один из немногих городов в Европе, где я видел такой баланс, – это Прага. Я был там три раза, всего провел около месяца. Дважды жил в отелях в центре, но особенно мне запомнился третий приезд. Тогда я остановился в таунхаусе у родственников друга. Это был загородный комплекс в близком пригороде.
Мне там очень понравилось. Было видно, что люди заморочены на комфорте: все такое тихое, семейное, много зелени, скверов, велосипедные дорожки, места для пробежек. Я вижу похожее в современных киевских комплексах, и это круто.
Там у меня было ощущение полного спокойствия. Территория огражденная, чувствуешь себя в безопасности. В этом месте я бы без проблем отпустил погулять ребенка.
Инфраструктура там такая, что можно, в принципе, вообще не выезжать. Нет только школ и садиков. Но это не проблема: если надо выехать и хочется «движа» – доехать до Праги можно даже на общественном транспорте. 20 минут – и ты в центре мегаполиса.
Замедлиться и чувствовать себя расслабленно, что так важно для Андрея, можно в жилом районе «Синергия Сити». Создатели проекта позаботились о безопасности и удобстве жилого района: закрытая территория, много зелени и скамеек.
Для занятий спортом потребуется лишь пара мячей, коврики для йоги и клич в соседский чат, ведь спортплощадка прямо возле дома, а беговые и велодорожки – по всему комплексу.
Днем в хорошую погоду можно устроить пикник с соседями в тени деревьев, прогуляться по 8-километровой набережной или сходить семьей на фестиваль воздушных змеев. А чтобы порадовать любимую, достаточно ночью подняться на открытую террасу дома и вместе любоваться звездами.
Отвести ребенка в школу можно пешком – в «Синергия Сити» строятся школа и садики.
Но если все же захочется почувствовать ритм мегаполиса, то всего за полчаса можно доехать до Крещатика.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: