«Мали $5 тисяч, які відклали на весільну подорож»: як власники Prostir.coffee з нуля відкрили кав’ярню в іншому місті

Через війну багато підприємців втратили все, проте не здалися і почали з початку в новому місті. Так зробили і співвласники кав’ярні Prostir.coffee, яка під час окупації продовжувала працювати в Херсоні. Згодом Поліна та Костянтин Дудченки з $5 тисячами в кишені, які відкладали на весільну подорож, ризикнули відкрити ще один заклад в Івано-Франківську.

І в них вийшло – зараз вони мають дві кав’ярні та крамницю крафтових продуктів. Про те, як Prostir.coffee працювала в окупації і як вдалося з нуля почати бізнес в іншому місті, – Костянтин Дудченко розповів MC.today в межах спецпроєкту «Релоковані».

Кав’ярня Prostir.coffee працює в Херсоні з 2019 року. У травні 2022 року ще один заклад відкрився в Івано-Франківську. Співвласники навіть заснували власну кавову марку під назвою «Херсонська кава».
Як з’явилася ідея бізнесу? Співзасновник Костянтин Дудченко розповів, що займається кавою з 2013 року – він спробував себе баристою, адміністратором та керуючим. Ще у перший тиждень роботи чоловік почав мріяти про власну кав’ярню.
У 2018 році разом з партнерами Костянтин Дудченко відкрив Prostir.coffee. Починали з мінімальним асортиментом, адже не було великих грошей для інвестування. Кожен місяць велику частину прибутку реінвестували в бізнес і поступово збільшували виробництво.

Кав’ярня у Херсоні працювала навіть в окупації

Перші два тижні повномасштабної війни ми жили в Кривому Розі. І вже в березні 2022 року разом з дружиною та кішкою переїхали в Івано-Франківськ. Тоді Херсон окупували російські військові, тож нам довелось на якийсь час закрити кав’ярню та магазин. Ми усвідомили, що втратили все – бізнес, житло, спогади, це лишилось в окупації. 

Цікаво: На початку ми вклали в кав’ярню $15 тисяч. А станом на 24 лютого 2022 року загальна сума інвестицій була $60 тисяч. 

На початку повномасштабної війни кав’ярня вперше зачинила свої двері на три місяці. В травні під час окупації наші працівники, що залишились в місті, відкрили її і працювали для людей, які не покинули рідне місто. А коли окупанти почали виводили гривні з обігу, ми приймали гроші на картку.

Так наші працівники змогли отримувати зарплати, клієнти мали доступ в інтернет і місце, де вони могли почуватись в безпеці. Після деокупації регіону ми поставили генератор та старлінк, відкрили безоплатний доступ для всіх, кому він був необхідний.

Кав’ярня працює і зараз. У серпні 2023 року в п’яти метрах від нас прилетіла міна, вибило всі вікна та пошкодило обладнання. Зранку ми прибрали скло і уламки та продовжили працювати. 

Починали все з нуля, у кишені було $5 тисяч на весільну подорож

Переїхавши до Івано-Франківська, нам довелося з нуля розвивати свій бізнес. Херсон перебував в окупації, тому ми почанали все з початку в новому місті. 

Події відбувалися так: 12 березня 2022 року ми переїхали в Івано-Франківськ і вже за три дні шукали приміщення для кав’ярні. У нас було $5 тисяч, які ми відкладали на весільну подорож. Ми розуміли, що війна не закінчиться через два-три тижні, тож нам потрібні були кошти. 

Так і прийняли рішення про відкриття. Тоді ми інвестували свої останні гроші, щоб мати можливість працювати і приносити користь країні. 

Хто допомагав з релокацією? Я отримав декілька грантів. Перший був влітку 2022 року – $5 тисяч від GIZНімецьке товариство міжнародного співробітництва, які витратив на обладнання в кав’ярню. Це суттєво допомогло зробити крок вперед.  Другий – від Данської ради з прав біженців на $15 тисяч: за ці гроші ми відкрили магазин «Спільне».

Також нам з дружиною допомагали партнери-друзі – Анна та Іван. Також підтримували рідні і близькі люди. Ми відкрились менше, ніж за місяць.

Коли запускали нову кав’ярню, я зателефонував кожній людині з нашої команди і запропонував роботу, якщо вони будуть виїжджати з окупації і оберуть Івано-Франківськ для життя. Такою опцією скористались бариста Марія і кухар Дарія. Всіх інших працівників шукали вже тут. 

Зараз ми забезпечуємо робочими місцями 25 людей, сплачуємо податки, розвиваємо український крафт та кавову спільноту, робимо збори та донатимо. Щодня нас відвідує 350-450 людей. За ці два роки в Івано-Франківську ми зробили більше 20 зборів та задонатили для ЗСУ понад 3 мільйони гривень. 

Що допомогло знайти сили на відновлення бізнесу? Ми – підприємці і мусимо за будь-яких умов створювати, розвиватися, шукати рішення і втілювати їх у життя. Тож ми просто робили те, що вміли в цій ситуації.

Чи повернемося ми в Херсон? Плануємо, але поки не знаю, в якому форматі. Ми працюємо там і підтримуємо людей, готові в будь-який момент запустити наш простір на повну.

Зверніть увагу: 24 Каналу Костянтин Дудченко розповів, як відреагував на звільнення рідного міста. Він у той день не дивився новини і дізнався про все від друзів, які зателефонували привітати його. Наступного дня вони влаштували у закладі невелику вечірку та пригощали гостей шампанським.

Бренд зараз розвивається, ми маємо власні правила

В липні 2023 року ми отримали грант та відкрили поруч з кав’ярнею крамницю українських крафтових товарів «Спільне». Також у вересні минулого року я увійшов у список Forbes «30 до 30». 

Які наші плани на майбутнє? Їх багато, але основний – вижити. Наш новий проєкт – крамниця-кав’ярня Спільне.coffee, яка скоро відкриється в іншому місті. Це була ідея моєї дружини Поліни. Вважаю, що це логічне продовження нашої справи, і я б хотів масштабувати цей формат.

Довідка! Поліна та Костянтин Дудченки у липні 2023 року отримали грант і відкрили крамницю українських крафтових продуктів, сувеніру та декору «Спільне». Вони працюють з понад 30-ма виробниками та мають більше 700 найменувань товарів.

Ми не новатори, не велика компанія з інвесторами і не випускники MBA. Ми робимо те, що любимо, і так, як вміємо, докладаючи максимум зусиль. Наші бізнеси – це відображення нас, а особливість – це те, що ми вкладаємо в бізнес свою душу.

Наші основні правила такі:

1. Починати нове – цікаво.
2. Користуйтеся всіма наявними можливостями.
3. Опустити руки можна будь-коли, але не зараз.
4. Подорожуйте, донатьте, відпочивайте.

Як змінилася аудиторія нашого бізнесу? Я знаю практично всіх наших постійних клієнтів і люблю їх. Чи вона змінилась порівняно з Херсоном – можливо, але я впевнений, що наші люди – найкращі, які точно знають, чого хочуть від життя. Така була наша аудиторія в Херсоні, така ж вона і в Івано-Франківську. 

Поради для інших підприємців, які планують релокуватися

• Шукайте можливості для розвитку. Пишіть щодо грантів, шукайте партнерів та не соромтеся ставити питання.
• Заводьте нові знайомства, ходіть на різні події і збори, можливо, шукайте бізнес-клуби і вступайте в них. Вам треба якомога більша сфера впливу і знайомств.
• Не забувайте, хто ви і звідки, підтримуйте свій регіон і створюйте спільноту навколо себе.
• І не забувайте, завдяки кому і якою ціною ми дихаємо українським повітрям! Підтримуйте військових, збирайте гроші і донатьте на їх потреби.

Читайте попередні історії підприємців, які релокували свій бізнес:

• «Працівники під обстрілами вивозили обладнання з Гуляйполя»: як виробник майонезів DELTA FOOD релокувався на Тернопільщину
• «Окупанти винесли майже все»: як бренд косметики VESNA відновлювався після звільнення Бучі
• Як виробник в’ялених томатів з Чорнобаївки відновив бізнес на Одещині: історія Андрія Бігленка
• «Працювали цілодобово, а вікна завішували чорною плівкою»: як виробник приправ з Харкова релокувався на Київщину
• «У наш цех був “приліт”, бізнес тимчасово зупинився»: історія релокації бренду snEco з Харкова

«Релоковані» – спецпроєкт MC.today про українські бізнеси, які через повномасштабне вторгнення рф на територію України були вимушені релокувати свої команди та виробничі потужності до інших областей. Ми присвячуємо його сильним і надихаючим підприємцям, які змогли відновити свій бізнес попри всі труднощі та перепони.

У межах цього спецпроєкту власники релокованих підприємств діляться досвідом переїзду до різних куточків України та пошуку нових можливостей, розповідають про отримані гранти на відновлення роботи та нові партнерства.

Як змінилася аудиторія їхнього бізнесу і як вони шукали клієнтів на новому місці? Яких помилок припустилися під час релокації? Як повномасштабне вторгнення змінило їх і їхній бізнес? І чи планують вони повертатися в регіон, звідки релокувалися? Про все це ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Релоковані».

Серед учасників спецпроєкту – власники або топменеджери компаній та брендів: ТМ Pripravka з Харкова, ТМ «Українські в’ялені помідори» з Херсонської області, VESNA з Бучі, Roast One з Миколаєва, Delta Food із Запорізької області, Rekava із Сум, «Центр Шаурми» з Маріуполя і не тільки. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Релоковані» на сайті та в соцмережах.