«Мене звали мільярдером, і це злило». Як Івон Шуінар віддав компанію з оцінкою у $3 млрд на благодійність. Переказ NYT

Півстоліття тому Івон Шуінар заснував компанію Patagonia, яка займалась виробництвом одягу для активного відпочинку. Він став мільярдером завдяки нетрадиційному погляду на капіталізм. А зараз він залишає компанію, яку оцінюють приблизно у $3 млрд.

Замість того, щоб продати компанію чи вивести її на біржу, Шуінар, його дружина та двоє дорослих дітей передали Patagonia трасту та некомерційній організації. Їх створили, щоб гарантувати, що весь прибуток компанії  – а це близько $100 млн на рік – використовуватимуть для боротьби зі зміною клімату та захисту незабудованих земель у всьому світі.

Про це розповідає The New York Times. Редакція MC.today публікує короткий переказ цієї неймовірної історії.

Нова форма капіталізму

Відмова Шуінара від сімейного багатства цілком у його дусі: він завжди нехтував нормами бізнесу та любив навколишнє середовище.

«Сподіваюся, це вплине на формування нової форми капіталізму», – сказав 83-річний Шуінар в інтерв’ю The New York Times. «Ми збираємося віддати велику суму грошей людям, які активно працюють над порятунком цієї планети».

Patagonia продовжуватиме працювати як приватна комерційна корпорація у Вентурі, Каліфорнія. Але Шуінари більше не володіють компанією. У серпні родина безповоротно передала всі пакети акцій компанії з правом голосу (еквівалентні 2% акцій) новоствореній організації Patagonia Purpose Trust.

Як буде працювати траст

Траст контролюватимуть члени родини та їхні найближчі радники. Він слідкуватиме, чи залишається Patagonia соціально відповідальним бізнесом та чи віддає всі свої прибутки. Оскільки Шуінари пожертвували свої акції довірчому фонду, родина заплатить близько $17,5 млн – як податок на подарунок.

Також Шуінари передали 98% компанії, її звичайні акції, новоствореній некомерційній організації Holdfast Collective, яка тепер отримуватиме весь прибуток та використовуватиме кошти для боротьби зі зміною клімату. Оскільки за статутом Holdfast Collective може робити необмежені політичні внески, родина не отримувала податкових пільг за свої пожертви.

«Їм це дорого обійшлось, але вони були готові до таких витрат. Головне, що компанія не відмовиться від своїх принципів», – сказав Ден Мослі, партнер BDT & Co., комерційного банку, який працює з багатіями (серед яких і Уоррен Баффет) і який допоміг Patagonia розробити нову структуру.

Шуінари – Івон, його дружина Малінда та діти, Флетчер та Клер – віддали основну частину своєї власності.

«Ця сім’я – це щось особливе. Більшість мільярдерів щороку віддають лише невелику частку свого капіталу», – сказав Девід Каллахан, засновник вебсайту Inside Philanthropy.

Patagonia вже пожертвувала $50 млн Holdfast Collective. Очікують, що цього року організація отримає ще  $100 млн та стане вагомим гравцем у кліматичній філантропії.

Для Івона відмова від компанії не була чимось надзвичайним. «Я не знав, що робити з компанією, – каже він. – Я не хотів бути бізнесменом. Тепер я можу померти хоч завтра, а моя компанія буде робити правильні речі ще наступні 50 років».

Це справді може спрацювати

Відмова від компанії цілком вписується у стиль життя Шуінара.

Коли він займався скелелазінням у долині Йосеміті в Каліфорнії в 1960-х роках, він жив у своєму автомобілі та їв котячий корм, що коштував по 5 центів за банку.

Навіть сьогодні він носить старий одяг та їздить на старій Subaru. Він так і не придбав собі комп’ютер чи мобільний телефон.

Patagonia, яку Шуінар заснував у 1973 році, стала компанією, яка відображала ідеалістичні погляди його сім’ї. Вона запроваджувала використання органічної бавовни, забезпечувала догляд за дітьми робітників, закликала до усвідомленого споживання.

Протягом десятиліть компанія віддавала 1% прибутку, переважно місцевим активістам-екологам. А в останні роки стала більш політично активною: навіть подала до суду на адміністрацію Трампа, намагаючись захистити національний пам’ятник –  заповідник в штаті Юта «Ведмежі вуха».

Продажі компанії різко зростали, і, відповідно, зростав і власний капітал Шуінара. Це не надто тішило його як людину, що ненавидить надмірне багатство.

«У журналі Forbes я був зазначений як мільярдер, що мене дуже, дуже розлютило, – сказав він. – У мене немає $1 млрд у банку. Я не їжджу на Lexus».

Рейтинг Forbes, а потім пандемія Covid-19 допомогли запустити процес, який розгортався протягом останніх двох років і зрештою призвів до того, що Шуінари віддали компанію.

У середині 2020 року Шуінар почав говорити своїм найближчим радникам, серед яких був і виконавчий директор компанії Райан Геллерт, що якщо вони не зможуть знайти хорошу альтернативу, він готовий продати компанію.

«Одного разу він сказав мені: “Райан, я клянусь Богом, якщо ви не почнете щось робити, я сам телефонуватиму мільярдерам зі списку Fortune з пропозицією покупки”, – каже Геллерт. – Тоді ми зрозуміли, що він серйозно».

Невелика група юристів та членів правління Patagonia розпочала роботу над проєктом з умовною назвою Project Chacabuco. Протягом наступних кількох місяців група досліджувала різні варіанти. Серед них були і продаж частини або всієї компанії, і перетворення Patagonia на кооператив із працівниками як власниками, і створення некомерційної організації.

«Було враження, що ми передивились усе, що могли, але так і не знайшли хороший варіант», – каже Гіларі Десукі, генеральний радник компанії.

Найпростіше було б просто продати компанію чи вивести її на біржу. Тоді Шуінар отримав би достатньо фінансових ресурсів для фінансування природоохоронних ініціатив. Саме так вчинив його найкращий друг Дуг Томпкінс, засновник компаній одягу Esprit і The North Face.

Але Шуінар не вірив, що Patagonia в такому форматі буде звертати увагу на добробут працівників чи фінансуватиме екологічні заходи.

«Я взагалі не поважаю фондовий ринок, – сказав він. – Ви втрачаєте контроль над компанією, бо вам потрібно максимізувати прибуток для акціонера. І тоді ви стаєте однією з цих безвідповідальних компаній».

Івон також думав просто залишити компанію дітям, Флетчеру та Клер. Але навіть цей варіант не спрацював: діти не були в захваті від ідеї. «Для них було важливо, щоб їх не розглядали як фінансових бенефіціарів», – сказав Геллерт.

Нарешті команді вдалось знайти рішення, що сподобалось усім. У грудні вони зібрались вперше з початку пандемії на одноденну зустріч. «Нам ще потрібно було з’ясувати мільйон і одну річ, але з’явилося відчуття, що це може спрацювати», – згадує Геллерт.

Ідеальне рішення

Тепер, коли майбутнє компанії зрозуміло, її команді доведеться наполегливо працювати, щоб корпорація залишалась прибутковою та мала змогу виділяти кошти на боротьбу зі зміною клімату.

Як Holdfast Collective розподілятиме прибутки компанії? Шуінар зазначає: основна увага буде зосереджена на природних кліматичних рішеннях, таких як збереження диких земель. Також Holdfast Collective зможе не лише фінансувати екоактивістів, але і лобіювати та робити пожертви на політичні кампанії.

Для Шуінарів важливо, що навіть після того, як засновник Patagonia помре, прибутки компанії будуть витрачатись на захист планети.

«Я відчуваю велике полегшення, бо навів лад у своєму житті, – сказав Шуінар. – Для нас це було ідеальне рішення».

Джерело: текст The New York Times