Meta та YouTube видаляють докази воєнних злочинів рф в Україні. Вони можуть бути втрачені назавжди

Технологічні компанії, котрим належать популярні соціальні мережі на кшталт Meta та YouTube, видаляють зі своїх платформ докази можливих порушень прав людини. Зокрема, це стосується воєнних злочинів рф. Після видалення ці файли можуть бути втраченими назавжди, пише BBC.

Соціальні мережі видаляють натуралістичні фото та відео чутливого характеру, аби захистити користувачів від шкідливого контенту та запобігти його розповсюдженню й пропаганді насильства. Попри жорстокість, багато кадрів можуть допомогти, наприклад, під час судових розслідувань. Проте зазвичай їх видаляють без архівування.

Meta та YouTube запевняють у тому, що намагаються балансувати модерацію – захищати користувачів і водночас співпрацювати з правоохоронними органами. Також вони нібито мають винятки щодо видалення графічних матеріалів, якщо вони мають суспільне значення.

Проте коли журналісти BBC опублікували кадри, що документують напади з боку російських окупантів на мирних жителів України, їх швидко видалили.

Сьогодні багато соціальних платформ використовують для модерації контенту штучний інтелект. Його алгоритми масово видаляють незаконний та шкідливий вміст, проте коли йдеться про зображення насильства, машини можуть не розпізнати факти порушення прав людини.

Журналісти поспілкувалися з українським журналістом Ігорем Захаренко, який після початку повномасштабного вторгнення документував звірства росіян. Він намагався достукатися до світової спільноти та публікував їх в інтернеті. Втім, Facebook та Instagram швидко видаляли його дописи.

Співробітники BBC завантажили кілька матеріалів Ігоря з «фіктивних» акаунтів у соцмережі. Instagram знадобилася хвилина, щоби видалити 3 із 4 відео. YouTube спершу застосував вікові обмеження, а за 10 хвилин прибрав усі ролики. Апеляції щодо відновлення відео як тих, що містять докази воєнних злочинів, відхилили.

Колишній головний редактор The Guardian Алан Расбріджер, який також входить до наглядової ради Meta, зазначив, що потрібно розробити новий механізм, який запобігатиме зникненню такого роду інформації. Цілком зрозуміло, чому модератори приховують травматичний контент. Проте посол США з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак, що ще більше занепокоєння викликає раптове знищення доказів.

В Meta запевняють, що відповідають на обґрунтовані юридичні запити від правоохоронних органів та виконують усі свої зобов’язання з підтримки міжнародних процесів підзвітності. В YouTube нагадали, що їхня платформа – не архів, тому активісти, правозахисники, дослідники, громадські журналісти та інші особи мають самостійно опікуватися збереженням своїх матеріалів.

Свого часу соцмережі за тими ж принципами знищили докази злочинів проти мирних мешканців Сирії, де, до речі, без росії також не обійшлося. Місцеві журналісти розповіли, що багато з них зникли назавжди, оскільки внаслідок бомбардувань вони втратили власні записи.

Берлінська правозахисна організація Mnemonic у відповідь на видалення контенту створила інструмент для автоматичного завантаження та збереження доказів порушень прав людини. Завдяки цьому вдалося врятувати понад 700 тис. фото та відео із Сирії, перш ніж їх видалили назавжди. Тепер програма працює в Ємені, Судані та Україні.

Кожен файл може містити ключову підказку, щоб розкрити місце, дату чи злочинця. Але такі організації як Mnemonic не можуть охопити всі конфлікти та війни світу. Довести, чи були скоєні воєнні злочини, неймовірно важко, тому життєво важливо мати якомога більше джерел, які допомогли б дізнатися правду. Правозахисники наполягають на створенні офіційної системи збору та безпечного зберігання видаленого вмісту.

• Ми також розповідали, що Twitter примусово знижує охоплення контенту, пов’язаного з Україною. Раніше дописи про війну систематично видаляв Facebook.