«Ми починали з нуля, маючи борг в 11 мільйонів»: як відновила бізнес Рубіжанська панчішна мануфактура

Через повномасштабну війну багато українських підприємців втратили все, але це не змусило їх покинути свою справу. Прикладом такого бізнесу є Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини, яка залишилася без приміщення та обладнання. Проте засновники не опустили руки та почали все з нуля в іншому куточку країни.

Вже через вісім місяців з початку повномасштабної війни Рубіжанська панчішна мануфактура відкрилася у Львові. Як на бізнес вплинуло вторгнення, чи вдалося вивезти хоч якесь обладнання з окупації та хто допоміг з релокацією – виданню MC.Today розповіла комерційна директорка Ольга Ушакова у межах спецпроєкту «Релоковані».

Довідка! Рубіжанську панчішну мануфактуру заснували брати – Геннадій і Олег Місюренки ще на початку 1990-х років. Вони придбали три в’язальні машини й почали виробляти шкарпетки. Спершу це був невеликий сімейний бізнес, який перетворився на сучасну фабрику. Вже у 2022 році у них було 162 працівники та 98 в’язальних машин та машини для вишивки.
Зазначимо, що саме ТОВ «Рубіжанська панчішна мануфактура» створює яскраві та різнокольорові шкарпетки для Dodo Socks, які знає чи не кожен українець. Серед їх партнерів багато українських брендів, а ще вони виготовляють речі й для власних торгових марок – Movigo, Lady May, Af Rica та Misyurenko.

Ми втратили все, залишилися лише три контейнери бавовняної пряжі

Бойові дії в місті Рубіжне розпочалися одразу з першого дня повномасштабної війни. Ми зупинили роботу підприємства заради збереження життя працівників.

Згодом розмістили заявку на релокацію через державну онлайн-платформу, проте вивезти будь-яке майно (запаси сировини, готової продукції, обладнання, комп’ютерну техніку, архів документів тощо) було неможливо через постійні обстріли міста.

Спочатку ми були розгублені, не знали, що робити. Надіялися, що вже у 2022 році ЗСУ деокупують місто. Сподівалися, що вдасться щось вивезти з виробництва. Все, що ми мали – це три контейнери бавовняної пряжі, які були замовлені та оплачені до війни, але нам їх не встигли привезти до 24 лютого 2022 року.

Ще раніше ми хотіли диверсифікуватирозподілити інвестиції між різними активами, щоб знизити ризики на бізнес бізнес через загрозу нападу росії, тому 22 лютого виїхали на Львівщину у пошуках виробничого майданчика. Проте наші плани не здійснилися, через два дні почалося вторгнення.

Директори мануфактури Геннадій та Ольга хотіли вивезти частину виробництва до Львова. 23 лютого вони зустрілися з партнерами й були впевнені, що ще встигнуть це зробити. Проте вже зранку наступного дня колеги повідомили про початок війни.
«Я засинав із виробництвом, з домівкою, а проснувся без нічого. На жаль, було втрачено все: і бізнес, і дім, і місто, де я виріс», – розповів Геннадій виданню «Свої.City».

Нас підтримали партнери, тому ми наважилися почати все з нуля

У березні російські снаряди влучили у нашу фабрику, вигорів весь другий поверх. Офісні, виробничі та складські приміщення були розграбовані мародерами, що нас «добило» морально. Тому ми довго не наважувалися відновлювати бізнес. 

Ми розуміли, що нам доведеться починати з нуля в чужому місті, без більшості працівників та ще й маючи борг за довоєнні кредити у розмірі 11 мільйонів гривень, які ми використали на купівлю обладнання (а воно залишилося у Рубіжному).

• До теми: «Ми втратили весь бізнес в окупованому Маріуполі»: історія релокації мережі закладів «Центр Шаурми»

Згодом ми таки погодилися відновити роботу завдяки працівникам, які були готові продовжувати роботу, та нашому партнеру Dodo Socks, який надав безвідсоткову позику на перші 20 китайських в’язальних машин. 

А програма USAID надала підтримку для оренди приміщення на 17 місяців, пізніше ми отримали й грант на 11 інноваційних італійських машин. Надалі шукали різноманітні програми, які нам дозволили маленькими кроками відновлювати втрачене. 

Хто допомагав з релокацією

Нам  допомагали наші партнери, місцева влада та багато міжнародних організацій:

• Львівська міська військова адміністрація допомогла знайти приміщення в області та  забезпечила безплатне проживання нашим працівникам з родинами у гуртожитку.
• USAID – сплатив оренду за перші 1,5 року.
• Dodo Socks – дали безвідсоткову позику на закупівлю перших 20 в’язальних машин.
• Також були різні міжнародні грантові програми, завдяки яким, вдалося частково відновити обладнання, закупити офісну техніку, меблі, виробниче приладдя тощо.

Читайте також: «Бізнес довелося зупинити, частину сировини втратили»: як бренд DS cosmetics з Донеччини з нуля відновив роботу

Релокації як такої не було. Керівництво опинилося у Львові, тому вирішили відновлювати підприємство саме тут – поряд з нашим основним клієнтом, партнером Dodo Socks. Наразі вже відновлено 40% від втраченого.

Наші співробітники виїжджали самостійно. Загалом до Львова переїхало 17 працівників з команди. Їх Львівська ОВА розселила у гуртожитку. Так ми й почали свою роботу. А тепер у нас працює 65 людей, і ми продовжуємо активно наймати нових працівників.

Як зараз розвивається фабрика

Ми зберегли зв’язки з усіма нашими партнерами (клієнтами та постачальниками) після релокації. Крім того, за останні два роки у нас з’явилося багато нових клієнтів, зокрема і за кордоном.

Зараз ми активно займаємося виготовлення спортивних технологічних шкарпеток з вовни та синтетики. Плануємо і надалі розвивати цей напрямок, а ще – хочемо випустити ексклюзивний асортимент, який не робить жодне підприємство в Україні. Ну і звісно – розвиваємо експорт.

Цікаво: Нещодавно Рубіжанська панчішна мануфактура створила колекцію шкарпеток, яка присвячена Луганській області. Це зробили, щоб нагадати жителям сходу про рідний край та підтримати луганчан, яким довелося тікати від війни. Шкарпетки виготовлені зі 100% гребінної бавовняної пряжі та синтетики.
«Люди просили нас виготовити шкарпетки з луганською символікою. Казали: “Зробіть шкарпетки, які б нагадували нашу домівку”», – розповіла Олена Ушакова.

Чи повернемося на Луганщину? Ми б дуже хотіли, але для цього потрібна підтримка держави та міжнародних партнерів у відновленні виробничих потужностей, інфраструктури та житла мешканців, а також гарантії безпеки.

Водночас, якщо це таки станеться, то виробництво у Львові ми теж залишимо. Адже маємо відповідальність перед місцевим працівниками, які повірили нам – переселенцям зі Сходу – та доєдналися до нашої команди.

• Цікаво: «Працювали цілодобово, а вікна завішували чорною плівкою»: як виробник приправ з Харкова релокувався на Київщину

Сьогодні наша головна цінність та актив – це люди й досвід, бо завдяки цьому ми змогли відновитися. Також важливу роль грає репутація та порядність, це цінніше за гроші.

Ось головні поради бізнесам, які релокуються або хочуть це зробити:

• Не сумнівайтеся в собі. Немає нічого неможливого, тож треба вірити у себе та діяти. 
• Крок за кроком відбудовуйте втрачене, комунікуйте з місцевою владою та бізнесами.

Особисто нам під час релокації зустрічалися неймовірні люди, які допомагали відновити свою справу: наша команда, власники та команда Dodo Socks, представники міжнародних організацій та місцевої влади Львова. Маючи таких людей, Україна 100% переможе.

«Релоковані» – спецпроєкт MC.today про українські бізнеси, які через повномасштабне вторгнення рф на територію України були вимушені релокувати свої команди та виробничі потужності до інших областей. Ми присвячуємо його сильним і надихаючим підприємцям, які змогли відновити свій бізнес попри всі труднощі та перепони.

У межах цього спецпроєкту власники релокованих підприємств діляться досвідом переїзду до різних куточків України та пошуку нових можливостей, розповідають про отримані гранти на відновлення роботи та нові партнерства.

Як змінилася аудиторія їхнього бізнесу і як вони шукали клієнтів на новому місці? Яких помилок припустилися під час релокації? Як повномасштабне вторгнення змінило їх і їхній бізнес? І чи планують вони повертатися в регіон, звідки релокувалися? Про все це ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Релоковані».

Серед учасників спецпроєкту – власники або топменеджери компаній та брендів: ТМ Pripravka з Харкова, ТМ «Українські в’ялені помідори» з Херсонської області, VESNA з Бучі, Roast One з Миколаєва, Delta Food із Запорізької області, Rekava із Сум, «Центр Шаурми» з Маріуполя і не тільки. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Релоковані» на сайті та в соцмережах.