Мінекономіки скасувало бронювання для Glovo, Visa та Favbet Tech після розголосу – що сталося

Очільниця Міністерства економіки України Юлія Свириденко у відповідь на суспільний резонанс довкола бронювання від мобілізації працівників Glovo, Visa та Favbet скасувала відповідний наказ. Вона повідомила, що відомство проаналізує рішення щодо кожної з компаній та сприятиме пришвидшенню роботи над оновленням постанови Кабміну №76.

«Ми розуміємо, що бронювання спеціалістів – законне право бізнесу й можливість для країни в такий важкий час підтримувати нашу економіку податками і зборами. Але це питання також не повинне розколювати суспільство, особливо в такий важкий час», – зазначила міністерка в дописі у Facebook.

Вона пояснила, що зазначені компанії звернулися до Мінцифри, яке і визнало їх критично важливими за трьома із семи критеріїв. Йшлося про відсутність заборгованості по ЄСВ, рівні зарплат і резидентство в «Дія.City». Після цього Мінцифри надіслало відповідний запит до Генштабу, звідки він потрапив до Мінекономіки. Зазвичай у такій типовій ситуації ухвалюють позитивне рішення про бронювання працівників, якщо немає правових підстав для відмови.

«Проведемо оновлення постанови, аби знайти оптимальне рішення, яке відповідатиме запиту військових, але водночас дасть можливість працювати економіці», – запевнила міністерка.

Що відомо про резонансне бронювання від мобілізації

Зазначимо, що йдеться не тільки про ці три компанії. Про бронювання працівників шести підприємств вранці 16 травня повідомив у Telegram нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко.

До переліку потрапили:

• сервіс доставки Glovo, або ТОВ «Гловоапп Україна»;
• ТОВ «Фавбет Тек»;
• рекламне агентство «ДА ССМ»;
• ТОВ «Віза Україна»;
• частина агрохолдингу «Астарта» ТОВ «Агрі Чейн»;
• розробник систем РЕБ та дронів ТОВ «КОРТ».

«Гроші на утримання армії нам потрібні. Але інколи навіть керівники ТЦК не можуть зрозуміти, чому підприємства, які випускають дрони, РЕБи не бронюють, бо не проходять по критеріях, а от такі, як у переліку, вони вимушені бронювати, закон», – написав парламентар.

Читайте також: Хто може отримати відстрочку та бронювання від мобілізації – Міноборони пояснило зміни

Як на звістку про бронювання відреагувала спільнота

Звістка про те, що до переліку підприємств, які отримали право на бронювання, потрапили букмекерська контора, рекламне агентство та компанія з американськими власниками, викликала хвилю невдоволення, зокрема, у соцмережах.

«У цей самий час, просто зараз, просто сьогодні військкомати мобілізовують в армію інженерів, програмістів, складальників дронів, які працюють у компаніях, що виконують державні оборонні контракти», – зауважив Юрій Касьянов.

«Вчителям відмовляють у бронюванні, бо в ТЦК є своє бачення, хто має бути вчителем, а не так, як прописано в ЗУ “Про освіту”. Інженерів, айтівців, адвокатів відправляють у піхоту окопи копати… А кур’єрів доставки їжі з ресторанів, працівників онлайн-казино та цирку забронювали», – прокоментувала новину Людмила Логуш.

«Ви дійсно вважаєте, що доставка їжі та онлайн-казино є критично важливими для економіки та життєдіяльності населення? Чи просто “правильні люди” зателефонували?» – поцікавився Ігор Баранніков.

Реагували також на скасування зазначеного наказу про бронювання.

«Якщо обмежитися тільки “криками у Facebook”. Так от, розголос у соцмережах – один із небагатьох інструментів, які в нас лишилися і які ще діють. Друге крило цього розголосу – наша парламентська опозиція, манюсінька фракція ЄС», – зауважила Тамара Горіха Зерня.

«А можна тепер, з урахуванням крайньої потреби нашої армії в дронах, забронювати нарешті працівників оборонних підприємств, зайнятих виконанням оборонних замовлень?» – відреагував на скасування наказу Юрій Касьянов.

Читайте також: Бронювання недостатньо для відстрочки від мобілізації: адвокатка назвала додаткову умову

Активно коментують і сам допис Юлії Свириденко.

«Критерій “резидент Дія.City” взагалі незрозумілий з економічного погляду. Тобто компанії, здебільшого сервісні, не виробничі, мають привілеї по податках і чомусь важливіші, ніж виробничі компанії, які дають більший мультиплікатор для економіки», – написала Ольга Батова.

«З огляду на суспільний резонанс доречно було б публікувати всі накази на бронювання щодо підприємств, які не мають стосунку до оборонки», – написав Ігор Кривошеєв.

«Виходить, якби не було резонансу, ніхто б нічого не робив. Цілком логічно, що бронь має бути в підприємств, які працюють на оборону і критичну інфраструктуру. Виходить, тепер хабарі доведеться повернути?» – припустив Зіновій Гулій.

«Ну, таке. Спробували, не вийшло – скасували. А якби не було витоку цієї інформації, то й реакції б не було. Знущання насамперед над військовими, яка в них після такого буде мотивація?», – долучилась до обговорення Олена Шерстюк.

«Просто заради цікавості. Я так розумію, що наказ відповідає чинному законодавству і вся процедура була здійснена правильно. Яка ж тоді юридична підстава для скасування наказу?» – запитав Олександр Бабенко.

«Цей випадок ще раз говорить про те, що немає системного підходу міністерства як субʼєкта державної політики. Рішення, які ухвалюють на підставі законних вимог (сподіваюся), а потім скасовують розчерком пера у звʼязку із суспільним резонансом… Це як взагалі?» – поцікавився Сергій Копилов.

• Нагадаємо, у ВР розглядають моделі економічного бронювання. Які працівники можуть бути заброньовані – читайте тут.