Мозок виставляє рахунок: хронічна бідність спричиняє передчасне когнітивне старіння, виявили науковці

Хронічна нестача грошей може прискорювати старіння мозку — навіть якщо дитинство було благополучним і освіта нормальна. Британські вчені 30 років стежили за життям 2700 людей і виявили пряму лінію зв’язку між фінансовим стресом і швидшим погіршенням пам’яті та мислення після 50. Про це повідомляє The Wash­ing­ton Post.

Що показало багаторічне дослідження

Учасники дослідження народилися в березні 1946 року — тобто зараз їм по 80 років, і весь цей час вони погоджувались, щоб науковці стежили за їхнім здоров’ям і соціальним становищем. Дослідники подивилися, хто з групи входив у найбідніші 20% від середини 20‑х до початку 50‑х років, і порівняли їхні результати когнітивних тестів у середньому віці з рештою групи.

Результат: люди з довготривалими фінансовими труднощами повільніше виконували завдання на швидкість реакції та гірше проходили тести на пам’ять у середньому віці. Ті, хто хоча б двічі за пізні 30-ті чи 40-ті роки казав дослідникам, що не може оплатити рахунки, теж показали гірші результати згодом. Дослідження опублікували в журналі Inno­va­tion in Aging.

Читайте також: Гроші впливають не лише на комфорт, а й на біологічний вік: нові наукові дані

Причина — гроші, а не навпаки

Найцікавіше в цьому дослідженні — саме послідовність. Автори перевірили, чи не пояснюється зв’язок якимись дитячими труднощами чи різницею в освіті й початковому рівні інтелекту. Виявилося, ні: негативний вплив на мозок фіксувався навіть з урахуванням цих факторів, тобто накопичений за роки дорослого життя фінансовий стрес сам був причиною змін у мозку.

Співавтор дослідження, кількісний соціолог з Uni­ver­si­ty Col­lege Lon­don Жак Вельс, розповів, що саме доступ до інформації про людей упродовж десятиліть, а не в одній точці часу, вирізняє цю роботу серед інших досліджень фінансового стресу. За його словами, зміни в мозку почали проявлятися лише коли учасникам було за 50 — а це сильний аргумент на користь того, що саме бідність спричиняла проблеми з мозком, а не навпаки.

«Ми змогли встановити причинно-наслідковий зв’язок між фінансовим тиском і здоров’ям мозку. У нас є маркери — швидкість читання, швидкість обчислень, сканування мозку. Це чіткий біологічний маркер того, що щось відбулося протягом життя», — сказав Вельс.

Читайте також: «Ти — це не твій рахунок у банку», але мозок думає інакше

Чому не все так просто

Вельс визнав: дослідження не може точно розділити, скільки шкоди спричинив сам стрес — який викликає запалення й забирає когнітивний ресурс мозку, — а скільки шкідливі звички, до яких частіше вдаються люди в бідності, як-от куріння та алкоголь.

Професорка Мічиганського університету Арлін Джеронімус, яка не брала участі в дослідженні, зауважила, що зв’язок між фінансовим тиском і мисленням, можливо, надто спрощений. За її словами, не варто думати, що це просто питання грошей — тут ідеться про соціальну нерівність, яка шкодить здоров’ю мозку загалом. Джеронімус також припустила: люди, які найгірше постраждали від стресу — наприклад, від серцевих хворіб чи раку, — могли просто померти ще у 50–60 років, тож в аналізі їх уже немає.

Читайте також: Без тривоги й економії: 5 кроків для побудови фінансової стійкості

Дослідження не дає чіткої відповіді, що саме людина в складному фінансовому становищі може зробити, щоб захистити свій мозок особисто. Але Вельс бачить у результатах сигнал для політиків: боротьба з бідністю — це водночас і профілактика майбутніх проблем зі здоров’ям, зокрема деменції. Для читачів це радше привід серйозніше поставитися до хронічного фінансового стресу як до проблеми здоров’я, а не лише гаманця — і шукати способи знизити цей тиск уже зараз, а не відкладати турботу про фінансову стабільність на потім.

Читайте також: Чи зробить вас щасливішими облік витрат — пояснює психологиня