«Часто кажуть, що в Mriya пахне, як вдома, і в мене просто мурахи від таких порівнянь», – Ольга Цибитовська. Колаж: MC.today
Ольга Цибитовська «зустріла» повномасштабне вторгнення за кордоном. Вона одразу зайнялася волонтерством, організовувала благодійні вечері та відкривала збори для допомоги України. Так тривало 5 місяців, доки вона не зрозуміла, що варто рухатися далі. Це надихнуло Ольгу відкрити ресторан Mriya, щоб говорити про Україну через їжу.
Редакції MC.today Ольга Цибитовська розповіла про те, як їй вдалося відкрити ресторан у Великій Британії, чи люблять британці українську кухню, з якими викликами вона стикнулася, чи працюють там українці та чим її бізнес допомагає рідній країні.
Ольга Цибитовська відкрила у Великій Британії ресторан Mriya, щоб говорити про Україну через їжу. Колаж: MC.today
Я не планувала їхати за кордон, але так склалися обставини. За тиждень до повномасштабного вторгнення я прилетіла до Лондона з 10-денним візитом і мала 27 лютого повертатися додому, але всі рейси тоді скасували, тож я залишилася у Британії.
Вже наступного дня я долучилася до волонтерства – сортувала одяг для гуманітарної допомоги в одному з місцевих штабів. Згодом вирішила зібрати кошти, тому написала до лондонської кулінарної студії-ресторану Carousel та домовилася про благодійну вечерю, присвячену Україні.
Саме з неї почалася серія заходів для збору коштів на допомогу нашій країні. Я доклала до цього багато зусиль. Іноді доводилося працювати фізично. Одного разу власноруч чистила картоплю та моркву для вечері у Джеймі Олівера.
Все дуже швидко «закрутилося» з благодійними вечерями. Вони забирали весь мій час, але в голові були постійні докори, що я роблю замало для України. Лише місяців за п’ять я зрозуміла, що досі не усвідомила, де перебуваю і чим буду тут займатися.
Читайте також: «Це не бізнес. Це моя душа». Як українка відкрила ресторан на Кіпрі – історія Сільвії Бронецької
Через повне «занурення» у волонтерську гастрономічну діяльність вирішила відкрити ресторан української кухні. Я не проводила змістовний глибокий аналіз ринку, це був великий ентузіазм, ідея та візія – розказувати про Україну мовою смаку та займатися благодійністю.
Швидко знайшлися партнери, приміщення, дизайн-бюро почало робити ремонт, і вже наприкінці літа 2022 року моя Mriya відкрила свої двері. Ми отримали велику підтримку від українських виробників – вони надали свої товари та роботи безплатно чи на лояльних умовах.
Для нас було важливим закласти в Mriya справжнє і водночас сучасне. Тому стіни ресторану прикрашають роботи українських сучасних художників, і саме тому в нашому меню немає салату «Олів’є».
Я і в Україні займалася розвитком гастрономічного туризму та підтримкою крафтового локального продукту: організовувала тури на виноробні, ферми, пивоварні, організовувала заходи. Я завжди вважала, що Україна – дуже недооцінена дестинація для гастрономічних подорожей, і робила усе від себе залежне, щоб це виправити.
Відкривали бізнес ми власним коштом – усі партнери вклали відповідну частку. Ми не отримували ніяких грантів чи дотацій.
Ми дуже «горіли» своєю ідеєю, були емоційними і серйозно не ставилися до часу, який треба на розв’язання юридичних питань. Я б радила всім, хто хоче відкрити свій бізнес за кордоном, звертатися до юриста одразу, щойно у вас виникла ідея.
Мене дуже здивувала кількість перевірок для бізнесу. У Великій Британії власник має не пропустити той момент, коли прийде якась інспекція. Ба більше – іноді треба самостійно подбати про те, щоб відповідна служба відрядила до вас інспектора.
Проте найбільша проблема – глобальна криза ресторанної індустрії. У Лондоні досі відчувається «кадровий голод» після пандемії COVID-19. До того ж є тенденція до зниження середнього чека в закладі. Водночас вартість продуктів, податків, оренди залишається на тому ж рівні або зростає.
Читайте також: Починала з кав’ярні у Варшаві на 6 кв. м, а тепер розвиває мережу Dobro&Dobro в Європі. Історія Інни Ярової
Я люблю відгуки відвідувачів, бо ресторан – це моя душа і репутація.
Часто кажуть, що в Mriya пахне, як вдома, і в мене просто мурахи від таких порівнянь. Саме для цього я і відкривала ресторан. Для мене в Лондоні Mriya – це найближче і найрідніше місце.
З моменту відкриття команда ресторану була на 100% українська. Але згодом ми найняли одного іноземця. Зараз у нас працює 15 людей.
У листопаді 2024 року Mriya перезапустилася з оновленим меню та виконавчим шефом. Якщо перші два роки ми мали винятково українську кухню у сучасній інтерпретації, то зараз робимо акцент на сучасних смаках з українським корінням. Цікаво, що британцям смакують борщ і голубці, а ще – вони дуже люблять медовик та українське крафтове вино.
Звісно, є і негативні відгуки, і здебільшого їх лишають українці. Але найцікавіше – у закладі вони можуть сказати, що все було супер, а потім ставлять одну зірку в Google з розгромом, що борщ «не альденте».
Наш ресторан робив кейтеринг для Ріші Сунака на Даунінг-стріт, співпрацював з UNCHR (Агентством ООН у справах біженців). Ми навчали робити «Котлету по-київськи» суддю британського MasterChef і одного з найвибагливіших ресторанних критиків Вільяма Сітвела.
А ще – про Mriya розповідали офіційний портал прем’єр-міністра Великої Британії, BBC, CNN, The Guardian, The Telegraph, Financial Times та інші світові медіа. Ми також отримали різні відзнаки:
Ми допомагаємо Україні – беремо участь у різних благодійних ініціативах та організовуємо свої. Нещодавно Mriya продавала пироги та медівники у місцевій церкві, яка відправляє частина прибутку на допомогу українським дітям, що залишилися без батьків.
Ще один з варіантів збору коштів – благодійні лотереї, під час яких наш ресторан надає від себе лот – вечерю на двох. Також Mriya неодноразово була майданчиком для представлення українських виробників, митців, артистів через власні заходи (ярмарки, дегустації, вечері).
Читайте також:
«Українки в світі» – це спецпроєкт MC.today про жінок, які наважилися на сміливий крок та розпочали власну справу за межами України. Кожна історія – це приклад стійкості, винахідливості та віри у свої сили.
У межах цього спецпроєкту власниці бізнесів поділяться історією переїзду в іншу країну, досвідом подолання викликів, з якими вони зіткнулися за кордоном, а також розкажуть, як саме їм вдалося перетворити свою ідею на успішну справу та чим вони допомагають Україні та українцям за кордоном.
Як українські жінки змогли побудувати бізнес в іншому куточку світу? Як впоралися з труднощами за кордоном? Як вони продовжують допомагати рідній країні? Про все це і не тільки ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Українки в світі».
Серед учасниць спецпроєкту – власниці мережі Dobro.dobro.cafe у Польщі, видавництва Little Beetle Press в Ірландії, бару Papoila Bar у Португалії, бренду парфумів Maison Bernard Hokmayan у Франції та інші підприємиці. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Українки в світі» на сайті та в соцмережах.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…
