Нацбанк пом’якшив валютні обмеження – експерт розповів, що зміниться для бізнесів

Національний банк України пом’якшив валютні обмеження для бізнесів. Їх уже враховано в прогнозі НБУ щодо підтримання стійкості валютного ринку і сформовано так, щоб надати бізнесу стимули та можливості без формування значного додаткового попиту на валюту.

Пресслужба регулятора повідомила, що завдяки пом’якшенню:

• бізнес зможе частково репатріювати дивіденди за 2023 рік;
• розширюються можливості для хеджування валютних ризиків;
• вносяться зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон для підвищення довіри до суб’єктів з України;
• впроваджуються кроки для розвитку прозорої діяльності ювелірної галузі;
• уніфікуються підходи до регулювання зовнішніх позик.

Про найголовніші зміни детальніше розповів голова Нацбанку Андрій Пишний. У Facebook-дописі очільник регулятора. Він звернув особливу увагу на три ключові зміни – репатріацію дивідендів, створення можливостей для компаній, що підтримують ЗСУ, здійснювати окремі транскордонні перекази понад обмеження, а також на створенні умов для конверсії боргу українського бізнесу за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього бізнесу.

Читайте також: Українці можуть переказувати валюту родичам: як це зробити в monobank і «ПриватБанку»

Нові кроки у валютній лібералізації, а також що зміниться чи не зміниться завдяки їм, прокоментував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

У нещодавньому дописі у Facebook експерт зазначив, що:

• ліміт переказу на всі репатрійовані дивіденди залишили на рівні 1 млн дол. на місяць – оскільки він не змінився, то вплив від запровадження можливості репатріювати дивіденди мінімальний;
• щодо перезапуску ринку валютних форвард-контрактів – банки зможуть продавати форварди на суму валюти, викупленої в клієнтів за форвардними контрактами;
• пом’якшення щодо повернення невикористаної валюти за кордон, за словами експерта, матиме мінімальний вплив, якщо вона не конвертувалась у гривню;
• дозвіл на купівлю банківських металів за безготівкові гривні за дотримання низки жорстких матиме на бізнеси обмежений вплив, оскільки формуватиметься переважно на офіційному ринку;
• послаблення валютного регулювання щодо кредитів, наданих пулом іноземних кредиторів, свідчить про уніфікацію підходу, як з експортно-імпортними агенціями, і матиме мінімальний вплив на бізнеси.

Але окремо Шевчишин відзначив ініціативу з підвищення лімітів на транскордонні перекази для юросіб, які із 7 серпня 2025 року підтримають ЗСУ через спеціальний рахунок НБУ для збору коштів. Ліміти для таких компаній збільшуватимуть на суму допомоги, перерахованої на потреби армії.

«Вплив поки важко оцінити, але це такий собі легальний коридор виведення валюти, якщо дуже потрібно. Мито за вихід – 50%. Тобто якщо бажаєш вивести із 7 серпня 2025 року, наприклад, 1 млн доларів – заплати мито 50% на ЗСУ (500 тис. доларів) і виводь залишок 500 тис. дол. Зараз є дешевші механізми виведення валюти, але вони нелегальні, сірі, і за них можуть схопити за дупу. Але з’являється легальний. Підтримуй ЗСУ – будь ласка. Вихід валюти оплачений у 100% обсязі напряму на ЗСУ. Розглядаймо ці дії НБУ як свого роду експеримент, на невеличкому сегменті (враховуючи обмеження). І якщо експеримент буде вдалим, чого б його не масштабувати», – написав Шевчишин.

• Нагадаємо, раніше ми переповідали, що «ПриватБанк» спростив сервіс продажу валюти для ІТ-ФОПів – вони тепер зможуть продавати валюту банку швидше та зручніше та отримати швидкий доступ до коштів в гривні. Це стосується IT-підприємців, які є клієнтами фінустанови та користуються пакетом послуг IT Expert.