«Не можемо стояти осторонь». ЛУН забанив орендодавця через відмову військовому

Сервіс ЛУН багато років допомагає купувати та продавати, здавати та винаймати в оренду житло в Україні. Учора стало відомо, що компанія дізналася про дискримінацію щодо військовослужбовця із боку одного з резидентів платформи. Ба більше, йшлося про відмову в здачі житла ветерану, який на війні втратив обидві ноги.

Про цей випадок повідомив співзасновник ЛУН Андрій Міма на своїй сторінці у Facebook.

Чому ЛУН забанив орендодавця

«Військовому без ніг власник відмовив у оренді квартири. Це п3дц. Ми не можемо стояти осторонь такого. Наша редакційна політика строго засуджує будь-яку можливість дискримінації. За відмову в здачі людям з інвалідністю, особливо ветеранам, ми будемо банити такі оголошення», – йшлося в дописі.

Міма також розповів, що квартиру, власник якої відмовився здавати її в оренду ветерану, додатково перевірили, оголошення цієї людини видалили з усіх платформ компанії (Rieltor, Bird, Flatfy та ЛУН), перепросили в дружини військового, що й поділилася цією історією.

«Закликаємо всіх, хто зіштовхнеться з таким ставленням, негайно залишати скарги в нас на платформах. Будемо швидко реагувати. Закликаємо рієлторів проводити роботу з власниками й доносити неприпустимість такого ставлення. Закликаємо власників не бути муда**ми», – додав Міма.

Як відреагувала спільнота

Користувачі мережі активно відреагували на цей інцидент.

«Дякую за таку позицію», – написала Ірина Полякова.

«А в чому проблема, щоб жила людина з інвалідністю? Власники чогось бояться?» – поцікавилась Асіяд Міленські (Asiyad Milenski).

«Дякую за позицію, Андрію, не сумнівалася в ній. Не хочу проводити аналогії, але вони самі собою приходять. По-перше, вважаю, інформацію про таких власників потрібно оприлюднити, і я б ще подала до суду за дискримінацію. Якщо ще не було такого прецеденту, його треба створити», – зауважила Олена Маленкова.

«А мені диким видається інше: ветеран, який втратив дієздатність, захищаючи країну, змушений поневірятися по орендованому житлу. Це якийсь сюрреалізм. Держава ж зобов’язувалася забезпечувати житлом військовослужбовців. Тим паче тих, що отримали інвалідність і потребують облаштування житла під їхні специфічні потреби. Де житлові програми для воїнів? Чи “впрягаються” також місцеві ради у вирішення житлового забезпечення воїнів із їхніх громад та облаштування будинків та прибудинкових територій під їхні потреби?» – написала Олена Шивапська (Elena Shywapckaya).

Читайте також: «Карта світла». Команда «ЛУН Місто» запустила інтерактивну мапу закладів з автономним живленням

«Схоже, власник не дуже розуміється на тому, що таке сервіс, що це він надає послуги, а не орендарі йому», – припустила Оксана Гришина.

«Дякую! Якби ще якось поборотись із дискримінацією людей, які мають потребу наймати квартиру з маленькими дітьми та/або з домашніми тваринами. Притулки для тварин переповнені, бо орендодавці квартир дуже опікуються своїми стінами, неживим! Тим, що можна замінити, відшкодувати. Це не нормально, що жінкам із маленькими дітьми втричі важче знайти квартиру для проживання. У вас є змога через такі великі платформи впливати на цінності суспільства. Дякую, що ви це робите!» – додала Наталя Улян.

Дехто з користувачів просто в коментарях цікавився, у якому саме місті потрібна допомога з та тегав знайомих рієлторів із проханням долучитися до пошуків житла для ветерана.

Карта інклюзивності «ЛУН Місто»

До речі, ЛУН розвиває проєкти, спрямовані на створення комфортних умов для людей з особливими потребами. Зокрема, постійно оновлюється Карта інклюзивності «ЛУН Місто». Вона допомагає орієнтуватися, де можна без зайвих барʼєрів отримати потрібні послуги, та показує, що стає дедалі більше тих, кому не байдуже.

Днями до проєкту долучився державний «Ощадбанк». Фінустанова позначила на Карті всі відділення в Україні, які мають безбарʼєрний вхід, тактильне маркування, вбиральні для людей з інвалідністю, банкомати з голосовим модулем та в яких допоможуть з обслуговуванням консультанти-теллери.

Раніше ми також писали про утиски в робочому середовищі. Так, українська IT-компанія свого часу опублікувала вакансію з вимогою «не належати до ЛГБТ», а співробітниця Google відсудила в $1 млн за гендерні упередження.