Економіст Андрій Длігач прокоментував поширені міфи про економічне бронювання на навів контраргументи на його користь. Фото: Facebook / Андрій Длігач, Depositphotos
Експерт із питань економіки та футуролог Андрій Длігач зібрав 15 міфів щодо економічного бронювання від мобілізації та навів аргументи на користь того, що воно все ж необхідне.
Засновник групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board виступає за впровадження економічного бронювання і вже ділився міркуваннями із цього приводу. Так, він пояснював, чому це – не тільки для багатих та за якої умови цю концепцію можуть ухвалити. У статті для «Дзеркала тижня» економіст розглянув також поширені аргументи проти бронювання та пояснив, чому, на його думку, вони не зовсім правильні.
За словами Длігача, справедливість – це об’єктивне поняття, що означає суспільне благо, тому його потрібно максимізувати та використовувати людський (тобто невідновлюваний) капітал, з найбільшою ефективністю. Бронювання дасть підприємствам змогу зберегти фахівців, що забезпечують його функціонування, а державі – роботу критичної інфраструктури та ОПК.
Експерт зазначив, що українське військо вже налічує від 800 тис. до 1 млн службовців, проте результати аудиту щодо спроможності навчати людей та проводити ротації досі невідомі. Водночас є потужний мобілізаційний потенціал – від 3,5 до 6 млн осіб, з яких приблизно 600 тис. – критичний персонал. Його мобілізація може призвести до скорочення та закриття бізнесів. Забронювати ж пропонують приблизно 15% від загальної кількості людей, яких можуть призвати, і тим самим забезпечити додаткове фінансування ОПК.
На думку Длігача, ворог завжди матиме кількісну перевагу, також з огляду на готовність залучати до бойових дій найманців. Тому стратегію «кількості» він вважає для України програшною, тоді як потрібно розвивати оборонну промисловість. Важливо також забезпечити мобілізованим та рекрутам можливість служити в обраних частинах та підрозділах та їхнє навчання.
«Усе перелічене своєю чергою потребує працюючої економіки та підвищення довіри до військового керівництва і ТЦК», – пише експерт.
Оскільки держава покладається переважно на податкові надходження, зовнішні позики та міжнародну допомогу (а її не можна використовувати на фінансування Сил оборони), то джерело коштів – це саме податки. Тобто скорочення бізнесів вплине на можливості забезпечувати армію.
Як пише експерт, скорочення чисельності працівників, також через мобілізацію, зменшує потік податкових надходжень. Бронювання допоможе віднайти баланс між якісною та кількісною мобілізацією і можливістю бізнесів працювати далі.
У воєнний час держава має використовувати можливості кожної людини для досягнення суспільного блага. Мобілізація критично важливих працівників, за наведеними розрахунками, спричинить падіння оборотів на 30-100%, а бронювання допоможе підтримувати обороноздатність.
«Держава при цьому зменшує складність процедур бронювання, сприяє бізнесу в збереженні можливості працювати, забезпечує ефективну прозору мобілізацію та рекрутинг, підвищуючи в такий спосіб довіру до себе», – пише Длігач.
На думку експерта, не зупинить, оскільки розглядають можливість бронювання не більш як 20% чоловіків.
Як зазначає економіст, суть бронювання – в наданні можливості зберегти персонал в некорупційний спосіб. І так вплинути на загальне зменшення корупції.
За словами Длігача, механізм економічного бронювання передбачає детінізацію зарплат та створення умов для встановлення компенсацій для критично важливих працівників на рівні від 30 тис. грн.
Експерт зазначає, що збільшення зарплат з 19 тис. грн (в середньому) до 30 тис. грн збільшить надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на 80-170 млрд грн.
«Це покриє суттєву частину потреб у додатковому фінансуванні війська при мобілізації», – пише він.
Длігач наголосив, що економічне бронювання – це продовження системи бронювання, що існує нині. Тільки йдеться вже не винятково про працівників критичної інфраструктури, а і про інших не менш важливих для економіки спеціалістів.
Економіст зазначив, що 13% мобілізованих нині – підприємці, а можливість відкупитися дає не економічне бронювання, а корупційні схеми на рівні ТЦК та ВЛК. Він додав, що військові отримують приблизно вп’ятеро більшу компенсацію, ніж середня по Україні.
За словами Длігача, бронювання – це питання держави, а демобілізація – військового керівництва.
«Окремо слід зауважити, що процес адаптації ветеранів до цивільного життя і виходу на ефективний рівень роботи займає час, як і навчання рекрутів, що разом із питанням мотивованості також треба враховувати в питаннях ротації та демобілізації», – додає він.
Ухвалення непопулярних рішень – необхідність для влади в непрості для країни часи. Та, пише Длігач, суспільство має не знімати із себе відповідальність, а фокусуватися на об’єктивній справедливості.
Як зазначає економіст, звинувачувати бізнес у тому, що він «відсиджується» завдяки економічному бронюванню, неправильно. Якщо його не запровадити, на Україну чекає збільшення податків, девальвація гривні, збільшення боргів та частки держави в економічному секторі.
«У час, коли країна стоїть перед багатьма викликами, важливо знаходити баланс між економічною стійкістю та обороноздатністю. Лише об’єднуючи зусилля, збільшуючи взаємну довіру, ми зможемо забезпечити Перемогу та процвітання України», – пише експерт.
Для цього, за його словами, складні питання потрібно розв’язувати через діалог та пошук спільних відповідей, а не уникати їх.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…