© Julie W. Design / Twitter
Минулого року група митців та ентузіастів штучного інтелекту почала використовувати нейромережу Midjourney та створювати кадри з фільмів, яких насправді не існує. Їхнє захоплення перетворилося на новий тренд, що швидко шириться в інтернеті. Журналісти видання Ars Technica розпитали про нього експертку із синтетичної фотографії Джулі Віланд.
Нейромережі для синтезу зображень на кшталт DALL-E 2, Stable Diffusion і Midjourney дозволяють практично будь-кому створювати графіку в різноманітних стилях. Хоча ці техніки й викликають суперечки, частина митців побачила в нових інструментах великий потенціал та почала використовувати їх для генерації артворків.
З плином часу цифрові художники переходять від створення поодиноких зображень до цілих серій, об’єднаних певним сюжетом. Це схоже на кіно, проте ці стрічки існують тільки у вигляді своєрідних «скриншотів».
Джулі Віланд почала досліджувати можливості нейромереж та використовувала їх у повсякденній роботі й для оформлення мудбордів і презентацій. Midjourney, наприклад, допомогла їй скоротити час пошуку натхнення з кількох днів до 2–4 годин, оскільки вона вже не залежала від роботи фотографів та ілюстраторів і не мусила переглядати десятки сайтів із зображеннями.
У середовищі креаторів навіть виник новий напрямок – синтографія, або синтетична фотографія. Якщо фотографи фіксують певні моменти в реальному часі, то синтографи покладаються виключно на свою уяву і відтворюють події, які насправді ніколи не відбулися. Так виник тренд AI Cinema (#aicinema), прихильники якого створюють та візуалізують сюжетні лінії вигаданих стрічок. До речі, існує думка про те, що в такий спосіб сценаристи зможуть ефективніше привертати увагу справжніх кіностудій.
Віланд, наприклад, створює оригінальні зображення за текстовими підказками в Midjourney та стилізує їх в DALL-E 2. Після цього вона редагує файли в Adobe Photoshop або Adobe Lightroom. Спершу вона не вважала свою роботу мистецтвом, проте з часом жінка навчилася генерувати за допомогою штучного інтелекту унікальний контент. Завдяки чутливості алгоритмів їй вдається точніше передавати навіть емоції.
До речі, Джулі не погоджується з тими, хто вважає, що робота з нейромережами на кшталт Midjourney зводиться до того, щоби написати запит із кількох слів.
«Люди, які так вважають, схожі на тих, хто роздивляється одну з картин Марка Ротко чи Марселя Дюшана й каже, що міг би написати не гірше. Насправді йдеться не про інструмент, а про історію, яку ви хочете розповісти», – зазначила художниця.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…