Соцмережі групи Meta неодноразово звинувачували у зборі особистої інформації користувачів. Історія набула нових обертів. Цього разу норвезьке управління із захисту даних Datatilsynet зацікавилося надто нав’язливою поведінковою рекламою у соцмережах Facebook та Instagram.
Регулятор 14 липня вирішив, що маркетинг Meta, заснований на поведінці, є незаконним, оскільки передбачає дуже нав’язливий моніторинг користувачів. Норвезька влада зобов’язала компанію припинити порушення і знайти легальний спосіб рекламування.
Оскільки наразі вона не виконує заборону на збір персональних даних, регулятор оштрафував Meta на один мільйон норвезьких крон (100 тисяч доларів) на день, починаючи з 14 серпня.
Глава міжнародного відділу Datatilsynet Тобіас Джудін заявив, що Meta повинна виконувати рішення регулятора, адже «права на конфіденційність норвезьких користувачів Facebook і Instagram будуть порушуватися кожного дня, коли Meta не дотримується заборони».
Компанія пообіцяла норвезькій владі шукати способи юридичного врегулювання ситуації. Вона також звернулася до районного суду Осло з проханням про тимчасове зупинення виконання заборони на поведінковий маркетинг. Рішення щодо цього ще немає.
Як ми раніше писали, користувачі Facebook вже не можуть почуватися в цілковитій безпеці, коли публікують дописи чи відгуки на певних сторінках нібито анонімно. Meta на вимогу суду розкриє дані людини, яка, як стверджується, інкогніто зводила наклепи на іншого резидента платформи.
Засновник і CEO ІТ-компанії MacPaw Олександр Косован поділився, як ставиться до тестових завдань, виконаних із…
«Ми не хотіли бути черговою "серйозною агенцією із синім лого". Усі вони здавалися одноманітними, сухими.…
В CDTO Campus розпочали набір на нову безплатну офлайнову програму «Monarch: Інформаційна безпека», реалізовану в…
«ПриватБанк» запустив нову послугу – продаж eSIM мобільних операторів «Київстар» та lifecell. Придбати цифрову сім-картку…
У просторі CDTO Campus проходить навчання для держслужбовців. По той бік скляної стіни – розмова…
Упродовж останнього року трьома головними причинами, через які звільняли українських айтівців, стали фінансові труднощі компаній,…