Обстріл зупинив бізнес. Чи можна домовитися з банком про кредит?

Обстріли можуть зупинити виробництво й позбавити підприємство доходів, але кредитні платежі залишаються. Попри це, частка проблемних позик в українських банках поки скорочується. Чи може ситуація змінитися та як банки працюють із постраждалими підприємствами, пояснила директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ Олена Єрмолова в пресрелізі від 12 листопада, наданому редакції.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Станом на 1 жовтня частка непрацюючих кредитів становила 11,5% — на 2,5 відсоткового пункта менше, ніж на початку 2026 року.
• Кредитний портфель банків за дев’ять місяців зріс на 20,5%, тоді як обсяг проблемних боргів скоротився на 0,8%.
• Найвразливішими банкірка називає підприємства, залежні від електрики, логістики та збереження виробничих потужностей.
• Реструктуризація може дати бізнесу час на відновлення, але рішення залежить від оцінки його платоспроможності.

Проблемних кредитів відносно менше. Що стоїть за цифрами

За наведеними в пресрелізі даними Національного банку України, на 1 жовтня 2026 року частка непрацюючих кредитів, або NPL, у кредитах бізнесу становила 13,7%, населення — 9,6%. Загалом у банківській системі показник знизився до 11,5%.

Водночас загальний кредитний портфель за січень–вересень збільшився на 278,8 млрд грн, до 1,639 трлн грн. Обсяг непрацюючих кредитів скоротився значно скромніше — на 1,5 млрд грн, до 187,8 млрд грн.

Єрмолова звертає увагу: частка проблемних боргів зменшується не лише завдяки їх погашенню чи врегулюванню. Коли банки видають нові якісні кредити, портфель зростає, а старі проблемні позики займають у ньому меншу частину.

«Саме тому ми маємо оцінювати не тільки загальну статистику, а й реальну здатність позичальників обслуговувати кредити», — зазначила вона.

На динаміку також впливають реструктуризація заборгованості, погашення проблемних позик і списання старих боргів.

Читайте також: НБУ одночасно ускладнює життя банкам і полегшує доступ до кредитів для бізнесу

Який бізнес найбільше ризикує не впоратися з платежами

За оцінкою банкірки, найбільше ризиків мають промисловість, агросектор, транспортні й логістичні компанії, а також малий і середній бізнес без достатнього фінансового запасу.

Для невеликого підприємства навіть нетривала зупинка може означати втрату суттєвої частини виручки. Великі компанії зазвичай мають більше можливостей перенести частину виробництва, знайти додаткові кошти або використати резерви.

Однак тимчасове падіння доходів ще не означає, що бізнес більше не зможе повернути кредит.

«Тимчасова втрата доходів і фактична неплатоспроможність — зовсім не одне й те саме», — наголосила Єрмолова.

Для позичальників-фізосіб основними загрозами вона називає втрату роботи, зменшення заробітків, вимушений переїзд і пошкодження житла.

Що банк може запропонувати після обстрілу

Оцінюючи підприємство, банки враховують не лише фінансову звітність. Значення мають розташування потужностей, резервне живлення, альтернативні маршрути перевезень, страховий захист і строки можливого відновлення.

Також банк перевіряє запас коштів, боргове навантаження та стабільність замовлень.

Якщо бізнес постраждав, залежно від обставин можуть розглядатися:

• відтермінування окремих платежів;
• зміна графіка погашення;
• продовження строку кредитування;
• додаткове фінансування.

Це можливі рішення за результатами оцінювання конкретного позичальника.

Єрмолова також нагадала про серпневі зміни НБУ щодо підтримки бізнесу: вони розширили можливості короткострокової реструктуризації кредитів постраждалих підприємств без автоматичного визнання дефолту за наявності обґрунтованих перспектив відновлення платоспроможності.

За словами банкірки, реструктуризація має допомогти підприємству повернутися до роботи. Тому банк перевірятиме, чи є в нього замовлення, виробничий потенціал і реалістичний план відновлення.

Чому не варто чекати першого прострочення

Скорочення надходжень, затримки розрахунків від контрагентів, втрата великих замовлень і швидке зростання витрат — привід почати розмову з банком.

Що раніше позичальник повідомить про труднощі, то більше можливостей знайти рішення до накопичення простроченої заборгованості, наголошує Єрмолова.

Додаткову підтримку може забезпечити державна програма компенсацій, пов’язана з воєнними ризиками. За визначених умов вона передбачає до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно в регіонах підвищеного ризику та до 5 млн грн на рік компенсації страхової премії. Деталі й вимоги до участі наведені на державному порталі «Зроблено в Україні».

На думку банкірки, такі інструменти можуть допомогти підприємствам швидше відновлюватися, а банкам — знижувати ризики кредитування.

Читайте також: Підвищений податок на банки може скоротити кредитування: які уроки Україна може винести з досвіду Європи

Чи буде нова хвиля проблемних боргів

Єрмолова не виключає локального збільшення проблемної заборгованості, якщо воєнні ризики посилюватимуться. Водночас резерви, накопичений капітал і постійний моніторинг позичальників, за її оцінкою, зменшують імовірність переростання окремих труднощів у системну банківську кризу.

Посилення атак також може зробити банки обережнішими під час розгляду нових заявок — особливо від підприємств, залежних від енергетичної та транспортної інфраструктури.

За прогнозом банкірки, якщо якість нових кредитів збережеться, а портфелі продовжать зростати, частка NPL наприкінці 2026 року може залишитися в межах 10–12%. У першому кварталі 2027 року можливий діапазон, на її думку, становитиме 10–13% через високі воєнні ризики.