«Один прямо навпроти Kooperativ». Українці критикують нові столичні мурали

Останні кілька років в Києві активно з’являються мурали, які малюють художники на стінах старих будинків. Як і будь-яке мистецтво, вони мають своїх прихильників, а комусь зовсім не подобаються. Окрім власне малюнків дискусії періодично виникають й щодо будівель, на яких їх зображають. Нині у соцмережах почали активно обговорювати загалом доцільність такої творчості.

Що передувало обговоренню муралів

Днями видання «The Village Україна» запустило голосування, після якого склало список із десяти найкращих муралів за версією українців.

Переможцем став мурал «Чорне море», створений південноафриканським художником Джейком Айкменом у 2017 році. На етапі його створення, місцеві жителі були проти появи такої картини, бо вона нібито була надто темною.

Друге місце посіла картина «Велосипедист» канадського художника Еммануеля Яруса, намальована у 2016 році.

А третє місце завоював мурал з воронами «Вісник життя» Олександра Брітцева.

Однак були й такі картини, які столична влада змушувала творців замальовувати. Зокрема, художниця Євгенія Фуллен за свій кошт мала позбавитись від непогодженого муралу, який вона почала наносити на будинок, що має охоронний статус,  повідомила депутатка Київради Євгенія Кулеба. З того що встигла намалювати художниця була пара – чоловік та жінка, а також пелікан із пташенятами. Місцевим жителям малюнок не сподобався й вони навіть викликали поліцію.

«Вони (столична влада – ред.) нам сказали, що ідея мурала цікава і в цьому немає нічого поганого. Але зробіть це в іншому місці, тому що це пам’ятка», – прокоментувала Фуллен рішення, та додала, що мурал буде створений в іншому місці.

За її словами, художники мали дозвіл департаменту містобудування КМДА на створення муралу, а про те, що будівля має охоронний статус, їх не попередили.

Крім того, нині вирішується питання щодо нанесення муралу на один із корпусів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Студентська рада виступила проти малюнку на стінах навчального закладу.

«Створення муралу спотворить архітектурний ансамбль, а мурал, як форма меморіалу, не здатний виконувати памʼятну мету», – йдеться у заяві студентів.

Водночас керівництво КПІ поки від ідеї не відмовилося.

Мурали вносять хаос

Одним з тих, хто жорстко підняв тему існування муралів на столичних будівлях став маркетолог та засновник Fedoriv Group Андрій Федорів. На його думку, деякі з картин – це «візуальне ґвалтування Києва».

«Наше міське середовище й так заср@не й хаотичне – кіоски, вивіски, борди, балкони в склопластику, римські колони з гіпсокартону з позолотою, новобудови “чоловійники”, що помножене на радянську сірість, ділити на дореволюційні будинки в жахливому стані. Плюс військові руйнування та споруди. Бардак в жанрі “я так бачу” й “мені тільки спитати”. Кожен сам за себе в цій урбаністичній грі. Але! Цього мало. Зверху ще намалювали криві шкільні малюнки», – написав він у Facebook.

Також він додав, що деякі картини нагадують йому пісні шансону початку 90-х років, дешеві дитячі розмальовки з вокзалу та постери в кабінах далекобійників. Один зі згаданих муралів була пара з пеліканом. Федорів закликав владу столиці знищити ці картини.

В коментарях маркетолог зізнався, що не всі мурали йому не подобаються. «Мені не подобаються саме ті, що в пості. Мурал може бути прекрасним. Але це не арт, а агресивний несмак», – написав він.

Його допис викликав жваве обговорення. Багато користувачів підтримали думку маркетолога, зазначивши, що мурали – це несмак.

«Естетична диверсія, ніяк інакше. Проте всі ми розуміємо, що не муралами єдиними. Проблема відсутності смаку і візії проглядається в більшості забудовників міста, неспівмірні масштаби депресивної та вульгарної забудови… Насправді усе це наслідок дуже низького рівня культури, самосвідомості, відсутності якісної освіти й авжеж спадок совку, що виражається у ненажерливості з голодухи, замість бажання творити», – написала власниця книгарні «Моя книжкова полиця» Наталія Моспан.

Мурали як вид мистецтва

Інші користувачі у коментарях зазначили, що мурали – це один із видів мистецтва. Дехто нагадав, що в деяких країнах, зокрема європейських, теж є мурали. Наприклад, в Берліні, який вважають європейською столицею вуличного мистецтва.

«Взагалі не згодна, якби це малювали на красивих і нових будівлях чи дуже старовинних, як на Подолі, ще одна справа. Але мурали малюють на убл@дських радянських будівлях, хоч якось це все ла@но і все, що навколо, прикрашають. Звісно, деякі з саме цих муралів такі собі, але є дуже багато крутезних муралів у Києві і біля ТРЦ “Україна”, наприклад, тощо. А от кіоски й бігборди треба палити напалмом, так», – написала CEO компанії Wow-Effect Айше Борсеітова.

Користувачі зійшлися на тому, що необхідний алгоритм відбору малюнків, які художники наноситимуть на стіни будинків.

«Тут вже питання смаку і в тому, як це вирішити уніфіковано для всіх на національному рівні, насправді. Загалом, є багато класних муралів і без них було б скніло. На деякі досі, буває, дивлюсь і мені приємно. В цьому дописі вибрані не найкращі мурали. Мені ці теж не подобаються», – написав UX\UI Designer у Fintech Band Віталій Паладійчук.

Варто зазначити, що нині на сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА) створена петиція, у якій кияни вимагають призупинити офіційну підтримку органами місцевої влади створення нових муралів до впровадження прозорого механізму залучення громади та експертного середовища до затвердження їхніх ескізів. Вона набрала 6 251 голос і знаходиться на розгляді.

Раніше ми розповідали, що за українські мурали Бенксі можна отримати до $10 млн.