Українка Оксана Твердохлібова після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Великої Британії. Колаж: MC.today
Українка Оксана Твердохлібова переїхала до Шотландії у 2022 році. Це вже не вперше їй довелося починати життя з початку через війну з росією – ще у 2014 році вона змушена була покинути рідний Донецьк. У лютому 2023 року Оксана заснувала компанію Ukrainian Product Design, яка працює у Великій Британії і орієнтується переважно на локальний ринок.
Ukrainian Product Design займається імпортом українських меблів, освітлення та декору до Великої Британії. У колекції наразі представлені вироби від двадцяти п’яти українських виробників, і компанія планує й надалі розширювати свій портфель.
«Для нас важливо представити Україну не просто через мас-маркет, а через предмети, які розповідають історію країни або мають своєрідне “українське ДНК”. У нашій колекції, наприклад, є предмети-переможці премії Red Dot та інших престижних нагород у сфері предметного дизайну», – розповіла вона.
Це можуть бути вироби, створені з використанням давніх технологій, матеріалів, притаманних Україні, або ж розробки українських промислових дизайнерів, які здобули світове визнання і гідно представляють Україну на міжнародних конкурсах та платформах.
Як відкрити власну справу у Великій Британії, де шукати партнерів і клієнтів, з якими викликами варто бути готовими стикнутися, а також про правила життя і бізнесу Оксана розповіла MC.today.
Я переїхала в Шотландію в серпні 2022 року. На той момент я працювала в українській компанії, і, як і в багатьох, з початком війни ми зіткнулися з величезними викликами у виконанні замовлень і закритті зобов’язань перед клієнтами. Деякі підрядники не могли виконати свої обов’язки й підводили нас.
Як СЕО мені довелося консолідувати всі мої зусилля, щоб зберегти компанію і не дати її зруйнувати. Після того, як ми перевезли виробництво в безпечніший регіон, запустили всі процеси заново і виконали зобов’язання перед клієнтами, я зрозуміла, що повністю виснажена й не маю внутрішньої мотивації.
Мій перший переїзд був ще у 2014 році, коли почалося перше вторгнення росіян. Тоді я була змушена залишити рідний Донецьк і спочатку переїхати до Одеси, а потім – до Києва. Цей флешбек – відчуття, що немає дому, відчуття залежності, небезпеки – не давав мені спокою. Я зрозуміла, що вже допомогла всім навколо, і тепер потрібно почати дбати про себе. Мій син також наполягав, щоб я виїхала за кордон, і я вирішила їхати.
До початку повномасштабної війни я багато подорожувала – як по роботі, так і самостійно, і мала можливість порівнювати різні країни. Я жила в Італії якийсь час, кілька разів була у Франції, Нідерландах, Швеції, але ніде мені не було так комфортно, як в Україні. У кожній країні я помічала певні труднощі: десь проблеми з мігрантами, десь з інтернетом чи банківською системою, а десь ще інші неприємності. Найприємнішою країною для мене була саме Україна.
Коли я зрозуміла, що вже настільки виснажена, що мені потрібно виїхати, вибір був досить простим. Мені потрібна була англомовна країна, адже я ніколи не вивчала іншу мову, бо не планувала жити за кордоном, а англійська була пов’язана з моєю роботою. Тому беззаперечним плюсом мого переїзду була можливість покращити свою англійську. Вибір стояв між США та Великою Британією, і якраз тоді уряд Шотландії запустив програму суперспонсорства, на яку я подала заявку. За два дні отримала візу. Це був дуже швидкий переїзд: буквально за півтора місяця після ухвалення рішення я вже була в Шотландії.
Читайте також: «Київський торт» у Порту. Як українка Яна Нирцова відкрила кафе в Португалії – її досвід та поради
Перший рік після приїзду, коли я ще визначилася із напрямом своєї діяльності, активно брала участь у різних акціях, організованих іншими українцями. Наприклад, я допомагала в організації концертів для британської та української спільноти, під час яких українці представляли нашу культуру через пісні, крафтові вироби, вишиванки – усе, щоби ближче познайомити місцевих з українською культурою.
Ці концерти також мали на меті збір коштів для наших військових, оскільки організаторка цих заходів мала брата, який служив у розвідці на передовій. Завдяки таким концертам ми збирали донати на закупівлю необхідного обладнання для них.
Також у нас є чудова дівчина, яка організувала плетіння маскувальних сіток. Зараз діють декілька локацій, де у визначені дні збираються українці і британці, щоб разом плести сітки розміром шість на чотири метри, які потім збираються і по декілька штук періодично надсилаються в Україну на передову. Я також мала можливість долучатися до цієї справи.
Крім того, ми організовували для місцевих українські вечорниці: разом готували борщ, ліпили вареники, запрошували їх на наші свята й через їжу знайомили з українськими традиціями.
Було дуже цікаво спостерігати, як шотландці намагаються ліпити вареники й потім куштують їх – це було дуже мило.
Однак коли я запустила свій власний проєкт і відкрила компанію, на жаль, уже не могла брати активну участь у подібних подіях, оскільки повністю занурилась у роботу. Перший рік був особливо інтенсивним: ми розробляли сайт, запускали соцмережі та активно промотували наших виробників. Я працювала по чотирнадцять-шістнадцять годин на день, інколи без вихідних, щоб реалізувати цей проєкт.
У цей час українці дуже допомагали мені. Волонтери долучались до проєкту: одна дівчина розробила для нас логотип, інші допомагали із сортуванням матеріалів і додаванням сторінок на сайт. Я дуже вдячна цим людям, які тоді приєдналися і допомогли запуститися, адже додати так багато предметів одночасно було майже неможливо без їхньої підтримки.
Коли я переїжджала, я не знала, що на нас чекає. Уряд Шотландії виступив суперспонсором, але де ми будемо розміщені, на яких умовах, яка буде підтримка і що буде необхідно для життя – було незрозуміло. Тому я намагалася взяти максимум необхідних речей для будь-якого сценарію.
У мене були посуд, постіль, навіть тремпелі. У мене був намет, спальний мішок – я взагалі не знала, що на нас чекає. Коли я виїжджала з орендованої квартири, у мене не було місця, де я могла залишити щось особисте в Україні. Тому мені потрібно було або взяти все із собою, або продати, або подарувати комусь. Моя машина була забита до самого краю. Але коли ми приїхали, Шотландія справді прийняла нас дуже цивілізовано. Нас розмістили в готелі, і перші пів року нам обіцяли повний пакет допомоги для адаптації та подальшої самостійності.
До переїзду я працювала в архітектурній компанії. У нас було декілька напрямів, й один із них, мій улюблений, це предметний дизайн. Дизайнери створювали ідеї для предметів, ми робили прототипи, запускали лончі та виводили предмет на закордонний ринок. Я відвідувала багато виставок з українськими предметами, і вони завжди отримували схвальні відгуки. Це надихало, адже професіонали у сфері дизайну казали, що це свіже дихання, і що вони ніколи такого не бачили.
Я пишаюся нашими українськими креаторами, які можуть створювати самобутні предмети, що дивують навіть тих, хто бачив багато в цьому світі.
Також я сертифікована консультантка і тренерка з експорту. Я закінчила три річні програми в Естонському інституті маркетингу (зараз це Visionist). Спочатку була програма для професійних експортерів, потім для консультантів, із третьої нас випустили професійними тренерами з експорту.
Я також реалізувала два консалтингові проєкти для меблевих компаній, спрямовані на стратегічний розвиток та збільшення продажів, які були успішно впроваджені. Переїхавши до Шотландії, я вже чітко розуміла, що хочу працювати на себе і приносити користь українцям. Мої початкові плани полягали в тому, щоб займатися консультаційною діяльністю – допомагати відкривати компанії у Великій Британії, а також розробляти бізнес-плани.
Після того, як я розмістила оголошення про свою присутність у Британії і готовність консультувати, одразу відгукнулися кілька підприємців. Однак усі як один сказали, що для них зараз актуальнішим було б отримати допомогу з експортом їхніх товарів до Британії. Консультації, хоч і корисні, на той момент не були для них пріоритетом, а от експорт – це саме те, що їм потрібно зараз.
Тому я зрозуміла, що найкращим рішенням буде відкрити торгову компанію, яка займатиметься продажем продукції українських виробників на британському ринку. Й авжеж я обрала предметний дизайн як улюблену сферу своєї діяльності.
Першим кроком стало налагодження контактів з українськими виробниками. Спочатку я почала перемовини з вісьмома компаніями, і ми уклали попередні угоди про співпрацю. Наступним етапом було створення сайту та відкриття сторінок у соціальних мережах.
Ще до офіційної реєстрації компанії я створила перше робоче місце для української дівчини, яка приєдналася до проєкту на посаді диджитал-менеджерки. Також багато волонтерів відгукнулися на мою пропозицію: я запропонувала навчити їх створювати сайти в обмін на їхню допомогу з наповненням. У результаті спільними зусиллями ми створили чудовий сайт, який і зараз активно розвиваємо.
Далі я подала документи на реєстрацію компанії. Я одразу вирішила, що це буде LTD з прицілом на роботу з великими об’єктами й майбутній статус ПДВ-платника.
Читайте також: «Перше – це слово “дім”». Як магазин Nothing Basic працює у Європі та популяризує українські бренди
З мого досвіду та загальних вимог я бачу такі кроки процесу відкриття бізнесу у Великій Британії для українців.
Насамперед потрібно вирішити, яку юридичну форму матиме ваш бізнес: індивідуальний підприємець (Sole Trader) чи компанія з обмеженою відповідальністю (Limited Company). Для більшого бізнесу або співпраці з міжнародними партнерами часто обирають ЛТД, оскільки вона надає більше можливостей та захисту.
Для реєстрації ЛТД потрібно подати документи до Companies House. Вам знадобляться: унікальна назва компанії, юридична адреса у Великій Британії, деталі про директора (зазвичай це ви) та акціонера, якщо такий є. Процедура реєстрації онлайн займає декілька днів і коштує близько двадцяти фунтів стерлінгів.
Після реєстрації компанії необхідно відкрити бізнес-рахунок у британському банку. Вам знадобляться документи про реєстрацію компанії, підтвердження особи, а також докази вашої адреси у Великій Британії. Це важливий крок, оскільки без рахунку неможливо вести фінансову діяльність та приймати платежі від клієнтів.
Якщо ваш оборот перевищує 85 тисяч фунтів стерлінгів на рік, ви зобов’язані зареєструватися як платник ПДВ (VAT). Проте багато підприємців роблять це заздалегідь, навіть із меншим оборотом, щоб мати надійніший вигляд для великих партнерів і клієнтів.
Для ведення бізнесу у Великій Британії дуже важливо мати належний облік. Бажано залучити бухгалтера або скористатися спеціалізованим ПЗ для автоматизації фінансових процесів, що допоможе уникнути помилок під час подання річних звітів та сплати податків.
З урахуванням того, що Велика Британія – це високо диджиталізована країна, наявність власного вебсайту є критично важливою для просування вашого бізнесу. Це дозволяє потенційним клієнтам легко знайти вас, ознайомитися з послугами чи товарами, а також встановити довіру до бренду. На початку достатньо створити простий, але функціональний сайт із чітким описом того, що ви пропонуєте, контактною інформацією та формою для зворотного зв’язку.
Читайте також: «З війною я змінилась». Українка Анастасія Логінова розповіла про переїзд до Португалії та заснування Calma Girls Camp
Одним із перших викликів для мене стало відкриття банківського рахунку. Це виявилося значно складнішим, ніж я очікувала, через те, що на той момент ми жили в готелі – це ускладнювало підтвердження адреси, необхідної для відкриття рахунку.
У Великій Британії банки дуже суворо ставляться до перевірки особи та підтвердження адреси, тому іноді навіть тимчасове житло може стати перешкодою для відкриття рахунку. Для українців це може бути несподіванкою, адже вдома такі процедури часто простіші. Але, знайшовши правильний підхід та підготувавши всі необхідні документи, усе ж можна подолати цей бар’єр.
Ще однією несподіваною складністю стало те, що коли бізнес почав приносити перші продажі й постало завдання здійснити оплату українським виробникам, я зіткнулася з проблемою. Виявилося, що багато британських банків не працюють безпосередньо з Україною через підвищені ризики або інші фінансові обмеження. Через це мені довелося шукати обхідні шляхи для того, щоби безпечно та офіційно проводити платежі українським партнерам.
Наступною складністю, з якою я зіткнулася, було відкриття ПДВ (VAT). Спочатку мені це було необхідно для співпраці з великим клієнтом – корпорацією, яка мала ресторанний бізнес і наполягала на тому, щоб у мене був ПДВ-статус. Хоча я подалася на добровільну реєстрацію ПДВ, це виявилося набагато складнішим, ніж я очікувала. Я кілька разів отримувала відмову.
Попри всі мої спроби самостійно зареєструватися, податкові органи постійно відхиляли заявки. Лише тоді, коли мій бізнес зріс до необхідного рівня і продажі досягли необхідного порогу для обов’язкової реєстрації, я змогла нарешті отримати ПДВ-статус без додаткових перешкод.
Коли я тільки починала бізнес у Великій Британії, мене приємно вразила відкритість і готовність допомагати навіть із боку потенційних конкурентів. Тут зовсім немає жорсткої конкуренції в тому вигляді, до якого я звикла раніше. Навпаки, бізнес-середовище побудоване на принципах колаборації та взаємопідтримки.
Коли постаєш перед труднощами, завжди можна звернутися до тих, хто вже має досвід, і вони охоче поділяться своїми знаннями. Це створює дуже позитивну атмосферу, кожен відчуває, що є достатньо місця для всіх.
Щодо законодавства, то тут усе максимально прозоро й диджиталізовано. Процеси звітності та сплати податків добре організовані. Хоча спочатку може здатися, що це складно, достатньо трохи часу та уваги, щоб зрозуміти, як це працює. Найважливіше – це відчуття підтримки з боку державних структур: немає тиску чи каральної атмосфери, а навпаки – підхід, що стимулює та допомагає. Це дуже мотивує розвивати бізнес далі.
У Шотландії діє програма підтримки малих підприємств, відома як Business Gateway. Подібні організації є по всьому Сполученому Королівству. Я зареєструвалася в цій програмі і скористалася можливістю відвідати кілька майстер-класів, на яких розповідали про маркетинг, бухгалтерію та податкові аспекти. Це було дуже корисно для того, щоб розібратися в місцевих бізнес-реаліях. Окрім того, можна було замовити індивідуальну консультацію спеціаліста, який допоміг мені з маркетинговим аналізом та питаннями бухобліку.
Щодо грантів, я почала шукати їх уже після офіційного запуску бізнесу. Я раджу стежити за діяльністю різних асоціацій та спільнот, які можуть надавати корисну інформацію про можливості фінансування. Наприклад, мені дуже допомогла «Українська асоціація меблевиків».
Я відкрила свій бізнес у лютому, а вже у квітні ця асоціація організувала бізнес-місію в Лондоні на території українського посольства, куди запросили британських баєрів та інших фахівців. Це була чудова можливість представити Ukrainian Product Design, побачити реакцію професіоналів і зрозуміти, що мені потрібно активніше просувати продукцію на британському ринку і взяти участь у виставці.
Я почала шукати фінансування для цього і знайшла його через програму USAID, яку надають бізнес-альянсам. Оскільки я працювала з кількома українськими виробниками, у нас фактично вже був створений такий альянс, тож я подала заявку на грант. Мені вдалося виграти конкурс і отримати значну фінансову підтримку, яка дозволила нам узяти участь у виставці DECOREX у 2023 році.
Завдяки гранту ми також змогли зробити сертифікацію для світильників одного з наших партнерів, підготувати промоматеріали, надрукувати каталоги та інвестувати в рекламу Google та Instagram, що допомогло нам знайти перших клієнтів.
Читайте також: «Наш ресторан робив кейтеринг для Ріші Сунака». Як українка відкрила у Лондоні власний заклад та що робить для країни
Я не можу назвати жодної дії, яку я зробила на етапі підготовки і відкриття бізнесу, помилкою. Звісно, були речі, які, можливо, я б змінила, якби заздалегідь знала про всі можливі наслідки.
Проте кожен крок, навіть якщо він здавався складним або викликав труднощі, був необхідним для мого особистого і професійного зростання та дозволив мені краще зрозуміти, як працює бізнес у цій країні.
Замість того, щоб називати ці кроки помилками, я сприймаю їх як цінні уроки, які допомогли мені вдосконалювати свої навички та робити наступні кроки впевненіше. Весь цей процес був складним і не завжди легким, але кожне випробування підштовхувало мене до наступного рівня розвитку. З досвіду можу сказати, що інколи найкращі рішення приходять саме через подолання викликів та непередбачених ситуацій.
У лютому нашій компанії виповнюється два роки, і за цей час наш бізнес зазнав значних змін та зростання. Найбільші зміни відбулися в нашому портфелі партнерів – якщо на початку ми співпрацювали лише з вісьмома українськими виробниками, то зараз ця цифра зросла до двадцяти п’яти. Ми розширили наші можливості та тепер комплектуємо проєкти, створюючи естетичні інтер’єри в Британії.
Що стосується команди, на початку це була лише я і моя диджитал-менеджерка, яка допомагала зі створенням сайту та веденням соціальних мереж. Зараз наша команда значно виросла, і ми активно співпрацюємо з багатьма фахівцями, залучаючи в основному українських спеціалістів. Ми завжди раді новим талантам, особливо тим, хто розділяє наші цінності та бажання популяризувати український дизайн у світі.
Ми досить активно шукаємо клієнтів, і цей процес охоплює кілька стратегій. Насамперед після участі у виставці Decorex 2023 ми отримали чудовий відгук від потенційних клієнтів та партнерів, що дозволило нам створити велику базу контактів для подальшої співпраці. Це стало міцним фундаментом для розвитку.
Додатково ми залучаємо клієнтів через наш сайт, рекламу в Google та Instagram. Наразі ми таргетуємось винятково на британський ринок, але вже отримали замовлення з інших країн – ми надіслали українські меблі до Парижа, Швеції, готуємо відправлення до Швейцарії, а також отримували запити зі США. Це свідчить про зацікавленість у нашій продукції далеко за межами Британії.
Щодо адаптації нашого продукту, ми завжди прислухаємося до потреб клієнтів. Наприклад, ми кастомізуємо розміри або кольорові рішення виробів відповідно до побажань замовників, щоб максимально задовольнити їхні потреби.
Реакція клієнтів дуже позитивна – їм подобається унікальність українського дизайну, особливо коли він поєднується з високою якістю та індивідуальним підходом.
Оскільки ми працюємо в сегменті преміумкласу, нашою метою не є велика кількість клієнтів, як у мас-маркеті. Ми розуміємо, що наш покупець – особливий, цінує унікальність та вишуканість, тому для нас важливо зосередитися на комплексних проєктах, у яких ми можемо повністю реалізувати наш потенціал.
Наприклад, ми співпрацюємо з одним девелопером, який регулярно замовляє в нас комплектацію для професійних проєктів. Також яскравим прикладом є триповерховий сімейний будинок для молодої родини неподалік Манчестера. Ми мали честь повністю укомплектувати його українськими меблями, освітленням та декором. Було замовлено понад шістдесят предметів від дванадцяти українських брендів, і ми пишаємося такою високою довірою.
Зараз ми працюємо над іншим проєктом поблизу Лондона, у межах якого реалізуємо наш сервіс дизайну інтер’єру. Це справді унікальний проєкт: замовниця має витончений смак і працює лише з найкращими світовими брендами та іконічними предметами.
І для нас це велика гордість – бачити, як українські меблі органічно вписуються в цей ряд найвідоміших імен та брендів.
За час роботи компанії трапилось чимало цікавинок. Перша історія пов’язана з одним із перших наших клієнтів – професійним комплектатором інтер’єрів. До нас він працював переважно з італійськими виробниками меблів, тому ми знали, що його вимоги до якості та дизайну будуть дуже високими. Його зацікавив один з українських брендів, які ми представляємо, але через відсутність шоуруму він міг оцінити продукцію лише через наш сайт. Ми хвилювалися, адже замовлення було зроблене «наосліп», без можливості побачити меблі наживо.
Проте коли клієнт отримав своє замовлення, він був у захваті! Його коментар про те, що меблі в реальності мають навіть кращий вигляд, ніж на фотографіях, був для нас неймовірною підтримкою.
Ще один надзвичайно цікавий досвід ми отримали під час комплектації сімейного будинку для клієнта, який звернувся до нас перед його покупкою. На початку співпраці він назвав певний бюджет, у рамках якого ми почали підбирати меблі, освітлення та декор.
На одному з етапів замовник раптом запитав: ‘А що, у нас усі меблі будуть лише українськими?’ Я відповіла впевнено: ‘Так, звісно! І меблі, й освітлення, і декор – усе українське. Це буде наш спільний внесок у підтримку нашої країни й нашу перемогу».
Після цього питання більше не поставало, а бюджет було збільшено втричі! У результаті для цього проєкту ми залучили дванадцять українських брендів, які отримали суттєві замовлення. Клієнт був задоволений результатом і активно ділився своїм досвідом в інстаграмі, залишаючи чудові відгуки та рекомендації. Ми отримали величезну підтримку у вигляді позитивних оглядів та нових запитів від інших клієнтів.
Читайте також: «Це не бізнес. Це моя душа». Як українка відкрила ресторан на Кіпрі – історія Сільвії Бронецької
У Шотландії діє багато ініціатив – від плетіння маскувальних сіток до благодійних концертів і ярмарок для збору коштів, регулярно влаштовуються протести й мітинги підтримки.
Моєю основною ціллю є підтримка українських брендів через просування їхньої продукції на міжнародні ринки.
Під час війни я вирішила, що для мене це особиста місія – допомагати українським підприємствам виходити на експорт у Велику Британію. Це дає їм можливість отримувати нові замовлення і залишатися на плаву в складні часи, коли внутрішній ринок України переживає значні труднощі, а замовлень в Україні стає дедалі менше.
Ми допомагаємо налагодити експорт, щоб зберегти унікальні підприємства, робочі місця, технології та авторські розробки. Це не лише про гроші, а і про те, щоби підтримувати людей, їхні ідеї, працьовитість і здатність створювати щось красиве навіть у найтемніші часи. Це наш спільний внесок у перемогу.
Ми також підтримуємо Superhumans Center – реабілітаційний центр для наших захисників, які постраждали внаслідок війни. У межах нашої діяльності ми збираємо донати для цього важливого проєкту, щоб допомогти нашим воїнам отримати необхідну підтримку та реабілітацію. Кожен наш бізнес-розсилковий лист містить посилання на реквізити для донатів, що дозволяє нашій аудиторії долучитися до цієї ініціативи. Згідно з аналітикою, це посилання є одним із найактивніше відкриваних нашими підписниками, ми бачимо високу зацікавленість та підтримку нашої аудиторії в цій важливій справі.
Ведення бізнесу в Україні та Великій Британії суттєво відрізняється, і ці відмінності відчуваються на багатьох рівнях.
У Великій Британії дуже велика увага приділяється підтримці малого бізнесу та підприємців, орієнтація на розвиток та мотивацію, навіть якщо у вас є лише невелика ідея і ви вагаєтесь щодо її реалізації.
Держава, а також різні організації, активно зацікавлені в тому, щоб люди починали власну справу, створювали робочі місця і в такий спосіб розвивали економіку.
Наприклад, у Шотландії діє програма Business Gateway, яка пропонує безплатні майстер-класи та консультації з різних аспектів бізнесу: маркетинг, соціальні мережі, створення вебсайтів, бухгалтерський облік, податкові питання. Також можна замовити безплатні сесії з експертами. Наприклад, я отримувала двогодинну консультацію від спеціаліста з питань податків і бухгалтерії, який, виходячи з моєї ситуації, давав рекомендації, як оптимально вести облік та сплачувати податки.
Ця атмосфера підтримки дуже надихає. Вона створює відчуття, що ви можете отримати всю необхідну допомогу, щоб розвиватися. В Україні ситуація значно складніша. Хоча останніми роками є певні зрушення в напрямі підтримки підприємництва, система все ще далека від британських стандартів. У багатьох випадках складно знайти чіткі інструкції або отримати зрозумілі відповіді від державних органів.
Різниця в підходах до ведення бізнесу в Україні та Великій Британії стає особливо очевидною, коли йдеться про податкову систему та ставлення до помилок підприємців. Тут ми бачимо кардинально протилежні підходи: каральна система в Україні та підтримувальна система у Великій Британії.
У Британії податкова система побудована таким чином, щоби підтримувати підприємців і надавати їм можливість виправляти помилки без серйозних наслідків, якщо вони зроблені випадково.
Існує презумпція довіри до бізнесу. Тільки коли податкова виявляє систематичні порушення або доведено, що ви навмисно ухиляєтесь від сплати податків, тоді застосовуються жорсткі санкції, штрафи та пені.
Також добре діє система нагадувань: підприємцю практично неможливо пропустити важливі податкові звіти або платежі. Вам нагадують через різні канали: банки, бухгалтера, листи від HMRC (Податкової служби Великої Британії). Нагадування починаються заздалегідь, іноді за пів року до дати подання звіту.
Цей підхід створює атмосферу довіри між державою і бізнесом. Він мотивує підприємців працювати чесно, знаючи, що їм надають підтримку, а не одразу карають за будь-яку помилку.
Натомість в Україні система побудована так, що підприємці часто почуваються під тиском через каральний підхід податкових органів.
Навіть якщо ви не знали про новий звіт або документ, який потрібно подати, ви можете отримати величезний штраф «на рівному місці». Часті зміни в законодавстві відбуваються без належного інформування бізнесу. Це створює ситуацію, коли підприємці в Україні змушені витрачати більше часу та ресурсів на те, щоб тримати руку на пульсі змін у законодавстві й не припуститися помилок, замість того, щоб зосередитися на розвитку бізнесу.
Читайте також: Починала з кав’ярні у Варшаві на 6 кв. м, а тепер розвиває мережу Dobro&Dobro в Європі. Історія Інни Ярової
Для тих, хто планує відкрити бізнес у Великій Британії, я раджу ретельно підготуватися і впевнено робити кожен свій крок. Перш за все, важливо чітко розуміти, хто є вашими клієнтами та через які канали ви просуватимете свої послуги чи продукти. Якщо ви не перебуваєте фізично в Британії, краще знайти місцевого партнера, який допоможе зорієнтуватися в культурних особливостях, оформленні всіх необхідних дозвільних документів, а також пошуку перших клієнтів. Такий партнер допоможе вам зрозуміти специфіку місцевого ринку та легше адаптуватися до нього.
Якщо ж ви вже фізично перебуваєте у Британії, я рекомендую провести детальний аналіз ринку, щоб зрозуміти, хто саме буде вашою цільовою аудиторією.
Часто ми підходимо до відкриття бізнесу з певними «рожевими окулярами», однак реальність може бути зовсім іншою.
З власного досвіду можу сказати, що нам знадобився майже рік, щоб отримати перші продажі. Якщо ви готові ризикнути, вам потрібно мати достатньо ресурсів, щоб утриматися на плаву протягом певного часу, поки бізнес не почне приносити результати.
Плани на майбутнє. У найближчому майбутньому я планую розширювати наші послуги комплектації інтер’єрів, оскільки помітила, що ми дуже конкурентні в цьому напрямку. Ми пропонуємо клієнтам повний спектр під ключ: починаючи з розробки інтер’єру та візуалізації, до замовлення відповідних предметів під цей конкретний проєкт, включно з виготовленням нестандартних виробів, доставкою, митним оформленням та збиранням меблів на об’єкті клієнта.
У таких комплексних послугах у нас є значна експертиза й досвід, і я хочу розвивати цей напрямок далі. Це дозволить нашим українським партнерам збільшувати експорт, а нам – налагоджувати зв’язки й розширювати портфоліо.
Крім того, я хотіла б працювати з комерційними об’єктами. Нещодавно ми отримали статус платника ПДВ, що дозволяє нам працювати з великими клієнтами – раніше це було обмеженням. Тепер ми можемо братися за проєкти в ресторанній або готельній сфері, що допоможе нам зрозуміти специфіку цих ринків і розширити наші можливості.
Також я продовжуватиму розвивати Ukrainian Product Design у Великій Британії, щоб залучати більше замовлень і спрямовувати фінансові потоки виробникам в Україну, збільшуючи експорт українських товарів.
Це важливий крок для підтримки українського бізнесу на міжнародному рівні й мій особистий внесок у нашу перемогу.
Читайте також:
«Українки в світі» – це спецпроєкт MC.today про жінок, які наважилися на сміливий крок та розпочали власну справу за межами України. Кожна історія – це приклад стійкості, винахідливості та віри у свої сили.
У межах цього спецпроєкту власниці бізнесів поділяться історією переїзду в іншу країну, досвідом подолання викликів, з якими вони зіткнулися за кордоном, а також розкажуть, як саме їм вдалося перетворити свою ідею на успішну справу та чим вони допомагають Україні та українцям за кордоном.
Як українські жінки змогли побудувати бізнес в іншому куточку світу? Як впоралися з труднощами за кордоном? Як вони продовжують допомагати рідній країні? Про все це і не тільки ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Українки в світі».
Серед учасниць спецпроєкту – власниці мережі Dobro.dobro.cafe у Польщі, видавництва Little Beetle Press в Ірландії, бару Papoila Bar у Португалії, бренду парфумів Maison Bernard Hokmayan у Франції та інші підприємиці. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Українки в світі» на сайті та в соцмережах.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…
