Фінансові експерти розповіли про помилки під час заощадження коштів та як їх уникнути. Фото: 1 – Любомир Остапів, 2 – Depositphotos, 3 – Іванна Антонюк
Переваги фінансової незалежності складно переоцінити, адже вона дає нам свободу керувати власним життям, кар’єрним та особистим, без необхідності зважати на думки інших. У кожної людини є власний план досягнення такої самостійності. Наприклад, один з інструментів – це заощадження грошей. Редакція MC.today поцікавилась у фінансових експертів, як заощаджувати кошти правильно (так-так, це дещо складніше, ніж може здаватися) та не припуститися на цьому шляху помилок.
Іванна Антонюк не радить обмежувати себе в необхідному – краще подумати про додаткове джерело доходів. Колаж: MC.today
Іванна Антонюк розповіла, що заощадження та їхня наявність – це точно перший крок до фінансової свободи. Багато хто думає, що зможе накопичити значно більше, якщо обмежуватиме себе у витратах чи в задоволеннях. Але це і є найбільшою помилкою, яка може призвести до глобальніших фінансових проблем, говорить експертка.
«Краще замислитись про додаткове джерело доходу й потім подумати, як витрачати кошти, щоб у кінці їх залишалось більше. Я раджу зберігати гроші у валюті, наприклад, у доларах та євро, а згодом розглянути перехід на активи, щоб ці гроші не знецінювалися», – порекомендувала Антонюк.
Аліна Шух розповіла про те, навіщо потрібний власний emergency fund, що його вирізняє та як його сформувати. Колаж: MC.today
«Фінансова подушка, резерв на “чорний день”, гроші на похорони – як тільки не називають “заначку”, яка може бути використана в непередбачуваних ситуаціях, за певної необхідності чи можливості. Але суть одна – потрібно відкласти деяку суму про всяк випадок. Без неї доведеться або залазити в борги, або втрачати можливості. І хоча більшість українців так чи інакше навчені відкладати невеличкі гроші, часто це незначна сума, яка то витрачається, то знову поповнюється залежно від бажань», – розповіла нам Аліна Шух.
Експертка навела приклад поширеної в західних країнах практики – створення emergency fund, або недоторканного резерву. Цей процес має кілька особливостей.
Також експертка назвала кілька поширених помилок, яких припускаються українці.
По-перше, не визначати ціль заощаджень – велика помилка, яка перекреслює всі інші. Перша ціль – це формування резерву для непередбачуваних подій (яких – ви самі ж і визначаєте). Надалі всі заощадження мають слугувати певній меті: квартира, машина, дача або фінансова свобода.
По-друге, сподіватися, що ви відкладете те, що залишиться в кінці місяця, – наївно. «Зазвичай не залишається нічого, адже ми підтягуємо витрати до доходів і завжди знайдемо, куди прилаштувати зароблені гривні. Відкладати потрібно одразу, щойно отримали дохід», – зазначила Шух.
По-третє, варто завчасно прописати всі категорії, на які ви дозволяєте собі витрачати резерв. Це можуть бути погані події, весілля чи несподівана можливість, як-от навчання. Проте встановити це варто «до того як», а не за фактом. А на незаплановані витрати резерв не витрачати.
По-четверте, не варто зберігати резерв в криптовалюті чи нерухомості – це надто ризиковано й неліквідно.
«Але й не варто просто тримати гривню під матрацом. Найпоширенішими практиками у світі є короткострокові облігації розвинутих держав, як-от США, що допомагають і знизити ризик інфляції, і зберігати резерв у ліквідному низькоризикованому інструменті», – наголосила експертка.
Єлєна Шепель порекомендувала кілька стратегій заощадження коштів, які добре працюють саме в українських реаліях. Колаж: MC.today
Єлєна Шепель зазначила, що для початку варто розуміти: способи заощадження, котрі описані в західній літературі або статтях, не зовсім підходять.
«Поясню, чому. Щомісячні витрати українців на базові потреби (йдеться про щомісячні обов’язкові платежі – комунальні послуги, витрати на проїзд, харчування, мобільний зв’язок, здоров’я тощо) помітно вищі, ніж в інших європейських країнах, а тим паче – в Канаді, США та Австралії», – розповіла експертка.
У нещодавньому звіті аналітичної компанії Deloitte йдеться, що в нашій країні обов’язкові витрати на базові потреби населення становлять приблизно 66% від місячного бюджету, у Німеччині – 40%, у Польщі – усього 36%, у країнах заходу – ще менше.
«Це значуща різниця і тому поради їхніх економістів та фінансових експертів нам не надто підходять», – наголосила Шепель.
Натомість вона порекомендувала кілька стратегій, які добре працюють саме в українських реаліях.
Візьміть за правило фіксувати та розподіляти витрати.
«Цікаво, що заощадження коштів часто асоціюється із нашою відмовою від звичного способу життя, що неодмінно призводить до стресу», – розповіла Шепель.
За її словами, наше усвідомлення необхідності заощаджувати робить нас менш щасливими, а правильно розподілені доходи залишають можливість витрачати частину коштів (зазвичай приблизно 20%) на задоволення.
«Існує безліч схем розподілу доходів, оберіть ту, що вам більше підходить. Важливий сам факт розподілу, а потім – фіксації витрат», – зазначила Шепель.
Заощадження починається також із формування персональної подушки безпеки.
«Підкреслю, що для початку у вас має бути подушка безпеки, а потім уже ви маєте замислитись над інвестиціями. Часто в нас люди інвестують останні гроші й залишаються навіть без коштів на базові потреби. Це неправильно, намагайтесь так ніколи не робити», – застерегла Шепель.
Експертка акцентувала, що вкладання коштів та інвестиції – це завжди про ризики. І що вищий ризик, то більша очікувана прибутковість. Тобто спочатку потрібно відкласти щонайменше 10% на подушку безпеки та залишити її недоторканою. А потім – відкласти кошти на інвестиційний капітал.
Також Єлєна радить підійти до процесу креативно і вигадати для нього власну назву, яка буде подобатися.
«Вигадайте щось цікавіше, наприклад “фонд спокою”, “золото-валютний запас імені мене” чи щось подібне. Створіть для накопичення заощаджень окремий рахунок, банку чи конверт. Накопичення на подушку безпеки мають бути окремо від тих коштів, якими ви користуєтеся на поточні витрати, щоб не було спокуси використати ці гроші на якусь забаганку», – зазначила експертка.
За її словами, краще накопичувати в іноземній валюті, бо це і допоможе знизити вплив інфляції, і зменшить ризик витягування грошей із конверта на поточні витрати. Купувати валюту вона радить за курсом на день поповнення фонду накопичень.
«Колись він буде вищим, колись нижчим – це нормально. У фінансах є поняття середнього курсу, якщо йдеться про невеликі суми у валюті при численній кількості операцій», – пояснила Шепель.
Водночас вона не радить відкривати депозит, адже цей інструмент не дає можливості швидко дістатися до грошей, коли в цьому буде потреба, якщо термін дії вкладу не минув. Натомість подушка безпеки має бути у швидкому доступі, щоб скористатися нею можна було за першої потреби.
Шепель радить завжди перед походом до супермаркету складати список покупок, відштовхуючись від найнеобхідніших потреб – це обов’язкова умова для тих, хто хоче заощаджувати. Погано впливає на бюджет ще одна звичка – щодня заходити до супермаркету за дрібничками.
«Зайшли лише за сметаною, а на касі опинились із добіркою продуктів на 500 гривень. Знайома ситуація? Українці відвідують супермаркет практично через день (про це теж йдеться в дослідженні Deloitte). Так зростає щомісячна сума витрат. Щоб мінімізувати імпульсивні покупки – не беріть на закупи дітей. Малеча завжди просить купити іграшку чи солодощі. Якщо ж залишити дітей вдома не можете – виділіть на імпульсивні покупки окремий бюджет», – порекомендувала експертка.
Можливо, ви звикли ходити до супермаркету, який розташований поруч із вашим будинком. Та звичні продукти в іншому магазині можуть коштувати на 100 гривень менше, ніж ви звикли витрачати, зауважила Єлєна.
«Тож ніколи не лінуйтесь порівнювати ціни в різних магазинах. Щоб дізнатись актуальні ціни, не обов’язково ходити по всіх маркетах. Достатньо завантажити застосунки торговельних мереж, щоби порівняти ціни та скористатись акціями», – нагадала Шепель.
Також вона порадила уважніше роздивлятися полички з викладеними товарами. Найдорожчі викладають на рівні очей (не дарма маркетологи такі полички називають «золотими»). Усе, що коштує дешевше, лежить помітно нижче, але має не гіршу якість. За словами експертки, існує безліч способів змусити покупця купити товар.
«Наприклад, у маркетах регулярно змінюють місце розташування товарів, щоб люди довше ходили залом й більше купували. А банани – один із найпопулярніших товарів серед покупців – завжди ставлять ближче до входу. Знаючи ці секрети ви легко уникнете пасток, які розставили маркетологи, і збережете власні гроші», – підсумувала Шепель.
Юлія Баткалова назвала кілька способів зберігати фінансовий резерв в максимально швидкому доступі. Колаж: MC.today
Юлія Баткалова зазначила, що найголовніше – це зрозуміти, що жити без фінансової «подушки» ми не маємо права.
«Ніхто не знає що буде завтра та дуже важливо мати хоча б фінансову безпеку у вигляді заощаджень», – пояснила експертка.
Головна помилка, за її словами, – це тримати кошти на неліквідних інструментах, тобто там, де немає швидкого доступу до грошей.
«Фінансовий резерв повинен бути в максимально швидкому доступі», – наголосила Баткалова.
Наприклад, можна скористатися банківською коміркою (тут відсотки не нараховуються, але можна тримати валюту у швидкому доступі), валютною карткою (без відсотків) або розмістити готівку на надійному брокерському рахунку під відсоток з виведенням коштів у термін до 5 днів.
Лариса Мошківська розповіла про ненудні способи заощаджувати, що перетворять цей процес на корисну звичку. Колаж: MC.today
Лариса Мошківська нагадала, що нині існує чимало інструментів для заощадження коштів – купівля валюти, користування застосунками банків, відкриття депозитів, інвестиції в державні облігації тощо. Та все ж українці нерідко припускаються помилок.
Одна з найпоширеніших – це відсутність мети або заощадження заради заощадження. Якщо робити це безцільно, існує високий ризик витратити кошти за першої ж нагоди. Тому експертка радить поставити реалістичні цілі – поїхати у відпустку за шість місяців, придбати автівку за два роки тощо.
«Випишіть усі свої цілі та розкладіть їх від найкоротших до найдовших. Також бажано визначити пріоритет для кожної з них. Якщо ви відчуєте складнощі з фінансуванням усіх, тоді пріоритетність дозволить сконцентруватись на головному й поставити на паузу другорядне», – порекомендувала вона.
Друга помилка – «консервування» коштів «під матрацом». Експертка наголосила, що все, що не примножує ваші гроші, автоматично їх з’їдає. Натомість уберегти кошти від інфляції допомагають інвестиції.
«Обираючи фінансовий інструмент, зважайте на його дохідність та рівень ризику. Він повинен збігатися із вашим особистим ризик-профілем, а також терміном до вашої цілі. Що довший період ви плануєте накопичувати кошти, то ризикованіший інструмент можна розглядати», – порадила Мошківська.
Водночас не варто інвестувати кошти навмання, адже іноді бажання захистити заощадження в будь-який спосіб призводить до їхньої втрати та розчарування у фінансових інструментах. Тому Мошківська радить вивчати інвестиційні можливості та зважати на ризики, ліквідність і дохідність.
Також завжди варто мати резервний фонд і не використовувати всі накопичені кошти на досягнення однієї-єдиної мети. Адже завжди є ризик виникнення непередбачуваної ситуації.
«Візьміть собі за правило насамперед сформувати фінансову подушку безпеки. Вона має розмір від 3 до 12 місячних витрат», – порекомендувала експертка.
Нарешті, не потрібно гнатися за економією, відмовляючи собі навіть у базових речах.
«Економія без відпочинку та задоволення базових потреб – надійний шлях до емоційного вигорання», – зазначила Лариса.
Тому вона радить:
До речі, існують і альтернативні способи заощадити в дещо ігровій формі.
Любомир Остапів розповів про найпоширеніші помилки, через які люди можуть втратити значні суми. Колаж: MC.today
Любомир Остапів зазначив, що один зі способів зберегти свої заощадження – це інвестувати кошти, і в цьому питанні люди часто припускаються помилок.
Насамперед він не радить вкладатися в сумнівні інвестиційні проєкти, до числа яких входять псевдобанки, інвесткомпанії та криптогеджфонди, та фінансові піраміди. Інформацію про перших можна переглядати на сайті Національної комісії із цінних паперів та фондових ринків, а другі можна розпізнати за відсутністю продукту. Так, фінансова піраміда отримує грошову ліквідність винятково через залучення нових учасників, насолодитися обіцяною надвисокої дохідності щастить лиш небагатьом із них.
Друга поширена помилка – купівля низьколіквідних активів чи акцій за відсутності сформованого резервного фонду.
«Ніхто з нас не застрахований від форс-мажорів. Звільнення з роботи хвороба чи втрата працездатності – ті неприємні життєві ситуації, в яких інвестор потребуватиме додаткових коштів», – зазначив Остапів.
Загалом він радить розглядати інвестиції, коли у вас уже є сформована подушка безпеки, здатна покривати ваші середні витрати впродовж 6-12 місяців.
Ризиковані також деякі криптовалютні операції, під час яких користувач нехтує правилами безпеки. Наприклад, купує цифрові активи та зберігає їх безпосередньо на біржі.
«Найбезпечніше місце для зберігання криптофінансів – це холодний апаратний гаманець», – нагадав експерт.
Якщо наведені вище помилки можуть призвести до втрати невеликих сум, то є невдалі інвестиції, через які люди втрачають десятки тисяч доларів. З-поміж них – купівля нерухомості із сумнівно невисокою вартістю, інвестиції в перший-ліпший стартап та відкриття бізнесу за франшизою без належного розуміння бізнес-моделі.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…
