ОВДП залишаться головним інструментом у 2027 році, але інвесторів побільшає: що зміниться на ринку капіталу

29 вересня «Фінансовий клуб» провів круглий стіл «Від ОВДП до альтернатив: як перезавантажити український ринок капіталу». Представники ТАСКОМБАНКУ, OTP Cap­i­tal, ICU та Inzhur обговорили, чому українці та бізнес дедалі активніше купують державні облігації, які альтернативи їм може запропонувати ринок та чого чекати від ОВДП, корпоративних облігацій та інвестиційних фондів у 2027 році.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Портфель ОВДП фізичних осіб уже сягнув близько 167 млрд грн, а за перші сім-вісім місяців 2026 року зріс приблизно на 50 млрд грн.
• Учасники дискусії очікують, що у 2027 році фізособи можуть додати до портфеля ОВДП ще 50–100 млрд грн.
• ОВДП залишаться головним інструментом українського ринку, але активніше розвиватимуться інвестиційні фонди та корпоративні облігації.
• Бізнесу, який хоче залучити гроші через облігації, потрібні прозора звітність, зрозуміла бізнес-модель, позитивна кредитна історія та готовність спілкуватися з інвесторами.
• Одним із ключових викликів залишається фінансова грамотність: учасники круглого столу оцінюють кількість українців, які хоча б раз інвестували в цінні папери, приблизно у 200 тисяч.

ОВДП уже стали масовим інвестиційним інструментом

Ще кілька років тому купівля державних облігацій для пересічного українця була складнішою процедурою. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася: банки та брокери спростили доступ до ОВДП, а військові облігації з’явилися в «Дії».

За словами учасників дискусії, саме поєднання доступності, довіри до державного інструменту та привабливої дохідності стало одним із головних драйверів зростання.

Кількість рахунків у цінних паперах також різко збільшилася. Якщо на початку 2021 року їх було близько 22 тисяч, то на початку 2023-го — уже близько 120 тисяч. Тобто за короткий період до інвестиційного ринку долучилися приблизно 100 тисяч нових людей.

Надалі кількість нових інвесторів зростала приблизно на 30 тисяч на рік.

Зараз фізичні особи володіють ОВДП приблизно на 167 млрд грн. За оцінками учасників круглого столу, за перші сім-вісім місяців 2026 року цей портфель збільшився приблизно на 50 млрд грн. Для порівняння, приріст строкових депозитів населення за цей період оцінювали приблизно у 36–40 млрд грн.

Таким чином, 2026 рік може стати першим, коли приріст ОВДП у фізосіб перевищить приріст строкових депозитів.

Чому українці обирають державні облігації

У дискусії прозвучали одразу кілька причин популярності ОВДП.

Перша — дохідність. Представники фінансового ринку називають ставки за ОВДП своєрідним орієнтиром для інших інструментів.

Друга — ризик. ОВДП сприймаються інвесторами як інструмент, гарантований державним бюджетом.

Третя — зручність. Купити облігації сьогодні можна значно простіше, ніж кілька років тому.

Четверта — податкові умови. Учасники дискусії окремо наголошували на відсутності оподаткування доходу фізичних осіб від ОВДП та відсутності необхідності подавати податкову декларацію через такі інвестиції.

Водночас у структурі попиту є помітний інтерес до валютних інструментів. За словами одного з учасників дискусії, фізособи володіють близько 44% усіх валютних ОВДП в обігу, хоча загальна структура їхнього портфеля приблизно збалансована між гривневими та валютними паперами.

Нерезиденти поки не замінили українських інвесторів

На круглому столі також обговорили участь іноземних інвесторів. Станом на момент дискусії обсяг ОВДП нерезидентів у гривневому еквіваленті оцінювали у 17,7 млрд грн.

Учасники вважають, що для нерезидентів український ринок поки залишається недостатньо привабливим, зокрема через складність виходу з нього.

Натомість основним джерелом попиту стали українські фізичні особи. Їхня перевага, за словами учасників, у масовості: тисячі дрібних інвесторів не виходять із ринку одночасно, тому їхня поведінка може бути більш плавною.

Читайте також: Світло, субсидії, продукти та борги: що зміниться в Україні з 1 жовтня

Корпоративні облігації: бізнесу потрібні прозорість і довіра

Однією з головних альтернатив ОВДП учасники називали корпоративні облігації.

Але тут є проблема: корпоративний папір зазвичай не має тієї ж державної гарантії, що ОВДП, а отже інвестор бере на себе більший ризик.

За словами учасників дискусії, сьогодні ринкова дохідність гривневих корпоративних облігацій, залежно від емітента, становить приблизно 19–21% річних. Вона формується від ставки за ОВДП із додаванням премії за ризик конкретної компанії. Для надійніших позичальників така премія може бути близько 0,5%, а для ризиковіших — сягати 5–6%.

При цьому корпоративні облігації є беззаставним інструментом, тому їхня дохідність має компенсувати додатковий ризик.

Для бізнесу це означає, що просто випустити облігації недостатньо. Потрібно ще переконати інвесторів їх купити.

Що потрібно бізнесу для виходу на ринок

Учасники дискусії назвали кілька речей, із яких компанії варто починати:

• прозора фінансова звітність;
• позитивна кредитна історія;
• зрозуміле пояснення, навіщо компанії потрібні гроші;
• готовність показувати інвесторам, як використовуватиметься залучений капітал;
• відкритість керівництва та власників до спілкування з потенційними інвесторами;
• розуміння ринкової вартості такого фінансування.

За словами представників ринку, за останні роки сам процес випуску облігацій став простішим. Але головне питання — не технічно випустити папери, а знайти достатню кількість інвесторів.

Один із учасників дискусії зазначив, що його команда вже працювала з понад 20–30 емітентами корпоративних облігацій.

Головна проблема корпоративних облігацій — якість емітентів

Попит на корпоративні папери є, однак не кожна компанія може ним скористатися.

Учасники дискусії говорили про необхідність збільшувати кількість якісних емітентів — компаній зі стабільним бізнесом, відкритою інформацією, належним корпоративним управлінням та кредитною історією.

Водночас корпоративний сегмент продемонстрував стійкість під час повномасштабної війни: учасники круглого столу зазначили, що за цей період не було дефолтів за корпоративними облігаціями, про які вони говорили.

Ще один бар’єр — недостатня інфраструктура для диверсифікації. Окремий інвестор не завжди може самостійно розкласти гроші між 10–20 різними емітентами.

Тому на ринку з’являються продукти, які об’єднують корпоративні облігації різних компаній в один портфель. Учасники очікують, що таких рішень надалі стане більше.

Інвестиційні фонди можуть стати головною альтернативою ОВДП

Ще один напрям, який активно обговорювали на круглому столі, — інвестиційні фонди.

Їхня перевага в тому, що інвестору не потрібно самостійно формувати портфель та аналізувати кожну компанію. Цю роботу виконують професійні керуючі активами.

Учасники дискусії також говорили про фонди, які дають змогу дрібним інвесторам вкладати гроші у нерухомість та інші реальні активи через інструменти фондового ринку.

За оцінкою одного з учасників, лише один із таких продуктів уже залучив близько 133 тисяч роздрібних інвесторів.

Окремо експерти говорили про перспективи інвестиційних та недержавних пенсійних фондів. На їхню думку, розвиток таких інструментів може допомогти створити довгостроковий внутрішній капітал для українського ринку.

Що заважає ринку капіталу розвиватися

Проблема українського фондового ринку не лише в нестачі інструментів.

Один із головних викликів — фінансова грамотність. За оцінками учасників дискусії, в Україні лише близько 200 тисяч людей хоча б раз інвестували у цінні папери. Тобто потенційна аудиторія значно більша.

Другий виклик — цифровізація. Наприклад, механізм оферти корпоративних облігацій досі може бути складним для фізичної особи: потрібно самостійно оформлювати документи та надсилати їх емітенту.

Учасники ринку вже працюють над автоматизацією таких процесів, щоб інвестор міг зробити все у смартфоні.

Третій фактор — податкові умови. ОВДП зараз мають перевагу перед багатьма іншими інструментами саме завдяки оподаткуванню. Якщо правила зміняться, інші фінансові продукти можуть стати конкурентнішими.

На круглому столі також згадували два законопроєкти, які мають стимулювати довгострокові інвестиції та змінити підхід до оподаткування інвестиційних доходів.

Чи збережеться домінування ОВДП у 2027 році

Схоже, що так.

Один із прогнозів, який прозвучав під час дискусії, передбачає, що фізичні особи у 2027 році можуть збільшити свої вкладення в ОВДП ще приблизно на 50–100 млрд грн. На момент круглого столу портфель фізосіб оцінювали майже у 170 млрд грн.

Водночас учасники очікують активного розвитку інвестиційних фондів. За однією з оцінок, їхній ринок зараз становить близько 10 млрд грн, а наступного року може навіть подвоїтися.

Корпоративні облігації також мають перспективу зростання, особливо якщо на ринок виходитимуть нові якісні емітенти.

На валютні інструменти теж є значний попит. Однак розвиток цього сегмента обмежують регуляторні правила та доступ до валютних операцій.

Загалом учасники очікують не різкого перевороту, а поступового розширення ринку. ОВДП, найімовірніше, залишаться його головним інструментом, тоді як інвестиційні фонди, корпоративні облігації, пенсійні продукти та інші фінансові інструменти можуть зайняти більшу частку.

Окремо прозвучав прогноз, що у 2027 році ринок може отримати ще 100–150 тисяч нових інвесторів.

Тобто головна зміна може відбутися не стільки в тому, куди українці вкладають гроші, скільки в тому, скільки людей взагалі почнуть інвестувати.

Хто обговорював ринок капіталу

У круглому столі взяли участь Артем Карелін, директор департаменту операцій на фондовому ринку ТАСКОМБАНКУ; Тарас Кучер, керівник напряму інвестиційного аналізу та стратегій OTP Cap­i­tal; Владислав Свистунов, керуючий активами інвестиційної компанії ICU; Андрій Руденко, керівник відділу торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Inzhur.

Модерував дискусію керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

За матеріалами круглого столу «Фінансового клубу». 

Читайте також: Що залишається інвестору після сплати податків з акцій, дивідендів та ОВДП — пояснює НКЦПФР