Пасивний дохід чи спекуляції на ризиках: чим відрізняються ОВДП та ОЗДП

Авторка статей MC.today
Розкажіть про статтю:

Сотні тисяч українців уже освоїли купівлю облігацій внутрішньої державної позики, перетворивши їх на звичний інструмент збереження капіталу. Проте в заголовках світових фінансових медіа набагато частіше фігурують інші папери — облігації зовнішньої державної позики (ОЗДП), відомі як єврооблігації або євробонди.

[social_blue social=“telegram”]

На перший погляд, обидва інструменти працюють однаково: держава позичає гроші, виплачує купони та повертає номінал наприкінці строку. Однак за зовнішньою схожістю криються кардинально різні ринки, моделі заробітку та рівні ризику — саме цю різницю детально розібрала заступниця директора інвесткомпанії ICU Євгенія Грищенко на платформі Кошт Медіа.

ОВДП та ОЗДП: у чому різниця ринків капіталу

Будь-яка облігація — це боргове зобов’язання емітента перед покупцем. Головна різниця між ОВДП та ОЗДП полягає в географії розміщення та колі кредиторів, на яких орієнтується Міністерство фінансів:

  1. Внутрішні папери (ОВДП) держава розміщує всередині країни серед українських банків, бізнесу та громадян. Під час повномасштабної війни цей механізм став одним із фундаментів фінансової стійкості: за даними Мінфіну, лише у 2025 році через ОВДП до державного бюджету залучили близько 570 млрд грн. Навіть у найважчі перші місяці великої війни виплати за внутрішнім боргом здійснювалися безперебійно, що є свідомою політикою захисту внутрішнього ринку.
  2. Зовнішні папери (ОЗДП) виходять на міжнародні ринки капіталу. Їх купують глобальні інвестиційні фонди, керуючі активами, іноземні банки та спеціалізовані гравці. Для України це спосіб залучити валютні ресурси та розширити базу кредиторів за межами країни. Водночас історія обслуговування євробондів уже знала реструктуризації та відтермінування виплат, тому рівень ризику за ними об’єктивно вищий.

Як заробляють на євробондах та внутрішніх облігаціях

Різний склад учасників визначає те, як формується ціна та на чому саме заробляють власники паперів.

На внутрішньому ринку основний обсяг ОВДП зосереджений у портфелях банків, які не схильні продавати активи зі збитком навіть за негативних новин. Роздрібні інвестори здебільшого купують такі облігації з наміром тримати їх до погашення та отримувати фіксований пасивний дохід. Проміжні коливання ринкової вартості для них не критичні, тим паче що вибір альтернативних інструментів усередині країни обмежений, а виведення капіталу за кордон регулюється валютними обмеженнями.

На міжнародному ринку логіка зовсім інша. Іноземні інвестори в українські єврооблігації заробляють передусім не на купонних виплатах, а на зміні ринкової ціни самого паперу. Котирування тут виступають барометром того, як глобальний капітал оцінює платоспроможність України.

Механіка заробітку виглядає так: інвестор купує єврооблігацію номіналом $1000 за $600 — такий дисконт відображає глибокі побоювання ринку щодо майбутніх виплат. Якщо ситуація покращується і ризики переоцінюються в бік зниження, вартість паперу може зрости до $700. Продавши облігацію, інвестор фіксує $100 чистого прибутку на курсовій різниці без урахування купонів і комісій.

Читайте також: Не «наздоганяйте» долар: Мамедов назвав очікуваний курс до кінця року та ризик для покупців

Українські єврооблігації: ціна та реакція на новини

Через високу концентрацію спекулятивного капіталу українські єврооблігації гостро реагують на інформаційний простір. За кілька днів їхня ціна може змінитися на кілька відсотків під впливом чотирьох основних чинників:

  • Тривалість війни. Сигнали про можливі мирні переговори або перспективи припинення бойових дій безпосередньо впливають на прогнози економічного зростання, темпи відновлення інфраструктури та майбутню спроможність бюджету обслуговувати борг.
  • Міжнародна фінансова підтримка. Підтвердження нових пакетів допомоги від партнерів знімає ризики дефіциту ліквідності, тоді як затримки фінансування миттєво тиснуть на котирування вниз.
  • Довгострокова боргова стійкість. Інвестори оцінюють не лише поточне закриття дірок у бюджеті, а й співвідношення державного боргу до економічних можливостей країни в майбутньому та ризик нових реструктуризацій.
  • Глобальна кон’юнктура. На вартість українських паперів впливають світові процентні ставки та загальний апетит міжнародних фондів до ризикових активів країн, що розвиваються.

Показовою ілюстрацією став 2025 рік. У лютому доларові євробонди України дешевшали через згасання надій на швидке завершення війни, а на початку березня впали ще сильніше на тлі невизначеності з міжнародною підтримкою. Натомість наприкінці 2025 року новини про поступ у перемовинах та майбутнє фінансування від Європейського Союзу розвернули тренд і підштовхнули ціни вгору. Проте ринкові котирування завжди відображають поточні очікування інвесторів, а не гарантію реалізації певного сценарію.

Інвестиції в державні облігації України: бар’єри для ОЗДП

Для пересічного українця купівля єврооблігацій — це питання не лише дохідності, а й складної та дорогої фінансової інфраструктури. Технічно придбати папери, випущені за межами України і заведені всередину країни через місцевого посередника, можливо. Однак на практиці роздрібний інвестор стикається з низкою жорстких обмежень:

  • Заборона на виведення активів. Правила воєнного стану забороняють рух цінних паперів за межі України, що блокує їхній вільний продаж на зовнішніх майданчиках.
  • Мінімальна деномінація випуску. Навіть після майбутнього зняття обмежень міжнародні депозитарії проводять розрахунки лише великими пакетами, тому невелику позицію не вдасться перевести до закордонного брокера без докупівлі паперів.
  • Високі супутні витрати. Фінансовий результат суттєво зменшують брокерські та депозитарні комісії, витрати на валютні перекази, широкі спреди між ціною купівлі та продажу, а також процедури фінансового моніторингу.

Для невеликого капіталу перелічені витрати можуть нівелювати весь потенційний прибуток.

Бізнес-висновки: що обрати приватному інвестору

Різниця між ОВДП та ОЗДП — це вибір між передбачуваним грошовим потоком і ставкою на геополітичну волатильність. Внутрішні облігації залишаються оптимальним інструментом для консервативного управління ліквідністю в Україні: вони мають нульовий інфраструктурний поріг входу, захищені державною політикою обслуговування внутрішнього боргу та дозволяють точно планувати дохідність до дати погашення.

Єврооблігації ж залишаються територією великого інституційного капіталу. Роздрібному інвестору варто розглядати вхід у цей інструмент лише за умови значного розміру портфеля, готовності до високих транзакційних витрат і розуміння того, що ринкова ціна таких активів здатна змінюватися на кілька відсотків за лічені дні слідом за черговим випуском світових новин.

Читайте також: Чого 42 роки роботи з грошима навчили фінансового радника: 5 принципів упевненості в майбутньому

Спецпроєкти
Всі статті

Схожі статті по темі