Підвищений податок на банки може скоротити кредитування: які уроки Україна може винести з досвіду Європи

Додаткове оподаткування банків не завжди приносить бюджету очікувані кошти. Водночас воно може впливати на доступність кредитів, вартість фінансових послуг та інвестиційну привабливість банківського сектору. До таких висновків дійшли автори дослідження, які проаналізували понад 50 випадків підвищеного оподаткування банків у різних країнах світу за останні 25 років.

[social_blue social=“telegram”]

У роботі окремо розглянули досвід Польщі, Угорщини, Італії, Румунії та Великої Британії. Дослідники порівняли, як спеціальні податки впливали на фінансові ринки, кредитування та фактичні надходження до бюджетів.

Дослідження підготувала аналітична команда Ukraine Eco­nom­ic Out­look спільно із Сергієм Мамедовим, віцепрезидентом Асоціації українських банків і головою правління ГЛОБУС БАНКУ. Повний текст опублікований на сайті Ukraine Eco­nom­ic Out­look.

Італія: замість 3 млрд євро бюджет майже нічого не отримав

Один із найпоказовіших прикладів — Італія. У 2023 році уряд країни оголосив про запровадження 40% податку на надприбутки банків. Очікувалося, що це принесе бюджету близько 3 млрд євро.

Однак фінансовий ринок відреагував одразу: за один день банківський сектор втратив приблизно 10 млрд євро ринкової капіталізації.

Після цього уряд пом’якшив початкові умови. Банкам дозволили замість сплати податку спрямувати відповідні кошти до спеціальних резервів капіталу. Майже всі великі фінансові установи скористалися цією можливістю.

У підсумку бюджет отримав практично нульові надходження від початкового податкового механізму замість запланованих 3 млрд євро.

Румунія: податкові надходження виявилися у вісім разів меншими за прогноз

У Румунії наприкінці 2018 року оголосили про так званий «податок на жадібність». Його розмір залежав від міжбанківських процентних ставок.

Реакція фондового ринку була різкою: за один день індекс BET знизився приблизно на 11%, а акції великих банків подешевшали на 17–20%. Після цього уряд переглянув початкове рішення.

Фактичні надходження від податку становили близько 444 млн леїв. Спочатку ж уряд розраховував отримати 3,4–3,6 млрд леїв. Тобто бюджет зібрав приблизно у вісім разів менше, ніж планував.

Польща та Угорщина: як податки впливали на кредитування

Досвід Польщі показав, що додаткове оподаткування може змінювати стимули банків до кредитування.

У 2016 році країна запровадила податок на банківські активи, водночас звільнивши від нього державні облігації. Через це вкладення в державні папери отримали податкову перевагу порівняно з кредитуванням підприємств.

За даними, наведеними в дослідженні, у 2015–2019 роках співвідношення кредитів підприємствам до ВВП знизилося з 17,7% до 16,8%. Натомість обсяг банківського фінансування держави зріс із 16,3% до 19,5% ВВП.

Крім того, дослідження Національного банку Польщі засвідчило, що частину додаткового податкового навантаження банки переклали на клієнтів через зміну кредитних і депозитних ставок.

В Угорщині спеціальний податок на банківські активи запровадили у 2010 році як тимчасовий, однак він продовжує діяти й у 2026 році. Згодом до нього додали податок на фінансові транзакції та надприбутки.

За цей період кредитування приватного сектору скоротилося приблизно з 60% ВВП до 30–35% ВВП у 2024–2025 роках. Водночас автори дослідження зауважують, що на таку динаміку впливали різні економічні чинники, а додаткові податки були одним із факторів, які ускладнювали відновлення кредитування.

Читайте також: Нові ліміти на перекази не загрожують прозорим ФОПам — голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов

Велика Британія переглянула податкове навантаження на банки

Інший підхід обрала Велика Британія. Щоб зберегти конкурентоспроможність Лондона як міжнародного фінансового центру, уряд поступово переглядав параметри спеціального банківського збору.

У 2023 році країна знизила надбавку до податку на прибуток банків із 8% до 3%.

Цей приклад у дослідженні наводять як ілюстрацію того, як держава може коригувати податкову політику з огляду на конкурентоспроможність фінансового сектору.

Що це означає для України

Питання додаткового оподаткування банків актуальне і для України. 27 жовтня 2026 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15262. Він передбачає продовження на 2027 рік ставки податку на прибуток банків у розмірі 50%, а також обмеження на врахування збитків минулих років під час оподаткування.

За документ проголосували 265 народних депутатів. Водночас станом на 2 листопада законопроєкт ще не став законом — він пройшов перше читання. Про це повідомила Верховна Рада України

Автори дослідження наголошують, що оцінювати додаткове оподаткування варто не лише за сумою коштів, які держава отримує безпосередньо. Важливо також враховувати можливий вплив на кредитування підприємств і населення, вартість фінансових послуг та здатність банків нарощувати капітал.

«Ефективність додаткового оподаткування банків не можна вимірювати лише обсягами коштів, які надходять до бюджету. Не менш важливо враховувати його вплив на кредитування, вартість фінансових послуг, інвестиційну привабливість і здатність банківської системи підтримувати економічне зростання», — зазначається в дослідженні.

На думку його авторів, для України, якій потрібні ресурси не лише на оборону, а й на майбутнє відновлення, важливо враховувати довгострокові наслідки податкових рішень. Адже банківський капітал може використовуватися для кредитування бізнесу, інвестицій та фінансування економічної діяльності.

Таким чином, дискусія про податок на прибуток банків стосується не тільки наповнення бюджету. Вона також порушує питання про те, скільки ресурсів фінансова система зможе спрямувати в економіку в наступні роки.

Читайте також: Долар до 46,5 грн, депозити до 14,5%: Сергій Мамедов надав прогноз для банківського сектору на друге півріччя 2026 року