Пільга на комунальні чи субсидія: в чому різниця, які є нюанси та що обрати, щоб платити менше

В Україні окремі категорії громадян можуть користуватися пільгами на сплату комунальних послуг коштом знижки від держави в розмірі від 25% до 100% знижки з урахуванням загального доходу родини. Хоча у 2026 році низку пільг можуть скасувати, пенсіонери, зокрема, матимуть можливість сплачувати за комунальні 15% від доходу – решта компенсуватиметься державним коштом. Коли навіть стовідсоткова пільга гірша, ніж субсидія, що є вашим доходом, через який можуть забрати пільгу, та що робити, якщо це вже сталося – пояснив юрист пенсіонерів Михайло Вулах.

Як нараховуються пільги і що варто знати

Пільга – це знижка на сплату комунальних послуг, іншими словами – частину коштів сплачує держава, пояснив Вулах у новому відео на своєму YouTube-каналі. Більшість пільг залежить від доходу сім’ї – враховується не тільки пенсія, а всі регулярні доходи. До прикладу, а також зарплати, доходи від підробітків, відсотків за депозитами тощо, які отримують усі члени родини, які мешкають разом. Не вважається доходом разова підтримка, як-от 1 тис. грн від держави, нерегулярна допомога від дорослих дітей тощо.

«Зазвичай органи соціального захисту одразу рахують до складу сім’ї всіх прописаних. Це спрощений підхід, але він не завжди відповідає законодавству. І саме через це багато хто з пенсіонерів втрачає пільги безпідставно. Тому, якщо рішення ухвалено формально, його потрібно оскаржувати, не погоджуватися з ним. Або увідповіднювати документи до реальності», – зазначив юрист.

На законних підставах обраховуються доходи всіх у родині, хто має спільний побут, тобто коли люди фактично проживають разом. Не мають рахувати доходи прописаних у помешканні в тих випадках, якщо насправді вони там не проживають і це можна довести.

З 1 січня 2026 року пільгу можуть отримати родини, чий сукупний середньомісячний сукупний дохід родини в розрахунку на одну особу не перевищує 4 660 грн.

«Поясню на прикладі. Ви живете одна, ваша пенсія – 4 700 грн. Це більше на 40 грн за ліміт. У такому випадку пільгу у вас забирають. Живете удвох – усі ваші доходи складають і ділять на двох. […] Якщо цифра більша за 4 660 грн – забирають. Саме так люди раптово вилітають із пільг», – пояснив юрист.

Зараз пільги за урахуванням доходу мають ветерани праці, діти війни, особи з інвалідністю (але не внаслідок війни), пенсіонери, які були раніше вчителями, медиками, працівниками культури, реабілітовані особи, деякі професійні та спеціальні категорії. Є і ті, у кого пільги не забиратимуть попри фактичний розмір доходу. Це, до прикладу, учасники бойових дій, особи з інвалідністю, члени сімей загиблих, захисниць та захисників.

Читайте також: Чи впливає місце проживання на розмір пенсії – відповідь адвокатки

Що робити, якщо ви втратили право на пільгу

«Іноді стовідсоткова пільга на сплату комунальних не така вигідна, як субсидія. Тому що пільга – це знижка в межах норм, і вона залежить від вашого соціального статусу. А субсидія – це обмеження сплати за комунальні в розмірі 15% від вашого доходу», – наголосив Вулах.

Саме тому деякі пенсіонери після того, як втрачають пільгу й оформлюють субсидію, починають сплачувати за комунальні менше.

Юрист навів кілька прикладів.

• Пенсіонер живе сам, має пенсію в розмірі 4 тис. грн, не має інших джерел надходжень і має сплачувати за комунальні послуги 2 000 грн. У такому разі він фактично сплачує 600 грн – 15 % від свого регулярного доходу.
• Початкові умови ті ж самі, але у квартирі пенсіонера прописана, наприклад, дочка, яка разом із ним не проживає і отримує зарплату 10 тис. грн. Сукупний дохід родини в такому випадку становить 14 тис. грн, або 7 тис. грн із розрахунку на одну особу. «15% від цієї суми становить 2 100 грн, а це вже на 100 грн більше, ніж 2 000, які ви маєте сплачувати за комунальні. І тоді держава не надає ніякої субсидії», – зауважив юрист. У відео він порадив також навести лад у документах – якщо людина не проживає разом із вами, тобто ви не маєте спільного побуту, то вона й не має бути прописаною в помешканні.

Важливо пам’ятати, що під час призначення субсидії працівники органів соціального захисту звертають увагу на те, хто може бути учасником домогосподарства, тобто проживати в помешканні та користуватися комунальними послугами. Насамперед це ті, хто має прописку чи зареєстрований у квартирі чи будинку – навіть коли це не родич або, як уже зазначалось, якщо людина фактично не проживає за цією адресою.

«А як щодо чоловіка та дружини? Якщо ви проживаєте й навіть прописані в різних квартирах, але перебуваєте в шлюбі, держава рахує двох людей як одну сім’ю для обчислення субсидій. Щодо неповнолітніх дітей – та ж сама ситуація. Де б вони не проживали, де б вони були не прописані, усе одно вони рахуються як члени домогосподарства», – додав Вулах.

Ще один важливий момент: якщо під час перевірки, які здійснюють працівники органів соціального захисту, у вашому буде присутня стороння людина (сусідка, доглядальниця, подруга, що зайшла в гості), ви маєте надати докази того, що вона не є членом вашого домогосподарства. Адже це може вплинути на рішення щодо призначення чи скасування субсидії.

• Нагадаємо, раніше адвокатка Тетяна Голиця пояснила, як оформити пенсію, якщо ви перебуваєте за кордоном, дистанційно, які додаткові документи для цього потрібні та що варто памʼятати.