Податок 50% для банків: що тепер буде з кредитами, пояснює банкір Сергій Мамедов
Понад 257 млрд грн податків: банкір пояснив, як навантаження на банки може вплинути на кредити. Колаж МС.Today
Більші податкові надходження від банків допомагають наповнювати бюджет під час війни. Водночас прибуток, який залишається у фінансових установах, формує капітал для подальшого кредитування. За 2023–2025 роки українські банки нарахували понад 257 млрд грн податку на прибуток, але тривале збереження підвищеної ставки може обмежувати їхні можливості фінансувати бізнес. Таку думку висловив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов у подкасті на YouTube-каналі Finance.ua, про який ідеться в наданому редакції пресрелізі від 13 листопада.
[social_blue social=“telegram”]Головне
- За наведеними Мамедовим даними, за 2023–2025 роки банки нарахували понад 257 млрд грн податку на прибуток.
- У 2023 та 2024 роках ставка становила 50%, у 2025-му — 25%, а у 2026-му її знову встановили на рівні 50%.
- На думку банкіра, підвищене оподаткування може стримувати накопичення капіталу та розширення кредитування.
- Дослідження, підготовлене за його ініціативою спільно з Ukraine Economic Outlook, охопило понад 50 випадків додаткового оподаткування банків за останні 25 років.
- Законопроєкт №15262 про продовження ставки 50% на 2027 рік уже пройшов парламент: 12 листопада його направили на підпис президенту.
Як податок на банки пов’язаний із кредитами для бізнесу
За словами Мамедова, фінансовий сектор розуміє необхідність наповнення державного бюджету, особливо під час війни. Проте оцінювати підвищене оподаткування він пропонує з урахуванням його подальшого впливу на економіку.
Логіка, яку пояснює банкір, така: частина прибутку залишається в банку та поповнює його капітал. Від достатності цього капіталу залежать можливості розширювати кредитування підприємств і населення.
«Коли ми обговорюємо податки на банки, варто бачити весь економічний ланцюг: прибуток формує капітал, капітал дає можливість кредитувати, а кредити підтримують виробництво, інвестиції та робочі місця. Якщо послаблюється одна з цих ланок, наслідки згодом може відчути вся економіка», — пояснив Мамедов.
Для підприємства питання доступності фінансування може виникнути під час купівлі обладнання, модернізації виробництва чи відновлення пошкоджених потужностей. Саме для таких проєктів, наголошує банкір, важливо мати можливість планувати фінансування на роки вперед.
Читайте також: НБУ одночасно ускладнює життя банкам і полегшує доступ до кредитів для бізнесу
Як змінювалося оподаткування банків
Мамедов нагадав, що у 2023 та 2024 роках до прибутку банків застосовували ставку 50%. Обидва рішення мали ретроспективний характер — стосувалися результатів року, протягом якого їх ухвалювали.
У 2025 році ставка становила 25%, однак на 2026 рік її знову встановили на рівні 50%.
| Рік | Ставка податку на прибуток банків |
|---|---|
| 2023 | 50% |
| 2024 | 50% |
| 2025 | 25% |
| 2026 | 50% |
За наведеними банкіром даними, загальна сума нарахованого податку за 2023–2025 роки перевищила 257 млрд грн.
На його думку, повторювані рішення про підвищене оподаткування створюють невизначеність для накопичення капіталу й довгострокового планування кредитної діяльності.
Що вже вирішила Рада щодо ставки на 2027 рік
У пресрелізі згадується, що 27 жовтня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15262 про продовження підвищеної ставки на 2027 рік.
Відтоді статус документа змінився. За карткою законопроєкту на сайті парламенту, 11 листопада його ухвалили, а 12 листопада направили на підпис президенту. Станом на перевірку 13 листопада в картці зазначено статус «Передано на підпис Президенту».
Як повідомила Верховна Рада, ухвалений документ передбачає збереження ставки податку на прибуток банків на рівні 50% у 2027 році.
Що показує міжнародний досвід
Окремою темою подкасту стало дослідження, підготовлене за ініціативою Мамедова спільно з Ukraine Economic Outlook. Воно охопило понад 50 випадків запровадження додаткових податків на банківський сектор у різних країнах протягом останніх 25 років.
За словами банкіра, міжнародний досвід свідчить: наслідки таких рішень можуть позначатися на кредитних ставках, інвестиційній привабливості банків і їхній готовності фінансувати економіку.
У наданому пресрелізі немає конкретного розрахунку того, наскільки можуть змінитися ставки чи обсяги кредитування в Україні. Тож наведені застереження — позиція експерта щодо ризиків, а не прогноз неминучого подорожчання кожної позики.
Який баланс пропонує Мамедов
Банкір вважає, що інтереси державного бюджету та банківської системи можна узгодити. Йдеться про рівновагу, за якої сектор забезпечуватиме значні податкові надходження й водночас зберігатиме достатній капітал для кредитування та підтримки економічного зростання.
Особливого значення це набуває для виробничих проєктів, модернізації та відновлення постраждалого бізнесу, де потреба у фінансуванні може бути тривалою.
«Для держави важливо не лише те, скільки коштів бюджет отримає сьогодні, а й те, які можливості матиме економіка завтра. Тому кожне податкове рішення варто оцінювати з погляду його довгострокового ефекту: чи допоможе воно країні стати економічно сильнішою», — підсумував Мамедов.
Читайте також: Кредит готівкою чи картка з лімітом: експерт пояснив, у чому різниця і як не переплатити