UA RU
logo

Подолали три кризи і не зазнають збитків під час війни: історія агенції 4press

Креативна агенція 4press з’явилася 2000 року. За 22 роки існування вона реалізувала понад тисячу проєктів, пережила три кризи, а в умовах широкомасштабної війни втратила лише одного клієнта.

Про історію агенції, найскладніші та найцікавіші проєкти та виживання у кризу в партнерському матеріалі розповідають Катерина Вершиніна й Андрій Саламатов, керівники 4press.

Партнер проєкту?

Про те, як відкрили агенцію

Катерина: До появи агенції я працювала дизайнеркою в кількох компаніях, була редакторкою журналу «Техноманія», де робила майже все: писала статті, редагувала, верстала, малювала ілюстрації. Часто траплялися підробітки: просили написати, намалювати, зробити плакат, серію ілюстрацій до дитячого журналу тощо.

Запитів ставало дедалі більше, а після того, як ми реалізували великий проєкт літературного альманаху, я зрозуміла, що можу піти у вільне плавання.

Катерина Вершиніна, керівниця агенції 4press

Так, 2000 року в Одесі відкрився офіс агенції 4press. Ми заснували компанію разом із ще одним партнером, але потім він відійшов від справ, а я стала ідеологом і головним «двигуном» компанії. Андрій приєднався до нас 2014 року.

Спочатку в компанії працювало четверо людей: два засновники й два дизайнери. Звідси й четвірка в назві. Наші перші дизайнери зараз живуть у США, тож від початкової команди зараз тільки я.

Потім у різний час у нас працювало від шести до одинадцяти людей. Штат дизайнерів зростав завдяки моїй викладацькій роботі: у нас часто стажувалися студенти. Найзацікавленіші та найпрацездатніші починали працювати в компанії.

Часто ми підключаємо людей під конкретні проєкти – тоді працівників стає вдвічі більше. Зазвичай у нас в середньому  працює 15–20 осіб.

Про перші проєкти

Катерина: Наші перші великі проєкти були пов’язані з виноробством: на початку 2000-х років дозволили приватизувати виноробні підприємства, а до цього вино буквально розливали ківшиками у пляшки, клеїли етикетку і продавали з-під підлоги. Після легалізації галузі виноробням стала потрібна якісна реклама. І ми її для них робили.

В Одесі ми тоді знаходилися лише кілька тижнів на місяць, решту часу проводили у робочих відрядженнях по Україні: їздили на виробництво, розмовляли із власниками, шукали переваги, які можна було використати в рекламі. Для них ми розробляли айдентику, паковання, етикетки. Того ж таки 2000 року ми почали працювати з винним брендом «Коблево».

Якщо говорити про незвичайні проєкти, то згадую 2008 рік. В Одесі тоді відкрили готель Maristella Marine Residence. Ми супроводжували проєкт від стадії «котловану» до дня, коли в готель зайшов перший відвідувач. І ось одного разу власник попросив нас зробити вивіску, але не просту, а золоту. 3,5 м завдовжки та близько 80 см заввишки. Покрити таку площу золотом було дуже складно. Ми знайшли компанію, яка може це зробити, аж у Японії. Довелося везти вивіску туди й назад.

Вивіска і зараз там, але мало хто знає її справжню цінність – можливо, саме це й допомогло їй зберегтися.

Про те, що відрізняє 4press від інших агенцій

Андрій: Буває, що клієнт звертається до нас, наприклад, щодо просування чи побудови команди, а виявляється, що в нього з фінансовою моделлю біда чи бізнес-модель неробоча. Тому займаємося всім – за фактом виходить управлінський консалтинг.

Андрій Саламатов, керівник 4press

Найкраще нашу діяльність описує поняття «глокал» – «глобальне + локальне», від загального до часткового. Це означає, що ми маємо глобальну експертизу – ми постійно спілкуємося зі світовою бізнес-спільнотою, практично всі наші ментори та партнери живуть і працюють за кордоном. І ми застосовуємо її на локальному ринку.

Світові тренди дістаються нашої країни із запізненням у 3–5 років. А завдяки нашим зв’язкам і спрямованій на це роботі ми цю експертизу отримуємо раніше. Звідси й наше позиціювання – глобальні рішення на локальному ринку. Ми постійно моніторимо тренди, підхоплюємо нові алгоритми, методики, пов’язані з аналітикою, стратегічним маркетингом, креативом, менеджментом, дизайном, комунікаціями.

Наприклад, ми якось допомагали проєктувати франшизу житлових будинків в Україні. Зазвичай забудовники розповідають про матеріали та якість будівництва, але це вже всім набридло. Нам потрібна була оригінальна концепція. Я брав участь у збиранні матеріалу: брав інтерв’ю «в полях», робив аналітику, спілкувався зі світовими архітекторами. Я дізнався, що в одній європейській країні мешканців залучають до проєктування будинків. У випадку нашого клієнта це виглядало так: приходите ви до відділу продажів, а вас запитують, яким би ви хотіли бачити простір у будинку та поруч з ним. Це називається партисипативним проєктуванням.

Звичайно, воно має межі, технічні та архітектурні обмеження, але майбутні мешканці можуть впливати на «наповнення» і вигляд житлового комплексу.

Також представники клієнта ходили мікрорайоном майбутньої забудови. То був приватний сектор, якому майже 200 років. Вони вивчали історію району, спілкувалися із жителями, запитували, чого їм не вистачає. Ідея була в тому, щоб зробити простір цікавим, зрозумілим та органічним не лише для тих, хто купив квартиру, а й для тих, хто живе поряд.

Дізнатись більше про креативну агенцію 4press можна на сайті.

 

Про найскладніші проєкти й такі, що найбільше запам’яталися

Андрій: Дуже складно вибрати кілька прикладів з понад тисячі проєктів, але якось ми робили передпроєктне дослідження для соціальної мережі, яка платить користувачам у криптовалюті за публікацію контенту.

Спочатку не була остаточно зрозуміла географія користувачів, монетизація, на відміну від конкурентів. Ідею потрібно було відшліфувати до такого стану, щоб у неї готові були інвестувати. Ми зв’язувалися з іноземними експертами, працювали із сервісами з опитування мешканців різних країн (США, ОАЕ, Південна Корея, Австралія, Німеччина, Індія тощо), щоб зрозуміти, з якої країни починати. В ОАЕ навіть потрапили під санкції: місцеві чиновники не пропускали наш опитувальник, хоч ми працювали з ним у багатьох країнах. Довелося провести невеликі перемовини зі співробітниками МВС Еміратів, щоб нам дозволили опитати тамтешніх людей.

Наше дослідження компанія потім використала, щоб скоригувати бізнес-модель та отримати інвестиції. У цю бізнес-модель повірили, бо ми зібрали певні дані: чому має бути саме так, на чому це ґрунтується. У підсумку у проєкт у першому раунді вклали кілька мільйонів доларів.

Другий приклад, що запам’ятався – проєкт для судноплавної компанії. Традиційно в цій галузі все відбувається дуже повільно, платежі й узгодження можуть тривати тижнями. Тому компанія клієнта найняла розробників і доручила їм створити платформу, де б укладали контракти з оренди суден, а розрахунки проводилися б у криптовалюті.

Цікава історія вийшла з назвою. Керівник компанії захоплювався китайською культурою, тож хотів, щоб назва відповідала правилам феншуй. Ми поговорили з майстром феншуй і дізналися, що назва має складатися із семи літер.

Ми навіть отримали перелік цих літер і тих, яких у назві бути не повинно. Додаткова складність була ще й у тому, що майбутній домен з назвою сайту має бути вільним у всьому світі, у тому числі в Китаї. Було дуже нелегко і завдяки цьому цікаво.

Після цього проєкту я сам став цікавитися східною філософією та культурою, і багато управлінських принципів ми запровадили у себе в агенції.

Про те, як формували спільноту навколо агенції

Андрій: 2018 року ми почали аналізувати, у який бік змінюватимуться креативна й освітня сфери. Ми прогнозували, що великі компанії створюватимуть креатив усередині, а це означає, що частково ринок наших послуг може звузитися. Тоді ми вирішили, що потрібно формувати довкола себе спільноту.

Стали проводити різні воркшопи з креативного мислення. Коли розпочався ковід, запустили ефіри «Прямий кефір» про те, як реагувати бізнесу на пандемію. А розповісти нам було що: наша агенція до ковіду паралельно могла вести близько 40–45 проєктів на різних ринках і з різних сфер, відповідно, ми володіли великою кількістю даних. Ми моніторили західні видання, світові консалтингові компанії, шукали думки експертів, інтерв’ювали наших клієнтів і партнерів, знайомилися з історією кризового менеджменту – проштудіювали шалений обсяг інформації. В ефірі розповідали про те, як компанії змінюють свою діяльність, підлаштовуються під нову реальність.

З цього формату народилося «Качине кафе» – зум-кафе, куди люди приходять із запитаннями щодо бізнесу й отримують експрес-консультації. Останні ми даємо на волонтерських засадах. Наприклад, до нас звернувся бізнесмен. Він переправляв контейнер з хімічними речовинами, що використовуються в сільськогосподарській і текстильній промисловості. Поки вантаж плив у Туреччину, покупець передумав його брати. Потрібно було продати цю хімічну сполуку, але потенційних клієнтів для такого товару дуже мало. Ми поспілкувалися з партнерами з логістичної сфери, вони порадили зв’язатися з турецькими логістичними компаніями – ті часто мають виходи на покупців. Скинули їм презентацію, і вони забрали контейнер. Сталося все досить оперативно.

Катерина: Самому «кафе» 2,5 роки. Зустрічей ми вже не порахуємо, бо були періоди, коли могли проводити їх щотижня, а бувало, що через тиждень. Атмосфера завжди була дивовижною: слухачі в чаті обмінювалися ідеями, говорили, чим можуть одне одному допомогти, моментально з’являлися спільні проєкти.

Під час пандемії ми залучали експертів, які займалися психологічними ресурсними техніками, допомагали людям бути в нормальному стані. У воєнний час провели кілька зустрічей з експертами та бізнес-консультантами з Нідерландів, Польщі, Німеччини, Чехії. Акцент робили на практичних відповідях: як релокувати бізнес, які виникають юридичні тонкощі тощо. Зазвичай на зустрічах було від 30 до 50 осіб.

Більше про проєкти креативної агенції тут.

 

Про кризи 2008, 2014 та 2020 років

Андрій: Я вже казав, що захопився китайською культурою, тому звернуся до «Книги змін» – найкращого підручника з менеджменту з будь-коли написаних. Там прямо прописано, як виходити із кризи. Також з неї можна дізнатися, що криза – це ніякий не «час можливостей», як це заведено вважати. Насправді ієрогліф «криза» можна буквально перекласти як «подвійна небезпека». Якщо правильно поведешся – випливеш, якщо ні – потонеш. Але «правильно» – це як?

  • Перше, що потрібно зробити під час кризи – це сповільнитись. Не панікувати, дати собі деякий час для того, щоб усвідомити, що відбувається. В одному з перекладів «Книги змін» буквально написано: «Загальмуй свої колеса». Саме так вчинив, наприклад, американський льотчик Чеслі Салленбергер: коли в його літака відмовили двигуни, він приблизно хвилину нічого не робив, сидів і розмірковував, як урятувати життя екіпажу та пасажирів. І він зміг посадити величезний пасажирський лайнер на річку Гудзон.
  • Друге правило – оптимізувати все, що можна оптимізувати. Скажімо, домовитися, щоб зменшили орендну плату за офіс або відстрочили заборгованість.
  • Третє – оптимізувати процеси в компанії, щоб зберегти ядро, завдяки якому можна далі розвиватися. У кризу не треба думати про прибуток у першу чергу, треба думати про людей. Адже, коли криза закінчиться, ви матимете зекономлені гроші, але команду збиратимете з нуля. Тому максимум уваги людям: комунікація, психологічна ситуація, турбота про них.

Наприклад, наш студент мав бізнес, пов’язаний із заходами – його компанія надавала персонал: стюардів, офіціантів, охорону, технічних фахівців. У штаті було близько 1,5 тис. осіб. Під час пандемії замовлень не було, але компанія подбала про команду. Кого могли – працевлаштували, кому виплатили зарплату з бонусом. Штат скоротився з 1,5 тис. до 30 осіб.

Разом вони вигадали, чим могли б займатися – стали проводити суботники для ОСББ, концерти у дворах, фітнес-вечірки тощо. У результаті змогли утримувати себе й команду. Упевнений, коли сфера оживе, вони швидко повернуться на роботу. На відміну від бізнесменів, які запанікували, не виходили на зв’язок і «морозилися» від співробітників і партнерів. Коли вони повернуться на ринок, їм доведеться починати все спочатку.

Подивитись портфоліо креативної агенції 4press та подати заявку можна на сайті.

 

Про те, як агенція переживає війну

Андрій: Насамперед ми упорядкували всі поточні проєкти – зв’язалися з клієнтами, уточнили, чи планують вони продовжувати роботу чи припиняють співпрацю. Потім ми проговорили з командою подальші умови роботи та заспокоїли її: сказали, що компанія продовжить роботу, це не перша наша криза, у нас є запас фінансової міцності. І весь час даємо зрозуміти, що відбуватиметься далі.

Щоб підтримувати людей емоційно, запровадили спеціальні щотижневі сеанси неформального спілкування – перед кожною планеркою обговорюємо, у кого що відбулося. Якщо хтось хотів піти вчитися чи знайти підробіток – ми також допомагали.

У результаті ми втратили лише одну людину, та й то лише тому, що вона переїхала в іншу країну.

Катерина: У роботі ми зосередилися на швидких послугах – експрес-консалтингу і швидких дослідженнях. Наприклад, до нас звернулася компанія, якій уже завтра треба було щось показати німецькому інвестору, а маркетолог, який два тижні готував матеріали, зник разом з авансом. За вісім годин ми підготували дослідження, і власник отримав інвестиції.

Також з’явилася опція менторингу – коли із замовником проходимо якийсь шлях. 

Наразі компанії трансформуються і просто проконсультувати людину не завжди достатньо. Іноді це покрокові речі, де важливо все: від особистого комфорту та самопочуття власника до контактів, якими ми готові поділитися.

Ще ми ввели в себе суворішу калькуляцію за людиногодинами. З’явилася окрема табличка, за якою розраховуємо вартість послуг, і залежно від витрат можемо чітко прорахувати до копійки, скільки маємо інвестувати у проєкт.

Змінилися терміни відповіді на запити від клієнтів. Швидкість роботи всередині колективу збільшилася вдвічі. Якщо раніше на підготовку простої комунікаційної моделі йшов тиждень, то тепер впораємося за декілька днів. Повернулися старі клієнти – з 11 проєктів, незавершених з початку війни, не відновився лише один. Звісно, ​​з’являються й нові проєкти.

Прибуток агенції впав, але збитків ми не мали.

Про те, як український бізнес переживає війну

Андрій: Мені здається, зараз найкращий час, щоби відкривати бізнес. Ринок очиститься, і багато конкурентів підуть, відкриються нові можливості, впаде вартість реклами. Усім клієнтам, які звертаються до нас, ми радимо нарощувати рекламні бюджети, а не скорочувати їх. В українців є якась фінансова подушка, запас міцності, з’являються нові потреби.

Звичайно, деякі ринкові ніші сповільняться у плані попиту, але там можна запропонувати додаткові послуги, розробити додаткові продукти.

Наприклад, наші клієнти у Броварах відкривали крафтову пекарню. Вони додають різні трав’яні домішки, тому хліб може бути малиновим, фіолетовим та інших незвичайних кольорів. Вони замовили обладнання, хотіли розвивати виробництво, продавати свою продукцію у великих мережевих магазинах, але почалася війна.

Ми провели дослідження, і виявилося, що покупці налаштовані позитивно. Потім ми зробили брендинг, зареєстрували їхню компанію, допомогли розв’язати питання щодо підключення до електромереж, розв’язали кадрові питання. Нині вони набирають персонал і незабаром відкриються.

Або великий дистриб’ютор керамічної плитки та сантехніки. Здавалося б, що на час війни будівництво зупинилося, ремонти у квартирах припинилися. Що робити? Заморозити бізнес? Перевезти в інше місце?

Ми розробили маркетингову стратегію, запустили рекламну кампанію, програму лояльності, запровадили акційні пропозиції. Налаштували внутрішню роботу з комунікації, аж до відділу маркетингу, з яким їм допомагаємо. І потихеньку обороти в них зростають, виходять на потрібний рівень.

Про плани

Катерина: Ми впевнені, що в Україні буде цікаво вести бізнес. Знаємо, що незабаром усе зміниться до невпізнання в позитивний бік.

Через те, що деякі українці поїхали, ми підкоригували стратегію агенції в бік експорту. Тому ми маємо приріст закордонних компаній, але це відбувається природним шляхом, без революційних змін, бо ми робили це й раніше. У нас завжди були закордонні клієнти, яким цікаві наша компетенція або український ринок.

Наш свідомий вибір – працювати в Україні. Це не лише патріотизм, раціональний розрахунок чи економічний фактор. Наша позиція відбиває глибоку віру в майбутнє для українців, які виявилися не лише стійкими, а й показали, що таке справжні людські цінності.

Партнер проєкту?

Більше про 4press

Це партнерський матеріал. Інформацію для цього матеріалу надав партнер.
Редакція відповідає за відповідність стилістики редакційним стандартам.
Замовити матеріал про вас у форматі PR-статті ви можете тут.

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: