Понад чверть українців продовжують працювати навіть під час червоної тривоги: опитування OLX Робота
Понад чверть українців продовжують працювати навіть під час червоної тривоги: опитування OLX Робота. Колаж МС.Today
Кожен четвертий працівник не зупиняє роботу навіть під час червоного рівня загрози, тобто ракетної чи балістичної небезпеки. Лише 20% одразу йдуть в укриття. Найчастіше люди пояснюють це тим, що не вважають за потрібне щоразу спускатися в сховище або що воно надто далеко. А 13% кажуть, що роботодавець очікує від них роботи навіть під час тривоги. Такі результати опитування користувачів OLX Робота.
[social_blue social=“telegram”]Головне
- Під час жовтого рівня (дронова атака) працювати продовжують 35%, під час червоного — 26%.
- Одразу в укриття під час червоної тривоги йде лише кожен п’ятий.
- 37% не ходять в укриття, бо воно далеко або важкодоступне, ще 20% — бо незручне.
- 17% регулярно доводиться працювати всупереч бажанню піти в укриття.
Тривоги з’їдають робочий час
За даними «Києва Цифрового», у вересні 2026 року повітряна тривога в столиці тривала понад 242 години, з них 85 годин — удень. Тож частина бізнесів змушена була призупиняти роботу.
Для більшості опитаних це актуальне питання: 53% працюють на стаціонарному місці, як-от в офісі, магазині чи на виробництві, ще 9% — у гібридному форматі.
Майже третина респондентів (30%) щодня або майже щодня змушені переривати роботу чи змінювати місце через тривогу. Ще 9% роблять це кілька разів на тиждень, 13% — кілька разів на місяць. А для 37% тривога майже ніколи не заважає працювати. Різниця пояснюється тим, що в опитуванні брали участь мешканці різних регіонів, де частота й рівень загроз відрізняються.
Читайте також: Укрпошта та Kasta запустили «Укрпошта Маркет»: 10 млн товарів та безкоштовна доставка до будь-якого відділення
Знають, але не завжди діють
З вересня тривогу оголошують за двома рівнями: жовтий — у разі дронової атаки, червоний — за ракетної або балістичної небезпеки. 79% опитаних знають різницю між ними, 19% чули, але не до кінця розуміють, а 2% не знають узагалі.
Але знання не завжди перетворюються на дії. Ось як люди поводяться, коли тривога застає їх на роботі.
Жовтий рівень:
- продовжують працювати — 35%;
- діють залежно від ситуації — 29%;
- переходять у безпечніше місце в будівлі, але не в укриття — 17%;
- одразу йдуть в укриття — 7%;
- діють за рішенням керівника — 6%;
- йдуть в укриття, якщо загроза здається серйозною — 5%.
Червоний рівень:
- продовжують працювати — 26%;
- діють залежно від ситуації — 25%;
- переходять у безпечніше місце в будівлі — 20%;
- одразу йдуть в укриття — 20%;
- діють за рішенням керівника — 5%;
- йдуть в укриття, якщо загроза здається серйозною — 4%.
Тобто за ракетної загрози люди помітно обережніші: частка тих, хто одразу йде в укриття, зростає майже втричі, з 7% до 20%. Але навіть тоді кожен четвертий продовжує працювати.
Читайте також: Зв’язок у блекаут: Vodafone ставить сонячні панелі ще на 400 веж
Чому не йдуть в укриття
Респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді. Найчастіші причини:
- не вважають за потрібне щоразу йти в укриття — 38%;
- укриття далеко чи важкодоступне — 37%;
- укриття незручне чи погано облаштоване — 20%;
- не хочуть переривати роботу — 19%;
- роботодавець очікує, що робота триватиме й під час тривоги — 13%;
- не можуть залишити робоче місце через специфіку роботи — 11%.
І часом робота триває навіть усупереч бажанню працівника. 17% регулярно стикаються з тим, що доводиться працювати, коли вони хотіли б піти в укриття, ще 11% — кілька разів. Водночас 53% кажуть, що з таким не стикалися.
Безпека — спільна відповідальність
Автори опитування наголошують: обізнаності про рівні тривоги недостатньо. Важливо, щоб працівники мали реальну можливість зупинити роботу й дістатися до безпечного місця. А це залежить і від самої людини, і від того, як роботодавець дбає про безпеку команди.
Якщо ваш роботодавець вимагає працювати під час загрози й не дає змоги піти в укриття, варто знати свої права. А найголовніше правило лишається незмінним: під час ракетної чи балістичної небезпеки життя важливіше за будь-який дедлайн.
Читайте також: Як розумно заощаджувати під час війни: 6 правил