Подібно до гравітаційних хвиль і гамма-спалахів, швидкі радіоспалахи є одним із найпотужніших і найзагадковіших астрономічних явищ сучасності. Це спалахи, які виділяють більше енергії за мілісекунди, ніж Сонце за три дні. Більшість цих спалахів тривають лише мілісекунди і зникають, але траплялися й рідкісні випадки їхнього повторення. MC.today із посиланням на Universe Today розповідає деталі.
Провідним місцем для дослідження цього явища є Canadian Hydrogen Intensity Mapping Experiment (CHIME), радіотелескоп останнього покоління, розташований у Британській Колумбії, Канада. Завдяки великому полю зору та широкому охопленню частот цей телескоп є незамінним інструментом для виявлення швидких радіоспалахів (там вже вдалося виявити понад 1 тис. джерел). Використовуючи новий тип алгоритму, в обсерваторії зафіксували 25 нових швидких радіоспалахів у проміжок між 2019 і 2021 роками.
Попри свою таємничу природу, швидкі радіоспалахи відбуваються доволі часто, і прогнози свідчать, що вони дістаються Землі приблизно тисячу разів на день.
Жодна із запропонованих на сьогоднішній день теорій або моделей не може повністю пояснити всі властивості цих сплесків або їхніх джерел. Вважається, що деякі з них спричинені нейтронними зірками та чорними дірами (що пояснюється високою щільністю енергії навколо них), інші поки не вдалося класифікувати. Через це зберігаються інші теорії – від пульсарів і магнетарів до гамма-всплесків і навіть розуму позаземного походження.
CHIME спочатку був розроблений для вимірювання історії розширення Всесвіту шляхом виявлення нейтрального водню. Приблизно за 370 тис. років після Великого вибуху Всесвіт був пронизаний цим газом.
Читайте також: Супутники ламатимуться, а полярні сяйва будуть яскравішими – чого чекати від сонячного максимуму у 2025 р.
З понад 1000 швидких радіоспалахів, виявлених станом на сьогодні, лише 29 були ідентифіковані як повторювані. Більше того, було виявлено, що практично всі повторювані радіоспалахи повторюються нерегулярно. Єдиним винятком є FRB 180915, виявлений дослідниками CHIME у 2018 році, який пульсує кожні 16,35 дня.
За допомогою нового алгоритму вдалося виявити 25 нових повторюваних джерел.
Ці висновки можуть допомогти в майбутніх дослідженнях, які проведуть на радіотелескопах наступного покоління, які почнуть працювати в найближчі роки. До них відноситься обсерваторія Square Kilometer Array (SKAO), яка, як очікується, запрацює до 2027 року. Розташований в Австралії, цей 128-тарілковий телескоп буде об’єднано з масивом MeerKAT у Південній Африці, щоб створити найбільший у світі радіотелескоп.
Сьогоднішній ринок автозапчастин пред’являє нові вимоги до продавців: автовласники очікують не просто широкий асортимент, а…
Президент Володимир Зеленський підписав закон №12150 про єдину роумінгову зону з Євросоюзом. Таким чином Україна…
11–12 червня | Київ | RAU EXPO 2025 — подія, яка об’єднує всіх, хто рухає…
У NovaPay (фінансовий сервіс групи NOVA) ввели зміни щодо переказів для фізичних осіб. Нові умови…
Кожна компанія – це передусім люди, які в ній працюють. Для ритейлу, особливо такого масштабного,…
У мережі шириться інформація, що «Vodafone Україна» почав блокувати номери телефонів за несплату тарифу. У…