Продажі у Facebook чи Instagram: податковий консультант пояснив ризики і порадив, як їх уникнути

Тисячі українців щодня щось продають у соцмережах, і така торгівля перестала бути лише «підробітком на вихідних». Сторінки в Instagram та Facebook активно заробляють – але часто без офіційної реєстрації. І це може мати доволі неприємні наслідки. Чи вважається продаж товарів та послуг в соцмережах підприємницькою діяльністю, якою може бути відповідальність і що робити мікропідприємцям – редакції MC.today розповів податковий консультант Олександр Зарайський.

Чи вважається торгівля в соцмережах підприємницькою діяльністю

Станом на зараз, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3, коли продаж товарів чи надання послуг здійснюється три й більше разів протягом року, то це, на погляд суду, є ознакою підприємницької діяльності.

З огляду на це неважливо, як здійснюється продаж товарів – через інстаграм чи фейсбук, чи на OLX. Якщо одна особа продає товари три або більше рази протягом одного календарного року, то це підпадає під визначення підприємницької діяльності.

Також немає значення, що це за товар – торти на замовлення чи светри для домашніх улюбленців. Навіть якщо це різні товари. Але якщо одна людина продає їх протягом року три й більше разів – це підприємницька діяльність.

Те саме стосується і послуг: якщо хтось надає послуги й отримує за них оплату три й більше разів протягом року, то це підпадає під ознаку підприємницької діяльності.

Як щодо відповідальності

За здійснення підприємницької діяльності без реєстрації ФОП передбачена відповідальність відповідно до ст. 164 КУпАП. За перше порушення суд може накласти адмінштраф у сумі від 17 000 до 34 000 грн. Також додатково суд може ухвалити рішення про конфіскацію всіх товарів, які продаються та всіх доходів, отриманих раніше від продажу товарів чи надання послуг без реєстрації ФОП.

Якщо протягом року така особа скоїть повторне порушення, то сума штрафу вже буде складати від 34 000 грн до 85 000 грн, а конфіскація товарів і доходів є обов’язковою, а не на розсуд суду, як за перше порушення.

Також, незалежно від того, яке рішення ухвалить суд, від суми отриманих доходів (тобто від суми отриманого виторгу) необхідно буде сплатити податки: 18 % ПДФО та 5 % військового збору. 

Читайте також: Чи штрафуватимуть ФОПів за розбіжності між залишками готівки в касах з Х-звітами – коментар експерта

Що робити мікропідприємцям: легалізуватися чи не легалізуватися?

Як на мене, суворість покарання не залишає іншого вибору, окрім реєстрації ФОП. Але завжди можна обрати, який саме ФОП зареєструвати.

Таку діяльність можна здійснювати як платник єдиного податку 2 або 3 групи. Між цими групами є відмінності у звітності й ліміті річних доходів, а також у тому, кому можна надавати послуги (якщо ФОП надає саме послуги, а не продає товари). Але для мікробізнесу, який тільки починає працювати, головна відмінність – це податки, які необхідно сплачувати.

ФОП на 2 групі єдиного податку кожен місяць сплачує податки у фіксованій сумі незалежно від отриманих доходів (навіть якщо їх немає взагалі), це:

• єдиний податок – 1 600 грн;
• військовий збір – 800 грн;
• ЄСВ – 1 760 грн.

А от ФОП на 3 групі єдиного податку у фіксованій сумі сплачує тільки ЄСВ (1 760 грн на місяць). Інші податки такі підприємці сплачують у відсотках від доходу (тобто від виторгу):

• єдиний податок – 5%;
• військовий збір – 1%.

Тож, як на мене, ФОП на 3 групі єдиного податку більше підходить тим, хто має нерегулярні доходи чи якщо їхня сума незначна.

Також важливий момент: ФОПи другої та третьої груп звільнені від сплати ЄСВ, якщо вони є:

• особами з інвалідністю;
• пенсіонерами за віком;
• пенсіонерами за вислугою років;
• особами, що досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• найманими працівниками;
• особами, що уклали гіг-контракт із резидентом «Дія.City».

Для осіб із пунктів 1-4 таке звільнення діє, якщо вони отримують пенсію чи соціальну допомогу. А для найманих працівників чи гіг-контрактерів – якщо вони отримують заробітну плату, не меншу за мінімальну.

Отже, якщо хтось працює чи отримує пенсію, а продаж товарів чи надання послуг – це тільки підробіток, ЄСВ можна не сплачувати. А платити до бюджету тільки єдиний податок і військовий збір.

Також станом на зараз до Верховної Ради внесений законопроєкт, який передбачає можливість здійснення такої діяльності без реєстрації ФОП у випадку виконання окремих вимог щодо відкриття спецрахунка та сплати податків у розмірі 5% ПДФО та 5% військового збору.

Якщо його ухвалять, то із січня 2026 року можна буде здійснювати таку діяльність без реєстрації ФОП, а кошти отримувати просто на спецрахунок, до якого буде мати доступ податкова, та сплачувати в загальній сумі 10% податків від отриманих доходів (виторгу).

Тож, як варіант, можна тимчасово припинити свою комерційну діяльність (за яку зараз можна отримати чималий штраф) до нового року. І продовжити її потім, коли цей законопроєкт буде прийнятий. Якщо, звісно, він буде прийнятий.

Ну або не чекати всього цього, а вже зараз зареєструватися ФОП на 2 або 3 групі.

• Нагадаємо, раніше адвокат Адвокатського об’єднання Актум Ігор Мунтяну розповів, навіщо Україні оподатковувати доходи від цифрових платформ, що зміниться для продавців товарів і послуг та про інші нюанси.